Вірменська культурна спадщина в Криму: відмінності між версіями

[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
м стиль
Wolfigelkott (обговорення | внесок)
 
Рядок 15:
Суспільне життя кримських вірмен особливо пожвавилося в кінці [[XIX століття|XIX]] і на початку [[XX століття]]. В числі багатьох громадських організацій особливо помітна діяльність церковних попечительств, що існували майже в усіх вірменських поселеннях [[Крим]]у. Заможні вірмени і церква намагалися «підняти» націю на рівень сучасної цивілізації, а також здійснювали благодійні заходи. Джерелом грошових і матеріальних коштів попечительств були субсидії церкви, заповіти, приношення<ref>{{Cite web |url=http://www.ccssu.crimea.ua/crimea/etno/ethnos/armyane/index.htm#m6 |title=Таврический Национальный Университет им. Вернадского. Этнография народов Крыма: армяне. Общественная жизнь |accessdate=16 квітня 2020 |archive-date=20 серпня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200820212625/http://www.ccssu.crimea.ua/crimea/etno/ethnos/armyane/index.htm#m6 }}</ref>.
 
В житті таврійських вірмен (як втім і інших вірменських колоній) діяльність церкви в силу низки умов набувала певної специфічної особливості. Перед ватажками вірменських громад відкривалися широкі можливості, крім виконання суто духовних обов'язків, втручатися в життя парафіян. Тому її діяльність у колоніях певною мірою набула світського характеру. Від [[1812|1812 року]] в [[Крим]]у з'явилася посада намісника [[Католікос|католікоса]] всіх вірмен. Вірменські церкви в [[Крим]]у належали до Нахічевано-Бессарабської вірмено-григоріанської єпархії. [[1842|1842 року]] намісник [[Католікос|католікоса]] в [[Крим]]у поступився місцем головному попечителю кримських вірменських церков<ref>{{Cite web |url=http://www.ccssu.crimea.ua/crimea/etno/ethnos/armyane/index.htm#m7 |title=Таврический Национальный Университет им. Вернадского. Этнография народов Крыма: армяне. Деятельность церкви. |accessdate=16 квітня 2020 |archive-date=20 серпня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200820212625/http://www.ccssu.crimea.ua/crimea/etno/ethnos/armyane/index.htm#m7 }}</ref>.
 
За повідомленням «Географічно-статистичного словника Російської Імперії» на 1865 рік, на березі [[Двоякірна бухта|Двоякірної бухти]] знаходилися залишки давньої вірменської церкви з вірменськими письменами біля вівтаря<ref>{{Книга-ру|автор=П.Семенов|часть=Двуякорная баттарея|заглавие=Географическо-статистический словарь Российской Империи. Том II|ответственный=|издание=|место=Санкт-Петербург|издательство=|год=1865|страницы=27|страниц=|isbn=|isbn2=}}</ref>. Згідно йому ж на східному схилі гори [[Кара-Даг]] знаходилися руїни давньої вірменської церкви, на території якої була велика кількість каменів з вірменськими написами<ref>{{Книга-ру|автор=П.Семенов|часть=Каменец-Подольский|заглавие=Географическо-статистический словарь Российской Империи. Том II|ответственный=|издание=|место=Санкт-Петербург|издательство=|год=1865|страницы=459|страниц=|isbn=|isbn2=}}</ref>
Рядок 29:
* [[Вірмени в Україні]]
* [[Сурб-Хач|Монастир Сурб Хач]]
 
== Примітки ==