Пропаганда: відмінності між версіями

Пропаґанда зазвичай повторюється та розповсюджується через різні [[ЗМІ|засоби масової інформації]], щоб сформувати обраний результат суспільної думки. Значення пропаганди різних партій особливо зростає у період виборчої кампанії.

На відміну від об'єктивної подачі інформації, зловмисна пропаґанда подає інформацію вибірково, щоб спонукати до певних узагальнень, або використовує емоційне забарвлення повідомлення, аби спровокувати радше чуттєву, ніж раціональну реакцію на висловлене. Бажаним результатом пропаганди є зміна ставлення до її суб'єкта. Пропаґанда і її зловмисний варіант можуть використовуватись як форма [[Політика|політичної]] боротьби.

Пропаґанда часто використовувалась для впливу на думки та переконання в релігійній сфері, зокрема під час розколу [[Римо-Католицька Церква|Римо-католицької церкви]] та [[Протестантизм|протестантських церков]]. Пропаґанда стала звичнішою у політичному контексті, зокрема означає певні намагання, фінансовані урядами, політичними групами, але також із прихованими інтересами. На початку [[XX століття|XX сторіччя]] основним прикладом пропаганди був партійний [[слоган]] ([[гасло]]). Також на початку XX сторіччя термін «пропаґанда» використовувався піонерами новосформованої галузі [[Зв'язки з громадськістю|відносин з громадськістю]] для опису їхньої діяльності. Таке застосування терміна відмерло в часи [[Друга світова війна|Другої світової війни]], оскільки ця галузь почала уникати слова, яке набуло негативного забарвлення.

В англійській мові «пропаґанда» від самого початку була нейтральним терміном для опису розповсюдження інформації з певної причини. Протягом XX сторіччя термін набув яскраво негативного емоційного забарвлення в західних країнах, яким позначається умисне розповсюдження часто хибних, але конкретних «потужних» закликів на підтримку чи виправдання політичних дій чи ідеологій. Це перевизначення відбулося тому, що як [[СРСР|Радянський союз]], так і [[Третій рейх|Німецький уряд]] на чолі з [[Гітлер]]ом дозволяли собі відверто використовувати пропаґанду відповідно до постулатів [[комунізм]]у та [[нацизм]]у в усіх формах публічного вираження. Оскільки ці ідеології були огидні ліберальним західним суспільствам, то й негативні відчуття до них спроектувалися на саме слово «пропаґанда».

Пропаґанда також має багато спільного з урядовими кампаніями [[Зв'язки з громадськістю|інформування громадськості]], які спрямовані на заохочення чи відраджування від певних форм поведінки (як, скажімо, пристібатися пасками безпеки, не курити, не смітити тощо). Знову ж таки, пропаганда має більш політичні обертони. Пропаґанда може бути у формі [[листівка|листівок]], [[плакат]]ів, теле- та радіопередач, вона може поширюватись і на інші мас-медіа. У випадку Сполучених Штатів існує також законодавчо встановлена різниця між рекламою (видом ''«відкритої пропаґанди»'') та тим, що Рахункова палата США, орган Конгресу США, називає ''«прихованою пропаґандою»''.[[Файл:Заклик до боротьби проти колгоспів та кріпацтва.png|міні|200x200пкс|Листівка [[Організація українських націоналістів|ОУН]], яка закликає до боротьби проти колгоспів<ref>{{Cite web|title=Заклик до боротьби проти колгоспів та кріпацтва.|url=http://www.avr.org.ua/viewDoc/5991|website=www.avr.org.ua|accessdate=2021-02-08|url-status=dead}}</ref>]]Теорія журналістики загалом вважає, що повідомлення новин повинні бути об'єктивними, давати читачеві точне підґрунтя та аналіз предмету. З іншого боку, [[реклама]] виросла з традиційної комерційної реклами, залучивши в себе нові типи у формі оплачених статей або передач, поданих як новини. Вони переважно висвітлюють питання в дуже суб'єктивному та часто неправильному ракурсі з метою радше переконати, ніж інформувати. Зазвичай вони використовують приховані [[методи пропаганди|методи пропаґанди]], які не використовуються у традиційній комерційній рекламі. Якщо читач вірить, що оплачена реклама є насправді повідомленням новин, то повідомлення, яке рекламодавець намагається донести, легше «сприймається на віру» чи «сприймається як власна думка».

