25 березня: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Іменини: оновлення |
MonxBot (обговорення | внесок) м Заміна старих тегів на актуальні аналоги (en:Wikipedia:HTML5) |
||
(Не показані 8 проміжних версій 5 користувачів) | |||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
'''25 березня''' — 84-й день [[рік|року]] (85-й у [[високосний рік|високосні роки]]) у [[григоріанський календар|григоріанському календарі]]. До кінця року залишається 281 день. |
'''25 березня''' — 84-й день [[рік|року]] (85-й у [[високосний рік|високосні роки]]) у [[григоріанський календар|григоріанському календарі]]. До кінця року залишається 281 день. |
||
center[[Файл:Office-calendar-modified.svg|35px]] '''Цей день в історії''': [[Вікіпедія:Проєкт:Цей день в історії/24 березня|24 березня]]—[[Вікіпедія:Проєкт:Цей день в історії/25 березня|25 березня]]—[[Вікіпедія:Проєкт:Цей день в історії/26 березня|26 березня]] |
|||
== Свята і пам'ятні дні == |
== Свята і пам'ятні дні == |
||
Рядок 45: | Рядок 45: | ||
:* — почались регулярні перевезення по [[Залізниця Свонсі і Мамблза|залізниці Свонсі та Мамблза]] ([[Велика Британія]]). Вона стала першою залізницею з регулярними пасажирськими перевезеннями. |
:* — почались регулярні перевезення по [[Залізниця Свонсі і Мамблза|залізниці Свонсі та Мамблза]] ([[Велика Британія]]). Вона стала першою залізницею з регулярними пасажирськими перевезеннями. |
||
* [[1821]] — спалахнуло [[Грецька революція|повстання греків]] проти [[Османська Греція|османського панування]] під проводом [[Іпсіланті Олександр Костянтинович|Олександра Іпсіланті]]. |
* [[1821]] — спалахнуло [[Грецька революція|повстання греків]] проти [[Османська Греція|османського панування]] під проводом [[Іпсіланті Олександр Костянтинович|Олександра Іпсіланті]]. |
||
* [[1848]] — [[Весна народів]]: у Відні опубліковано проєкт [[Конституція|Конституції]], |
* [[1848]] — [[Весна народів]]: у Відні опубліковано проєкт [[Конституція|Конституції]], під керівництвом міністра внутрішніх справ Піллерсдорфа |
||
* [[1857]] — у [[Брисбен]]і ([[Австралія]]) вдруге поспіль (після [[5 квітня]] [[1856]]) спостерігали [[сонячне затемнення]]. |
* [[1857]] — у [[Брисбен]]і ([[Австралія]]) вдруге поспіль (після [[5 квітня]] [[1856]]) спостерігали [[сонячне затемнення]]. |
||
* [[1857]] — парижанин [[Леон Скотт]] запатентував [[Фоноавтограф|найдавніший відомий пристрій для запису звуку]]. |
* [[1857]] — парижанин [[Леон Скотт]] запатентував [[Фоноавтограф|найдавніший відомий пристрій для запису звуку]]. |
||
Рядок 62: | Рядок 62: | ||
* [[1992]] — [[Верховна Рада України]] ухвалила Закон «Про Службу безпеки України», яким було визначено основні завдання для української спецслужби. |
* [[1992]] — [[Верховна Рада України]] ухвалила Закон «Про Службу безпеки України», яким було визначено основні завдання для української спецслужби. |
||
* [[1993]] — створене центральне бюро [[Інтерпол]]у України. |
* [[1993]] — створене центральне бюро [[Інтерпол]]у України. |
||
* [[2011]] — [[Папа Римський]] підтвердив вибір нового предстоятеля [[УГКЦ]]. Ним став [[Верховний Архієпископ]] Києво-Галицький [[ |
