Фондю

Фондю вигадали альпійські пастухи. За Середньовіччя цю страву вважали їжею простолюдів: у пастухів не було широкого вибору в їжі, традиційна трапеза складалася з хліба, сиру та вина. Саме ці інгредієнти і стали основними у винайденні нової страви — фондю. Пастухи примудрилися урізноманітнити свої обіди тим самим сиром, але — розплавленим.

У ХХ столітті ця страва як місцева особливість з'явилася в ресторанах на заході Франції та Швейцарії. Сьогодні до фондю там прийнято подавати мариновані корнішончики, оливки, дрібну цибулю (на зразок сіянки), часник. А за хліб, зазвичай, править традиційний французький багет.

Крім традиційного сирного фондю, зараз відомі м'ясні, рибні фондю і навіть десертні — шоколадні. До складу останнього можуть входити білий і/або чорний шоколад, коньяк, вершки тощо.

Фондю готується в спеціальному посуді — какелона (з жаростійкого скла, чавуну, кераміки, сталі), що закріплюється над спиртівкою.

Необхідні набори для фондю можна знайти в господарчих магазинах чи торговельних центрах. Недорогі набори, зазвичай, містять горщечок, підставку, виделки та спиртівку. Деякі взагалі складаються тільки з підставки (решітки) та спиртівки, а «тару» для розплавлення сиру слід підбирати серед власного кухонного реманенту. Обираючи «повноцінну» фондюшницю, слід звертати увагу на покриття основної «каструльки»: воно має бути антипригарним, адже деякі сорти сиру, зокрема від українських виробників, при розплавленні можуть прикипати до дна.

Замість спеціальних столових приборів для споживан��я фондю можна використовувати звичайні виделки. Однак не зайвим є пам'ятати, що такі виделки повинні мати ручки, виготовлені з матеріалів (дерева, пластику тощо), що протистоять температурі, адже залізний корпус дуже швидко нагрівається у фондюшниці.

Класичне сирне фондю (на 4 порції):

• 1 зубчик часнику;
• 1—1,5 склянки сухого білого вина;
• 200 г сиру «Грюйєр»;
• 200 г сиру «Емменталь»;
• 2 ст. ложки крохмалю або борошна;
• 2 ст. ложки лимонного соку;
• білий мелений перець;
• мелений мускатний горіх;
• підсушений пшеничний хліб (нарізаний кубиками);
• стебла селери;
• шматочки червоного перцю.

Стінки фондюшниці натерти половинкою часнику. Решту викласти на дно. Налийте вино й нагрійте його, не доводячи до кипіння. Нарізаний невеликими шматочками сир кладуть у фондюшницю, постійно помішуючи. Сир потрібно додавати порціями, причому кожну наступну лише після того, як повністю розплавиться попередня.

В окремій посудині розчиніть крохмаль чи борошно у лимонному соку так, щоб не було грудочок. Після цього отриману масу змішайте з розплавленим сиром. Усе разом продовжуйте готувати ще 5 хвилин, постійно помішуючи.

Поставте каструлю із сирним фондю на спиртівку, подайте на стіл хліб та овочі. Смакуйте страву, вмочуючи хліб та овочі у сирну масу за допомогою спеціальних (або й звичайних) виделок.

У Східній та Південно-східній Азії існує ряд популярних супів (Чім чум, Му ката), що використовують принцип фондю.

• Раклет
• Шоколадний фонтан
• Сукіякі

• Ірина ЧИМИРИС, «Плавлений сирок» швейцарських «гуцулів». Фондю, яке з їжі альпійських пастухів перетворилося на аристократичну страву, стало модним і в Україні., стаття в «Україна Молода», номер 049 за 14 березня 2008 (укр.)
• Линде Г., Кноблох Х. Приятного аппетита. Путешествие вокруг мира с ножем и вилкой., М., 1971, стор. 112—113
• Детально про фондю на кулінарному порталі www.kulina.ru (рос.)
• Про історію, основні види і посуд для фондю на www.superpovar.ru (англ.)
• ФОНДЮБАР: стильний антураж + смачна кухня, відгук про київський «Фонд-бар» на lasun.com.ua (укр.), (англ.), (рос.)