Імператор: відмінності між версіями

У республіканському [[Рим]]і [[Імператор (почесний титул)|імператор]] — почесний титул, що давали переможному полководцю, вперше такий титул отримав [[Луцій Емілій Павло Македонський|Луцій Емілій Павло]] у 189 р. до н. е., [[Гней Помпей Великий]] та [[Гай Юлій Цезар]] отримували його по декілька разів, а починаючи з [[Октавіан Август|Августа]] він використовується фактично як титул правителя Римської імперії та набуває монархічних рис. З падінням [[Західна Римська імперія|Західної Римської імперії]] в [[476]] р. н. е. титул зберігся у Східній Римській імперії ([[Візантія|Візантії]]).

У [[Московське царство|Московському царстві]] з початком посилених контактів з Європою у XVII ст. та [[Реформи Петра I|реформ Петра I]] у російську мову потрапляє безліч нових слів західноєвропейського, романо-германського походження, зокрема терміни «імператор», «імперія» та ін. Здійснюючи політику європеїзації, «прорубання вікна до Європи» [[Петро I]] перейменував саму державу з царства Московського на імперію Російську, а «цар» поступився титулу «імператор». Із того часу до XX ст. у Російській імперії слова «цар» і «царство» для опису наявних європейських і світових реалій практично не вживалися, як «старорежимні», майже повністю витіснені в науковій і публіцистичній літературі словами «імператор» та «імперія».

Поняття «імператор» спочатку позначаючи лише правителів, царів старожитнього царства Римського з часом стало використовуватися для позначення суспіль��их реалій і опису правителів усіх без винятку монархій світу. Спочатку ця практика набула поширення у західноєвропейських мовах, а згодом і в слов'янських, тюркських та інших мовах народів Євразії та світу з поширенням європейської наукової термінології у XVIII—XX ст. Разом з тим, щодо інших термінів це спостерігалося і раніше — перших руських князів у староруських літописах інколи називали запозиченим терміном «каган», монгольських правителів Золотої Орди — термінами «царі (царевичі) ординські», так само як правителі Європи виступають у документах народів Середньої Азії під звичними для них назвами «хан», «шах», «султан», «малік» та ін.

Саме тому іноді титули деяких азійських та американських держав ([[Персія|Персії]] та [[Іран]]у, [[Китай|Китаю]], [[Манчжурія|Маньчжурії]], [[В'єтнам]]у, [[Корея|Кореї]], [[Японія|Японії]], [[Ефіопія|Ефіопії]], імперій [[Монголи|монголів]], [[Ацтеки|ацтеків]] та [[Інки|інків]], індійських імперій династій [[Маур'ї]]в та [[Великі Моголи|Великих Моголів]]) перекладаються як «імператор», хоча вони історично не пов'язані із римською традицією. Така термінологія поширена у західній літературі та звичайно використовується якщо у державу, крім основної території даного народу, входили й численні поневолені народи. У більшості таких випадків титул «імператор» може бути заміненим титулом «цар».

1 січня 1966 року у [[ЦАР|Центральноафриканській Республіці]] був проведений [[державний переворот]], в результаті якого до влади прийшов [[полковник]] [[Жан-Бедель Бокасса]], який став одним з найбільш ексцентричних диктаторів постколоніальної Африки. [[4 грудня]] [[1976]] він проголосив себе імператором (Бокасса I), а країна стала називатися [[Історія Центральноафриканської Республіки|Центральноафриканською імперією]], що, втім, не було визнане більшістю держав світу. 20 вересня 1979 року, у той час, як [[Жан-Бедель Бокасса|Бокасса]] перебував за кордоном, у результаті інспірованого за допомогою Франції державного перевороту було відновлено [[Республіка|республіканську форму правління]].