* [[2011]] — [[Папа Римський]] підтвердив вибір нового предстоятеля [[УГКЦ]]. Ним став [[Верховний Архієпископ]] Києво-Галицький [[Святослав]] |
||
* [[2013]] — в центрі [[Париж]]а поліцейські застосували [[сльозогінний газ]] проти учасників [[мітинг]]у протесту за скасування закону про легалізацію [[Гомосексуальність|одностатевих шлюбів]] у [[Франція|Франції]]. Затримано 96 маніфестантів, з яких 6 заарештовано. За даними [[Поліція Франції|поліції]] на [[Демонстрація|демонстрацію]] вийшли близько 300 000 осіб |
* [[2013]] — в центрі [[Париж]]а поліцейські застосували [[сльозогінний газ]] проти учасників [[мітинг]]у протесту за скасування закону про легалізацію [[Гомосексуальність|одностатевих шлюбів]] у [[Франція|Франції]]. Затримано 96 маніфестантів, з яких 6 заарештовано. За даними [[Поліція Франції|поліції]] на [[Демонстрація|демонстрацію]] вийшли близько 300 000 осіб |
||
Рядок 73: | Рядок 73: | ||
* [[1747]] — [[Безбородько Олександр Андрійович|Олександр Безбородько]], [[Полковник (Гетьманщина)|козацький полковник]], член [[Російська академія наук|Російської Академії]], почесний член [[Академія мистецтв (Санкт-Петербург)|Академії Мистецтв]], царський сенатор |
* [[1747]] — [[Безбородько Олександр Андрійович|Олександр Безбородько]], [[Полковник (Гетьманщина)|козацький полковник]], член [[Російська академія наук|Російської Академії]], почесний член [[Академія мистецтв (Санкт-Петербург)|Академії Мистецтв]], царський сенатор |
||
* [[1751]] — [[П'єтро Гонзага]], уславлений італійський сценограф, [[Художник|художник-декоратор]], теоретик мистецтва, [[архітектор]] і [[садівник]]. |
* [[1751]] — [[П'єтро Гонзага]], уславлений італійський сценограф, [[Художник|художник-декоратор]], теоретик мистецтва, [[архітектор]] і [[садівник]]. |
||
* [[1839]] — [[Гіршман Леонард Леопольдович]], український вчений-[[офтальмолог]], [[лікар]], [[педагог]]. Почес��ий громадянин міста [[Харків|Харкова]]. |
* [[1839]] — [[Гіршман Леонард Леопольдович]], український вчений-[[офтальмолог]], [[лікар]], [[педагог]]. Почесний громадянин міста [[Харків|Харкова]]. |
||
* [[1849]] — [[Аґенор Ґолуховський (молодший)]] — польський [[Граф (титул)|граф]], австрійський [[дипломат]] і [[державний діяч]] |
* [[1849]] — [[Аґенор Ґолуховський (молодший)]] — польський [[Граф (титул)|граф]], австрійський [[дипломат]] і [[державний діяч]] |
||
* [[1863]] — [[Джованні Амічі]], італійський [[ботанік]] і [[оптик]]. |
* [[1863]] — [[Джованні Амічі]], італійський [[ботанік]] і [[оптик]]. |
||
Рядок 79: | Рядок 79: | ||
* [[1867]] — [[Артуро Тосканіні]], італійський [[диригент]] |
* [[1867]] — [[Артуро Тосканіні]], італійський [[диригент]] |
||
* [[1867]] — [[Григорій (Хомишин)|Григорій Хомишин]], єпископ Станіславівський [[Українська греко-католицька церква|УГКЦ]], [[блаженний]]. |
* [[1867]] — [[Григорій (Хомишин)|Григорій Хомишин]], єпископ Станіславівський [[Українська греко-католицька церква|УГКЦ]], [[блаженний]]. |
||
* [[1871]] — [[Грабар Ігор Емануїлович]], радянський [[художник]], українець за походженням; [[Реставрація (мистецтво)|реставратор]], [[Мистецтвознавство|мистецтвознавець]], історик мистецтва, музейний діяч, [[Учитель|педагог]]. |
