Зв'язок: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Приєднано вміст Техніка зв'язку. |
м стиль |
||
Рядок 12:
Зазвичай [[люди]] спілкуються між собою безпосередньо, але інколи виникає необхідність повідомити якусь інформацію людині, яка недосяжна. Це здійснюється за допомогою засобів зв'язку.
Засоби зв'язку́ — технічне [[обладнання]],
Найпростіший засіб зв'язку можна змайструвати власноруч за допомогою: сірникової коробки, сірника та нитки. А знаючи азбуку Морзе можна обмежитись ниткою.
Рядок 35:
Люди розробили оригінальні способи передавання повідомлення. Можна перемовлятися між собою за допомогою сигналів та знаків. У деяких племен північно-американських індіанців поширений спосіб передачі інформації за допомогою берегових сигналів. Африканські племена використовують для цієї мети бій барабанів. Різні системи сигналів застосовують і зараз: на військових суднах [[Прапорцева сигналізація|сигнали передають за допомогою прапорців]] (їх називають семафорами), а водій автотранспорту керується дорожніми знаками та сигналами світлофора.
'''Знак''' (рос. знак, англ. sign, mark, нім. Zeichen n, Merkmal n) — матеріальний, чуттєво сприйманий [[об'єкт]], який виступає в процесах пізнання та спілкування в ролі замінника (представника) іншого предмета, явища, дії або події, і
Знак сприймається як носій певного смислу, значення, інформації. Знаки по��іляють на природні та штучні. Загальні властивості знакових систем вивчає [[семіотика]].
Рядок 55:
'''Сигна́л''' — матеріальний носій інформації, що містить у собі або несе інформацію, кодовану у певний спосіб. Інше визначення, сигнал — це будь-яка фізична величина (наприклад, температура, тиск повітря, інтенсивність світла, сила струму тощо), що змінюється з часом. Саме завдяки цій зміні сигнал може нести в собі якусь інформацію.
Термін
''Класифікація сигналів'':
Рядок 69:
* регулярні (детерміновані), задані аналітичною функцією;
* нерегулярні (випадкові), які приймають довільні значення в будь-який момент часу. Для опису таких сигналів
3. Залежно від функції, що описує параметри сигналу, виділяють аналогові, дискретні, квантовані та цифрові сигнали.:
Рядок 90:
Листи та телеграми доставлялись людьми, тому до недоліків можна віднести людські фактори. До переваг перед іншими видами зв'язку можна віднести надійність та дешевизну. До якихось інших непрямих факторів можна віднести ту саму неоперативність, яка з іншого боку дає час поміркувати особам, що листуються.
Телеграма
== Дротовий зв'язок ==
Дротовий зв'язок з'явився пізніше ніж пошта. З'явився він з появою вчень про електрику. Цей зв'язок
Дротовий зв'язок існує у вигляді телефонії та факсимільного зв'язку.
Рядок 106:
Радіозв'язок може бути різним. І різниться він по частотах, на яких він передається. Безпрецедентне зростання ринку бездротових технологій і бурхлива його інтеграція з традиційними дротовими системами останні 10 років тільки підтверджує цю думку.
Попри те, що остання третину 20 сторіччя освячена бурхливим розвитком усіх видів інформаційних технологій, можна з великою долею впевненості казати про декількох «китів», які визначають майбутнє телекомунікаційної індустрії — цифровізацію технологій і щільну інтеграцію традиційних дротових систем зв'язку з безпроводовими методами передачі інформації, а також бурхливий розвиток чисто бездротових технологій у області зв'язку.
== Зв'язок без ліцензій ==
До цього виду зв'язку належить доступний для всіх громадян радіозв'язок на коротких хвилях у діапазоні 27 МГц, який здійснюється через [[Переносна радіостанція|портативні]] [[Сі-Бі-радіо|Сі-Бі-радіостанції]]. Головною перевагою цього зв'язку є те, що в цьому діапазоні радіозв'язком може скористатись будь-яка людина. В залежності від країни, в якій живе громадянин, це той чи інший набір радіоканалів,
У цьому діапазоні є певні правила. За одним з них, завжди треба бути тактовним і не заважати радіозв'язку, якщо у цей час канал зайнятий іншим користувачем. Справа в тому, що частота 27 МГц не належить нікому і всі мають рівні права. Тому в зв'язку з цим існують спеціальні служби, які займаються контролем за ефіром.
Рядок 128:
З незапам'ятних часів людство користувалося різними примітивними видами сигналізації та зв'язку в цілях надшвидкої передачі важливої інформації в тих випадках, коли з ряду причин традиційні види поштових повідомлень не могли бути використані.
