Анжеліка Г'юстон

американська акторка та режисерка

Анжелі́ка Г'ю́стон (англ. Anjelica Huston; нар. 8 липня 1951(19510708), Санта-Моніка, Каліфорнія, США) — американська акторка і режисерка, найбільш відома за роллю Мортіші Аддамс у фільмі «Сімейка Адамсів»[1][2] і його продовженні. Лауреатка премії «Оскар» за найкращу жіночу роль другого плану (1986).

Анжеліка Г'юстон
Anjelica Huston
Зображення
Анжеліка Г'юстон, 2014
Анжеліка Г'юстон, 2014
Дата народження8 липня 1951(1951-07-08) (73 роки)
Місце народженняСанта-Моніка, США
Громадянство США
Alma materHolland Park Schoold і St. Mary's Town and Country Schoold
Професіяакторка,співачка
Кар'єра1969 — нині
ЧленствоАмериканська академія мистецтв і наук
Нагороди
IMDbID 0001378
CMNS: Анжеліка Г'юстон у Вікісховищі

Біографія

ред.

Анжеліка Г'юстон народилася в Санта-Моніці, Каліфорнія, 8 липня 1951 року в родині режисера Джона Г'юстона і його четвертої дружини прими-балерини Енріке Соми, італо-американки[3][4]. Її дід, Волтер Г'юстон, був театральним та кіноактором, володарем премії «Оскар». Має старшого брата Тоні, зведеного брата Денні та зведену сестру Аллегру.

Дитинство Г'юстон пройшло в Ірландії та Англії, де вона навчалася в престижній школі-інтернаті для дівчат.

Наприкінці 1960-х Г'юстон зустрічалася з фотографом Бобом Річардсоном, старшим на 23 роки[5]. 16 років (з 1973 по 1989) жила з Джеком Ніколсоном.

1992 року одружилася зі скульптором Робертом Гремом, з яким жила у Венеції, штат Каліфорнія, до смерті Грема у 2008 році. Дітей Г'юстон не мала.

Акторська кар'єра

ред.

1969 року вперше з'явилася в кіно у двох картинах свого батька. У цьому ж році в автокатастрофі загинула її мати, Енріка Сома. Через кілька років Анжеліка переїхала до США, де збудувала успішну модельну кар'єру. На початку 1980-х знову почала виконувати невеликі ролі в кіно. Серед найвідоміших фільмів того періоду за участю Г'юстон став «Листоноша завжди дзвонить двічі» (1981), де головні ролі виконували Джек Ніколсон та Джессіка Ленг.

Після низки малих робіт у кіно і на телебаченні 1985 року Г'юстон виконала велику роль Мейроуз Пріцци у фільмі її батька «Честь родини Пріцци». Роль принесла їй премію «Оскар», як «Найкращою акторці другого плану», зробивши її третьою в родині володаркою цієї премії, після батька, Джона Г'юстона, і діда, Волтера Г'юстона. 1987 року знову знялася у фільмі батька «Мертві», здобувши нагороду нагороду «Незалежний дух». Цей фільм став останнім у кар'єрі Джона Г'юстона, що помер від емфіземи в тому ж році.

Анжеліка Г'юстон ще двічі номінувалася на «Оскар»: 1990 року за роль у фільмі «Вороги. Історія кохання» і 1991 році за роль У «Кидалах». У цьому ж році Г'юстон виконала одну зі своїх найвідоміших ролей — Мортіші Адамс у фільмі «Сімейка Адамс», а через два роки знову втілила персонажку в продовженні фільму. Акторка п'ять разів номінувалася на «Еммі» за ролі на телебаченні. 2005 року вона стала володаркою «Золотого глобуса» за роль Кері в телефільмі «Ангели із залізними щелепами». З січня 2008 року Г'юстон знімається в серіалі «Медіум» в ролі Синтії Кінер.

Режисура

ред.

Після численних робіт в кіно і на телебаченні в середині 1990-х Г'юстон зайнялася режисурою. Її перший фільм, «Виродок з Кароліни», вийшов на екрани 1996 року. Пізніше вона зняла ще два фільми — «Агнес Браун» (1999) і «Поїздки з сестричкою» (2005).

