Інґе I Старший

Інґе був сином Стенкіля, засновника династії Стенкілів. Правив слідом за своїм братом Гальстеном. Інґе був ревним християнином, проводив активну християнізацію Швеції, через що, в результаті повстання, позбувся влади, і королем конунґом Швеції став його шурин Свейн Кривавий (Blot-Sven). Самому Інґе залишилася лише область Вестергетланд. Пізніше Інґе був зробив похід на Уппсалу, в результаті чого резиденція Блот-Свена була оточена і спалена, сам Блот-Свен був убитий, як і його син Ерік. Після відновлення влади Інґе проводив активну зовнішню політику, воював з норвезьким королем Маґнусом Босоногим. Після укладення миру в Кунґахелле Інґе віддав йому в дружини свою доньку Марґарет, за що та отримала прізвисько «Миротворча» (Fredkulla). Його інша дочка Христина Інґесдоттер — перша дружина Мстислава I Володимировича Великого, князя новгородського, потім (вже по її смерті) великого князя київського.

Інге помер від старості, на троні його змінили племінники Філіп та Інґе II Молодший.

• Королі Швеції
• Стенкілі

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Інґе I Старший

• Біографія Інге I Старшого [Архівовано 8 лютого 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
• Про данських і шведських конунгів із «Сагі про Хервьор і Хейдреке» (рос.)