Пропаґанда є одним з основних засобів політичної маніпуляції. Пропаґанду можна порівнювати з рекламою. Реклама ближче до самопрезентації або до інформаційного жанру. Серцевину широкого сімейства інформаційних жанрів&nbsp;— ділових, політичних, релігійних&nbsp;— складає оголошення. Коли вихідна сигнальна функція повідомлення концентрує в собі елементи експресії (емоційної виразності) і сугестії (навіювання), реклама здобуває найбільшої ефективності. Реклама, яка закликає до конкретних політичних дій, перетворюється на агітацію . Навіть якщо агітаційна реклама прагне викликати більш колективну, ніж індивідуальну дію, вона залишається агітаційною рекламою. На відміну від реклами, пропаганда не обмежується жорсткими часовими рамками і її складно виявити. Реклама впливає насамперед на емоції людей. Пропаґанда впливає як на емоції, так і на розум людей.

Пропаґанда є потужною зброєю у війні; використовується для дегуманізації та створення ненависті до відповідного ворога як зовнішнього, так і внутрішнього, створенням хибного образу у свідомості. Це може відбуватися з використанням принизливою або расистської термінології, униканням деяких слів або з використанням непідтверджених заяв про ворожі звірства. Більшість пропагандистських війн вимагають, щоб власне населення відчувало, що ворог приніс несправедливість, що може бути тільки уявним, а може і базуватись на фактах. Власне населення має вирішити, що їхня нація захищає справедливість.

Пропаґанда є також методом, який використовується у [[Психологічна війна|психологічній війні]], яка може також використовувати [[Операція під фальшивим прапором|операції під чужим прапором]]. Термін пропаганда може також стосуватися хибної інформації, спрямованої на посилення способу мислення людей, які вже вірять в те, що потрібно пропаґандисту. Припускається, що якщо люди вірять в щось хибне, то їх постійно будуть мучити сумніви. Оскільки сумніви неприємні (див [[когнітивний дисонанс]]), то люди намагатимуться позбутись їх і, таким чином, стануть сприйнятливими для впливу пропаганди. З цієї причини ''пропаганда часто адресована людям, які вже симпатизують ідеї''. Цей процес підсилення використовує схильність індивіда до самовибраних «прийнятних» джерел інформації як механізм для підтримання контролю.

Пропаґанда може здійснюватись таємно. Наприклад, принизлива [[дезінформація]] про історію певних груп або чужих країн може заохочуватися або [[Толерантність|толеруватися]] в системі освіти. Оскільки деякі люди двічі перевіряють вивчене у школі, така дезінформація повторюватиметься журналістами і батьками, що врешті-решт посилить ідею, ніби ця порція дезінформація є «загальновідомим фактом», навіть якщо жоден з тих, хто повторює цей міт, не зможе вказати жодного авторитетного джерела. Ця дезінформація здійснює кругообіг в медіа та системі освіти навіть без потреби урядового втручання в ЗМІ. Така проникаюча пропаґанда може використовуватись для політичної мети: даючи громадянам хибне враження про якість та політику їхньої країни, їх можуть спонукати відкидати певні пропозиції або зауваження чи ігнорувати досвід інших. Див. також [[маркетинг]], [[реклама]].

;Використання упередження: Використання вагомих або емоційних термінів, щоб надати вагомості або моральної доброчинності, аби тільки повірили висловленому. Використовується для фанатичного чи обманного способу.

;Приєднуйся до маси: Ця техніка посилює природне бажання людей бути на боці переможців. Використовується для переконування авдиторії, що певна програма є виразом нестримного руху мас і приєднатися до неї&nbsp;— найкраще для слухачів/глядачів.

;[[Демонізація ворога]]: Зображення осіб з ворожої нації, іншої етнічної групи, або тих, хто підтримує протилежний погляд, як нелюдей (як-от, під час [[Війна у В'єтнамі|Війни у В'єтнамі]] вживався термін «ґукс» щодо солдатів [[В'єтконг|Національного фронту визволення Південного В'єтнаму]]), негідників, аморальних через припущення або фальшиві звинувачення. [[Дегуманізація]] є також терміном, який використовується як синонім до демонізації, останнє зазвичай є видом першого.

;[[Диктатура|Диктат]]: Ця техніка намагається спростити процес прийняття рішення, використовуючи образи та слова щоб донести авдиторії які конкретно дії слід здійснити, обмежуючи будь-який інший можливий вибір. Владні постаті можуть можуть використовуватись для видачі команд. Цей метод переплітається з [[Argumentum ad Verecundiam|апелюванням до авторитету]], але не обов'язково. Плакат «Ты записался добровольцем?» є прикладом цієї техніки.