Вогні, запалювані на піднесених ділянках місцевості, або ж дим від багать повинні були сповістити про наближення ворогів чи про прийдешнє стихійне лихо. Цей спосіб досі
===Електричний телеграф===
Одна з перших спроб створити засіб зв'язку з використанням електрики
Перший електромагнітний телеграф створив російський вчений [[Шилінг Павло Львович|Павло Львович Шиллінг]] в 1832 році. Публічна демонстрація роботи апарату відбулася на квартирі Шиллінга 21 жовтня 1832. Павло Шиллінг також розробив оригінальний код, в якому кожній букві алфавіту відповідала певна комбінація символів, яка могла виявлятися чорними і білими гуртками на телеграфному апараті. Згодом електромагнітний телеграф був побудований у Німеччині — Карлом Гауссом і Вільгельмом Вебером (1833), у Великій Британії — Куком і Вітстоном (1837), а в США електромагнітний телеграф запатентований С. Морзе в 1837 році. Телеграфні апарати Шіллінга, Гаусса-Вебера, Кука-Уїтстона відносяться до електро-магнітних апаратів стрілового типу, в той час як апарат Морзе був електро-механічним. Великою заслугою Морзе є винахід телеграфного коду, де літери алфавіту були представлені комбінацією коротких і довгих сигналів — «точок» і «тире» (код Морзе). Комерційна експлуатація електричного телеграфу вперше була почата в Лондоні в 1837 році. У Росії роботи П. Л. Шиллінга продовжив Б. С. Якобі, який побудував в 1839 році пишучий телеграфний апарат, а пізніше, в 1850 році, — літеродрукуючий телеграфний апарат.
Рядок 144:
У 1843 році шотландський фізик Олександр Бейн продемонстрував і запатентував власну конструкцію електричного телеграфу, яка дозволяла передавати зображення по проводах. Апарат Бейн вважається першою примітивної факс-машиною.
У 1855 році італійський винахідник Джованні Казеллі створив аналогічний пристрій, яке назвав Пантелеграф і запропонував його для комерційного використання. Апарати Казеллі деякий час
Апарат Казеллі передавав зображення тексту, креслення або малюнка, намальованого на свинцевій фользі спеціальним ізолюючим лаком. Контактний штифт ковзав по цій сукупності переміжних ділянок з великою і малою електропровідністю, «прочитуючи» елементи зображення. Передаваний електричний сигнал записувався на приймальній стороні електрохімічним способом на зволоженому папері, просоченої розчином залізосиньородистого калію (феррицианида калію). Апарати Казеллі
Самі ж досконалі з фототелеграфних апаратів виробляли зчитування зображення порядково фотоелементом і світловим плямою, яке оббігає всю площу оригінала. Світловий потік, в залежності від відбивної здатності ділянки оригінала, впливав на фотоелемент і перетворювався ним в електричний сигнал. По лінії зв'язку цей сигнал передавався на приймальний апарат, в якому модулює по інтенсивності світловий промінь, синхронно і синфазно оббігає поверхню аркуша фотопаперу. Після прояви фотопаперу на ній виходило зображення, що є копією переданого — фототелеграма.
Починаючи з 1950-х років фототелеграф
===Безпровідний телеграф===
7 травня 1895 російський вчений Олександр Степанович Попов на засіданні Російського фізико-хімічного товариства продемонстрував прилад, названий їм «грозоотметчик», який був призначений для реєстрації радіохвиль, що генеруються грозовим фронтом. Цей прилад вважається першим у світі радіоприймальним пристроєм, придатним для реалізації бездротового телеграфу.
За кордоном технічна думка в області бездротової телеграфії також не стояла на місці.
===Телеграф в XXI столітті===
Рядок 166:
Всього за півтора століття, починаючи з моменту винаходу [[Телеграф|телеграфу]] і до наших днів, людство освоїло такі телекомунікаційні засоби, які дозволили йому бути не тільки поінформованим, але і мобільним. Перелічимо основні фундаментальні віхи на цьому шляху: телеграф ( 1753 р.), ротаційна типографська машина ( 1847 р.), телефон ( 1870 р.), радіо ( 1895 р.), бездротовий телеграф ( 1922 р.), телебачення (1930 р.), Інтернет (1969 р.) і, нарешті, мобільний телефон (1973 р.).
Створення всієї сукупності матеріальних і політичних умов в області зв'язку призвели до вибуху в галузі інформації і перевороту в образі думок і дій людей.
З винайденням телеграфу [[радіо]]- і телевізійний зв'язок став простішим і надійнішим. У наш час можна легко відправити послання на інший кінець світу, і воно дійде за лічені секунди за допомогою систем супутникового зв'язку чи комп'ютерної мережі. Завдяки всесвітній комп'ютерній мережі [[Інтернет]] комп'ютери всіх типів одержують доступ до інформаційних баз і можуть зв'язуватися безпосередньо один з одним. Телемости дозволяють людям, розділеним тисячами кілометрів, побачити один одного і поспілкуватися.
|