Луїза Болус: відмінності між версіями

Луїза Болус
Ім'я при народженні	англ. Harriet Margaret Louisa Kensit[1]
Прізвисько	Lulu[2]
Народилася	31 липня 1877(1877-07-31)[2] Burgersdorpd, Gariep Local Municipalityd, Joe Gqabi District Municipalityd, Східна Капська провінція, ПАР[3]
Померла	5 квітня 1970(1970-04-05) (92 роки) Кейптаун, ПАР
Країна	ПАР[1][4]
Діяльність	ботанік, ботанічна колекціонерка, наукова ілюстраторка, кураторка, таксономістка
Галузь	ботаніка
Відома завдяки	вересові[3] і орхідні[3]
Alma mater	Університет Південної Африкиd
Відомі учні	Elsie Elizabeth Esterhuysend[5]
Знання мов	англійська
Заклад	Bolus Herbariumd[6]
Членство	Лондонське Ліннеївське товариство[2] і Royal Society of South Africad[2]
Родичі	Гаррі Болус[1] і Herman Harry Bolusd[6]
У шлюбі з	Frank Bolusd[6]
Нагороди	Honorary doctor of Stellenbosch Universityd (1936) Член Ліннеївського товариства[d] Fellow of the Royal Society of South Africad
Медіафайли у Вікісховищі

Луїза Болус, до шлюбу Кенсіт (англ. Louisa Bolus; 1877—1970) — південноафриканська ботанікиня, систематикиня, ботанічна та наукова ілюстраторка, ботанічна колекціонерка, кураторка Гербарію Болуса з 1903 року. Луїза Болус систематизувала 1494 види наземних рослин, це більше, ніж інші жінки в ботаніці^[8].

Луїза Кенсіт народилася 31 липня 1877 року у місті Бургерсдорп, Капська провінція, Південна Африка. Вона була дочкою Вільяма Кенсіта та Джейн Стюарт Кенсіт, британців за походженням^[9]. Її дідусь Вільям Кенсіт був серйозним ботаніком-любителем та колекціонером зразків рослин у Південній Африці. Вона навчалася у колегіальній середній школі для дівчат у Порт-Елізабет, у 1899 році отримала диплом викладача, а у 1902 ступінь бакалавра літератури та філософії в Університеті Мису Доброї Надії^[10].

Під час навчання в коледжі Луїза Кенсіт працювала помічницею чоловіка своєї двоюрідної тітки Софії Гаррі Болуса у його гербарії. У червні 1913 року стала членкинею-засновницею ради Ботанічного товариства Південної Африки; також була членкинею-засновницею Товариства захисту дикої природи та членкинею Королівського товариства Південної Африки, Лондонського Ліннеївського товариства та Асоціації Південної Африки з розвитку науки^[9]. У 1903 році Луїза Кенсіт була призначена кураторкою Гербарію Болуса і пішла у відставку з цієї посади у 1955 році^[11]. Вона найняла ботанічну іллюстраторку Луїзу Гатрі як співробітницю гербарію^[12].

У 1919 роціі була опублікована її перша книга Elementary Lessons in Systematic Botany^[9]. Після цього вийшли два томи книг про квіти Південної Африки^[13][14]. Протягом свого життя Луїза Кенсіт працювала в низці ботанічних журналів та редагувала Annals of the Bolus Herbarium^[15].

Луїза Болус більшу частину життя на поглибленно досліджувала Mesembryanthemum. Її праця Notes on Mesembryanthemum and Allied Genera опублікована у 1927 році^[16]. Згодом вона видала три книги, які охоплювали детальні латинські описи приблизно 1500 рослин. У 1936 році Луїза Болус отримала почесний ступінь доктора наук від Стелленбоського університету.^[17]

У 1943 році Луїза Болус була співавторкою Flowering Plants of South Africa, видання Едвіна Персі Філліпса, а у 1951 році вона була гаранткою видання Wild Flowers of the Cape of Good Hope. Болус запровадила уроки вивчення природи у Національному ботанічному саду Кірстенбош^[9]. У 1966 році вона стала віцепрезидентом Африканського товариства сукулентних рослин.

Луїза Болус вивчала флору території навколо Мису Доброї Надії, особливо родини Ericaceae та Orchidaceae. Вона часто публікувалася у наукових ботанічних журналах, а також видавала популярні статті з садівництва.

Рід Kensitia, що належить до великої родини Mesembreyanthemum, був заснований на честь Луїзи Болус (за її дошлюбним прізвищем Кенсіт). Також на її честь названо рід Bolusanthus та вид Geissorhiza louisabolusiae^[10].

У 1912 році Луїза Кенсіт одружилася з сином Гаррі Болуса Френком Болусом. Овдовіла у 1945 році. Луїза Болус померла у своєму домі в Клермонті, Кейптауні у 1970 році у віці 93 років^[9].

• Список жінок-ботаніків

• Creese, Mary R. S.; Creese, Thomas M. (2010). Ladies in the Laboratory III: South African, Australian, New Zealand, and Canadian Women in Science: Nineteenth and Early Twentieth Centuries. Scarecrow Press. ISBN 978-0-8108-7289-9.
• Gunn, Mary; Codd, L. E. W. (1981). Botanical Exploration South Africa. CRC Press. ISBN 9780869611296.
• Lindon, Heather L.; Gardiner, Lauren M.; Brady, Abigail; Vorontsova, Maria S. (5 травня 2015). Fewer than three percent of land plant species named by women: Author gender over 260 years. Taxon. 64 (2): 209—215. doi:10.12705/642.4.
• Ogilvie, Marilyn Bailey; Harvey, Joy Dorothy, ред. (2000). The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives From Ancient Times to the mid-20th Century. Т. 1: A-K. New York, NY: Routledge. ISBN 0-415-92039-6.
• Rourke, John (September 2001). A Passion for Proteas: The Botanical Art of Louise Guthrie (PDF). Veld & Flora: 120—123.
• Staples, Chuck. Louisa Bolus Biography (PDF). CSSA Archives.

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво Музей Нової Зеландії Te Papa Tongarewa Література та бібліографія Open Library Словники та енциклопедії Prabook Довідкові видання Google Arts & Culture Нормативний контроль Freebase: /m/0c028l5 · ISNI: 0000000120732928 · LCCN: no2011098769 · NTA: 069787484 · RERO: 02-A003021635 · SHARE: 64017 · SUDOC: 256600201 · VIAF: 171765397

Це незавершена стаття про біолога. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.