Торгові ряди (Біла Церква)

lon_sec = lat_dir = region = lon_dir = lat_sec = lat_min = CoordScale = скасований = lon_min =
Торгові ряди (БРУМ) у Білій Церкві
Вигляд з вулиці Леся Курбаса
49°47′49″ пн. ш. 30°06′56″ сх. д. / 49.7970028° пн. ш. 30.1157722° сх. д. / 49.7970028; 30.1157722Координати: 49°47′49″ пн. ш. 30°06′56″ сх. д. / 49.7970028° пн. ш. 30.1157722° сх. д. / 49.7970028; 30.1157722
Країна	Україна
Місто	Київська область Біла Церква
Стиль	класицизм
Автор проєкту	Луїджі Руска
Засновник	Ксаверій Браницький
Торгові ряди (БРУМ) у Білій Церкві Торгові ряди (БРУМ) у Білій Церкві (Україна)
Медіафайли у Вікісховищі

Торгові ряди (БРУМ) — комплекс торгових рядів у місті Білій Церкві, побудований на початку XIX століття графом Ксаверієм Браницьким. Пам'ятка національного значення (прийнята на облік Постановою РМ УРСР від 24.08.63 № 970).

Існує дві версії щодо розшифровки абревіатури БРУМ:

• перша говорить, що назва розшифровується як «Браницьких Універсальний Магазин»,
• друга, що це радянська назва будівлі і означає «Білоцерківський Районний Універсальний Магазин».

Торгові ряди збудовані на Базарній площі на замовлення Ф. К. Браницького. Контракт на будівництво укладений в травні 1801 р. Виконавцем був казенний селянин Калузької губернії, мулярський майстер Міна Кузнєцов. Закінчено будівництво близько 1806 р. Оригінально вирішений торговий комплекс площею близько 5000 м² був розрахований на 85 крамниць.

Квадратні в плані Торгові ряди утверджували конфігурацію майдана, а чотири аркових входи — напрями основних осей забудови, які сформували архітектурно-планувальну структуру нового центру міста. Вирішені у стилі раннього класицизму, торгові ряди звернуті на площу відкритими аркадами, які перериваються парадно оформленими портиками, розміщеними по осі чотирь��х фасадів. Ці портики відігравали велику композиційну роль, замикаючи перспективу чотирьох взаємоперпендикулярних вулиць, розпланованих по осях квадратної Базарної площі.

Одноповерхова, цегляна, квадратна в плані споруда рядів має відкритий внутрішній двір площею 1300 м². У зв'язку з перепадом рельєфу її північно-західна частина піднята на високий цоколь-підмурок з підвалом. По зовнішньому і внутрішньому периметрах до склепінчастих торгових приміщень примикають криті аркові галереї. В центрі кожного з чотирьох фасадів були проїзди у внутрішній двір, оформлені двоколонними портиками з трикутними фронтонами, оздобленими рельєфними зображеннями родового герба Браницьких. Центральний вхід має високі гранітні сходи. Аркада — галерея торгових рядів створювала зручності для покупців і для продавців, бо захищала від сонця і негоди, у внутрішній дворик заїжджали вози з товарами. Високий цоколь головного фасаду збільшував висоту споруди, завдяки чому художнє трактування фасаду добре сприймається з усіх сторін, сприяє її урочистому вигляду, приховує приземкуватість будівлі.

До пожежі 1973 року призначення Торгових рядів не змінювалось, і відновилося в останні роки. Після пожежі, коли згорів дах рядів і перекриття галерей, надходили пропозиції знести будівлю, щоб звільнити місце для майбутнього театру, однак за сприяння голови республіканського товариства охорони пам'яток історії і культури (УТОПІК) П. Тронька вдалося відстояти цю місцеву пам'ятку, яка творить своєрідне та історичне обличчя центру міста.

БРУМ досі використовується за призначенням — тут розміщені магазини і кафе. На території проходять різні фестивалі та культурні акції зокрема свято квітів, коли навколо Торгових рядів створюють свої виставки всі навчальні заклади Білої Церкви.

Особлива вартість цієї пам'ятки в тому, що вона є однією з небагатьох уцілілих будівель такого призначення. «Будівля гостинного двору в Білій Церкві найбільш цільна і типова споруда такого роду в Росії», писав у 1915 р. відомий дослідник історії архітектури Г. К. Лукомський.

• 
  Центральний фасад. Вигляд з правого боку
• 
  Галерея
• 
  Вигляд з північного боку
• 
  Східний фасад
• 
  План першого поверху
• 
  Вигляд у ХІХ ст.
• 
  Торгові ряди на картині С.Масловського

• Срібняк М. Л., Федотов В. М. Біла Церква. Історико-архітектурний нарис. — К.: Будівельник, 1966 — С. 21
• Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. — Т. 1. — К.: Будівельник, 1983 — С. 128—129
• Памятники истории и культуры Украинской ССР. Каталог-справочник. — К.: Наукова думка, 1987 — С. 234
• Біла Церква. Шлях крізь віки. — Біла Церква: Буква, 1994 — С. 314—315
• Федотов В. М. Біла Церква: нотатки архітектора міста. — Біла Церква, 1998 — С. 22-23

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Торгові ряди (Біла Церква)

• Київська область туристична | Торгові ряди^{[недоступне посилання з жовтня 2019]}

п о р Визначні пам'ятки Білої Церкви Дендропарк «Олександрія» • Замкова гора • Торгові ряди • Київський академічний обласний музично-драматичний театр імені П. К. Саксаганського • Білоцерківський краєзнавчий музей • Костел святого Івана Хрестителя • Микільська церква • Спасо-Преображенський собор • Церква святої Марії Магдалини • Склади Браницьких • Зимовий палац Браницьких • Стара пошта • Білоцерківський замок • Білоцерківський національний аграрний університет • Урочище «Палієва гора» • Велика хоральна синагога Пам'ятники: Ярославу Мудрому • Тарасові Шевченку • Богданові Хмельницькому

п о р Гостині двори міст та містечок України Збереглися Торгові ряди (Лебедин) • Торгові ряди (Біла Церква) • Торгові ряди (Новгород-Сіверський) • Гостиний двір (Луцьк) Відбудовані Гостиний двір (Київ) Не збереглися Старий гостиний двір (Київ) • Печерський гостиний двір (Київ) • Гостиний ряд (Херсон) • Торгові ряди (Чернігів)