;[[Захлопування дверей]]: Використовується для збільшення діапазону сприйняття особи. Наприклад, якщо продавець хоче продати річ за 100 грн., але публіка готова заплатити тільки 50 грн., тоді продавець спочатку ставить вищу ціну (напр. 200 грн.), а потім її знижує до 100 грн., щоб це виглядало як вигідна покупка.

;[[Ейфорія]]: Використовується подія, яка викликає ейфорію чи щастя або використовується відповідна подія для підняття бойового духу. Ейфорію можуть створювати оголошенням вихідного, роблячи доступними предмети розкоші, або проводячи парад з парадними оркестрами та патріотичними посланнями.

;[[Нога у дверях]]: Часто використовується вербувальниками та торговими агентами. Наприклад, агент&nbsp;— особа протилежної статі підходить до об'єкта та прищеплює йому квітку або дає йому маленький подарунок. Об'єкт дякує і тепер він має психологічний борг. Наступний крок&nbsp;— агент просить про більшу послугу (купити щось дорожче). Неписаний соціальний договір між об'єктом та агентом спонукає об'єкта відчувати себе зобов'язаним відповісти взаємністю, погоджуючись зробити більшу послугу або купити дорожчий подарунок. Тобто слід добитися один або кілька разів «так» і тоді на цільову пропозицію об'єкт відповість теж «так».

;[[Блискуча загальність]]: Блискуча загальність&nbsp;— це емоційно наповнені слова, які додаються до продукту чи ідей, але не передбачають ніяких конкретних аргументів чи аналізу. Ця техніка також співвідноситься з Ефектом Барнума. Для цього можуть використовуватись і [[Модне слово|модні слова]].

;Навішування [[ярлик]]ів: Спосіб, коли пропаґандист надає явищу, проти якого виступає, негативний зміст, даючи йому назву, яка викликає негативні асоціації і навпаки. [[Евфемізм]] використовується коли пропаґандист намагається збільшити якість сприйняття, переконливість чи довіру до певних ідеалів. [[Дисфемізм]] використовується коли пропаґандист прагне дискредитувати, зменшити якість сприйняття або похитнути сприйняту правдивість об'єкта. Створюючи „ярлик“ або „категорію“ чи „фракцію“ населенню набагато легше навести приклад цих великих структур, оскільки вони можуть піднести або зганьбити об'єкт без фактичного розголошення правдивих відомостей, які ганьблять об'єкт. Приклад: „ліберал“ є дисфемізмом, спрямованим на зменшення переконливості конкретного об'єкту. Отримавши неприємну аргументацію від об'єкта, пропагандист може дати оцінку цій особі, а потім атакувати „лібералів“ з наміром (1) створити політичний томагавк неконтрольованої агресії та (2) знецінити вартість об'єкта. Якщо пропаґандист вішає ярлик на високоповажаного у суспільстві індивіда, очорнення слова може здійснюватись трансляцією в медіа негативних прикладів „лібералів“. Навішування [[ярлик]]ів можна розглядати як підвид іншої логічної хиби&nbsp;— „Винен, бо асоціюється з винним“. У радянській пропаганді українських націоналістів (та і взагалі просто патріотів) називали [[Український буржуазний націоналізм|українськими]] [[Буржуазний націоналізм|'''буржуазними''' націоналістами]], додавши ярлик „буржуазний“, який тоді в суспільстві мав скоріше негативне забарвлення.

;Розширення діапазону прийнятного: Якщо повідомлення особи є поза межами сприйняття індивіда та групи, більшість технік викликатимуть психологічний реактивний спротив (просто слухання аргументації робить меседж менш сприйнятливим). Існує два методи розширення меж сприйняття. По-перше, можна зайняти значно екстремальнішу позицію, що зробить більш помірну позицію набагато прийнятнішою. Це подібно до техніки Захлопування дверей. І як альтернатива, можна зробити власну позицію помірнішою, знизивши її до межі сприйняття, а потім протягом певного часу повільно перейти до початкової позиції<ref>[http://www.jamescmccroskey.com/publications/36.htm unacceptable message]</ref>.

;[[Бомбардування любов'ю]]: Використовується для залучення членів до культу або ідеології шляхом використання групи індивідів для відрізання особи від існуючої соціальної підтримки та її повної заміни членами групи, які зумисно бомбардують особу любов'ю з наміром ізолювати особу від попередніх вірувань та системи цінностей&nbsp;— див. [[Контроль Мільє]].