Часткова фільмографія

ред.

Нагороди та номінації

ред.

Нагороди

ред.
  • 1986 — Премія «Оскар» — найкраща жіноча роль другого плану, за фільм"Честь родини Пріцци"
  • 2005 — Премія"Золотий глобус" — найкраща жіноча роль другого плану в міні-серіалі або телефільмі, за телефільм «Ангели із залізними зубами»

Номінації

ред.
  • 1986 — Премія"Золотий глобус" — найкраща жіноча роль другого плану, за фільм «Честь родини Пріцци»
  • 1986 — Премія BAFTA — найкраща жіноча роль другого плану, за фільм «Честь родини Пріцци»
  • 1989 — Премія «Еммі» — найкраща жіноча роль в міні-серіалі або фільмі, за міні-серіал «Самотній голуб»
  • 1990 — Премія «Золотий глобус» — найкраща жіноча роль другого плану в міні-серіалі або телефільмі, за міні-серіал «Самотній голуб»
  • 1990 — Премія «Оскар» — найкраща жіноча роль другого плану, за фільм «Вороги. Історія кохання»
  • 1991 — Премія"Оскар" — найкраща жіноча роль, за фільм"Кидали"
  • 1991 — Премія «Золотий глобус» — найкраща жіноча роль у драмі, за фільм «Кидали»
  • 1991 — Премія BAFTA — найкраща жіноча роль другого плану, за фільм «Злочини та провини»
  • 1992 — Премія «Золотий глобус» — найкраща жіноча роль у комедії або мюзиклі, за фільм «Сімейка Адамс»
  • 1994 — Премія «Золотий глобус» — найкраща жіноча роль у комедії або мюзиклі, за фільм «Сімейні цінності Аддамсов»
  • 1994 — премія «Золотий глобус» — найкраща жіноча роль у міні-серіалі або телефільмі, за телефільм «Театр спогадів»
  • 1995 — Премія BAFTA — найкраща жіноча роль другого плану, за фільм «Загадкове вбивство в Манхеттені»
  • 1995 — Премія «Еммі» — найкраща жіноча роль в міні-серіалі або фільмі, за телефільм «Дівчата з Дикого Заходу»
  • 1996 — Премія Гільдії кіноакторів США — найкраща жіноча роль у телефільмі або міні-серіалі, за телефільм «Дівчата з Дикого Заходу»
  • 1996 — Премія «Золотий глобус» — найкраща жіноча роль другого плану, за фільм «Постовий на перехресті»
  • 1996 — Премія Гільдії кіноакторів США — найкраща жіноча роль другого плану, за фільм «Постовий на перехресті»
  • 1997 — Премія «Еммі» — найкраща режисура міні-серіалу або фільму, за телефільм «Виродок з Кароліни»
  • 2002 — Премія «Еммі» — найкраща жіноча роль другого плану в міні-серіалі або фільмі, за телефільм «Тумани з Авалона»
  • 2002 — Премія Гільдії кіноакторів США — найкраща жіноча роль у телефільмі або міні-серіалі, за телефільм «Тумани Авалона»
  • 2004 — Премія «Еммі» — найкраща жіноча роль другого плану в міні-серіалі або фільмі, за телефільм «Ангели із залізними зубами»
  • 2008 — Премія «Еммі» — найкраща запрошена акторка в драматичному серіалі, за телесеріал «Медіум»

Примітки

ред.
  1. Фільм «Сімейка Адамсів» на Новому каналі. (заархівовано)
  2. Фільм «Сімейка Адамсів» к перекладі для телеканалів К1, «Новий», ТЕТ на сайті «Гуртом».
  3. Cinema Italian Style. CinemaItalianStyle. Архів оригіналу за 7 серпня 2007. Процитовано 16 серпня 2007.
  4. Oppelt, Phylicia (19 жовтня 1998). Ciao Time; Italian Americans Toast Fallen Heroes. Pqasb.pqarchiver.com. Архів оригіналу за 4 червня 2011. Процитовано 3 травня 2010.
  5. Anjelica Huston Biography – Yahoo! Movies. Movies.yahoo.com. Архів оригіналу за 16 грудня 2012. Процитовано 3 травня 2010.

Посилання

ред.