;[[Дифамація|Руйнування авторитетності]] або [[Reductio ad Hitlerum]]&nbsp;— порівняння з еталоном негативного: Ця техніка використовується для переконання цільової авдиторії не погоджуватись з дією чи ідеєю наголошенням, що ця ідея популярна в групи, яку цільова група ненавидить, боїться або від неї залежна. Таким чином якщо група, яка підтримує певну політику, підводиться до переконання, що небажані, деструктивні чи ниці люди підтримують ту саму політику, то члени групи можуть вирішити змінити свою початкову позицію. Це форма такої собі неправильної логіки, де А включає Х, та В включає Х, значить А = В.

;[[Переспрощення причини]]: Бажані узагальнення використовуються, щоб надати прості відповіді на комплексні соціальні, політичні, економічні або військові проблеми. Суть полягає у пропагуванні простої відповіді на складні комплексні питання.

;[[Раціоналізація (психологія)|Раціоналізація (виправдання)]]: Особи чи групи можуть використовувати бажані узагальнення щоб знайти раціональне пояснення певним діям та переконанням. Щоб виправдати такі дії та переконання часто використовуються розмиті та приємні фрази.

;[[Слоган]]и ([[Гасло|гасла]]): Слоганом є коротка влучна фраза, яка може вміщувати вішання ярликів та стереотипів. Хоча слогани можуть використовуватись для підтримки обґрунтованих ідей, на практиці вони більше звертаються до емоцій. Опоненти американського вторгнення в Ірак та його окупації використовують слоган „кров за нафту“, щоб донести, що вторгнення та людські втрати було здійснено для отримання доступу до нафтових запасів Іраку. З іншого боку, прихильники американської боротьби в Іраку використовують слоган „підрізав і втікай“, щоб донести, що виведення військ&nbsp;— це боягузтво або слабкість.

;[[Рекомендація]]: Рекомендації по суті є цитуваннями в контексті чи поза ним, особливо на підтримку чи проти здійснюваної політики, дій, програм чи осіб. Тут використовується репутація чи роль індивіда, який рекомендує (експерт, поважна публічна особа тощо). Рекомендація ніби повідомляє про офіційну санкцію поважної особи або авторитета на пропаговане послання. Це робиться щоб цільова авдиторія ідентифікувала себе з авторитетом (владою) або прийняла авторитетну думку та переконання як свої власні.

;[[Гіпотеза ефекту третьої особи|Техніка третя особа]]: Працює на принципі, що люди більш схильні сприймати аргументи з джерела, яке видається незалежним, ніж від когось, хто в цьому безпосередньо зацікавлений. Ця маркетингова стратегія, яка використовується Піар-фірмами, полягає у „вкладанні в уста медіа“ заздалегідь обдуманого меседжу (повідомлення). Техніка третьої особи може набувати різних форм, починаючи від наймання журналістів для подання організації у привабливому світлі до використання заангажованих науковців для представлення публіці їхніх можливо не абсолютно об'єктивних результатів досліджень. Часто для донесення послання використовуються астротурфінгові групи чи ширмові групи.

;[[Кліше, що припиняє роздуми|Кліше без суті]]: Загально використовувана фраза, часто відома як народна мудрість, призначена для пригнічення [[Когнітивний дисонанс|когнітивного дисонансу]]. Хоча фраза сама по собі і може бути дійсною в певних контекстах, проте її застосування як засіб для усунення незгоди або виправдання хибної логіки якраз і робить її „без суті“.

;[[Переміщення (пропаганда)|Переміщення]]: Переміщення&nbsp;— спосіб завоювати схвалення, використовуючи асоціації з будь-чим іншим, що викликає загальне схвалення, або навпаки, дискредитує. Часто яскраво візуально, ця техніка використовує символи (наприклад [[Свастика]]). Такі символи можуть використовуватись замість слів.

;[[Нечітке припущення]]: Ця техніка використовується коли ідея, яку пропаґандист хоче вкорінити, буде викликати менше довіри, якщо її задекларувати прямо. Концепція натомість багаторазово припускається або подається так, що вона випливає зі змісту.

Хоча це поняття вперше офіційно закріплено в Польовому статуті ЗС США 33-1&nbsp;— Психологічні операції (Field Manual 33-1&nbsp;— Psychological Operations) від 1987 року, психологічні операції почали використовуватися в конфліктах людства набагато раніше.

: Психологічна операція використовується для тактичного опису [[психологічна війна|психологічної війни]] і є складовою частиною [[інформаційна операція|інформаційної операції]]. Загалом, оскільки в ПсО використовується інформація, ПсО є актом [[інформаційна війна|інформаційної війни]].