* [[1871]] — [[Грабар Ігор Емануїлович]], радянський [[художник]], українець за походженням; [[Реставрація (мистецтво)|реставратор]], [[Мистецтвознавство|мистецтвознавець]], історик мистецтва, музейний діяч, [[Учитель|педагог]]. |
||
* [[1880]] — [[Базильський Гаврило Макарович|Гаврило Базильський]], [[генерал-хорунжий]] [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]] |
* [[1880]] — [[Базильський Гаврило Макарович|Гаврило Базильський]], [[генерал-хорунжий]] [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]] |
||
* [[1881]] — [[Бела Барток]], угорський [[композитор]] (†[[1945]]). |
* [[1881]] — [[Бела Барток]], угорський [[композитор]] (†[[1945]]). |
||
Рядок 92: | Рядок 92: | ||
* [[1942]] — [[Брилинський Юрій Богданович|Юрій Брилинський]], український [[актор]]. [[Заслужений артист України]] ([[1992]]) |
* [[1942]] — [[Брилинський Юрій Богданович|Юрій Брилинський]], український [[актор]]. [[Заслужений артист України]] ([[1992]]) |
||
* [[1942]] — [[Арета Франклін]], американська співачка і громадська діячка. |
* [[1942]] — [[Арета Франклін]], американська співачка і громадська діячка. |
||
* [[1945]] — [[Єдешко Іван Іванович]], білоруський [[баскетболіст]]. |
* [[1945]] — [[Єдешко Іван Іванович]], білоруський [[баскетболіст]]. |
||
* [[1947]] — [[Елтон Джон]], британський співак. |
* [[1947]] — [[Елтон Джон]], британський співак. |
||
* [[1950]] — [[Бурда Борис Оскарович|Борис Бурда]], популярний український гравець в інтелектуальних [[Телевізійна передача|телешоу]] («[[Що? Де? Коли?]]», «[[Брейн-ринг]]»), виконавець власних пісень, [[Ведучий|телеведучий]]. |
* [[1950]] — [[Бурда Борис Оскарович|Борис Бурда]], популярний український гравець в інтелектуальних [[Телевізійна передача|телешоу]] («[[Що? Де? Коли?]]», «[[Брейн-ринг]]»), виконавець власних пісень, [[Ведучий|телеведучий]]. |
||
* [[1954]] — [[Богуслав Бакула]], [[Польща|польський]] [[літературознавець]], [[славіст]], публіцист. [[Доктор наук]] ([[1994]]), [[професор]] ([[2000]]). |
* [[1954]] — [[Богуслав Бакула]], [[Польща|польський]] [[літературознавець]], [[славіст]], публіцист. [[Доктор наук]] ([[1994]]), [[професор]] ([[2000]]). |
||
* [[1961]] — [[Рац Василь Карлович]], український і радянський [[футболіст]]. |
* [[1961]] — [[Рац Василь Карлович]], український і радянський [[футболіст]]. |
||
* [[1965]] — [[Сара Джессіка Паркер]], американська [[актриса]]. |
* [[1965]] — [[Сара Джессіка Паркер]], американська [[актриса]]. |
||
* [[1971]] — [[Починок Ігор Петрович]], український [[Видавництво|видавець]], [[журналіст]]. Засновник, [[Редактор (професія)|головний редактор]], а згодом і генеральний директор газети «[[Експрес (газета)|Експрес]]». |
* [[1971]] — [[Починок Ігор Петрович]], український [[Видавництво|видавець]], [[журналіст]]. Засновник, [[Редактор (професія)|головний редактор]], а згодом і генеральний директор газети «[[Експрес (газета)|Експрес]]». |
||
* [[1973]] — [[Андерс Фріден]], вокаліст і [[автор]] [[пісня|пісень]] шведських гуртів [[In Flames]] і [[Passenger]] |
* [[1973]] — [[Андерс Фріден]], вокаліст і [[автор]] [[пісня|пісень]] шведських гуртів [[In Flames]] і [[Passenger]] |
||
* [[1976]] — [[Кличко Володимир Володимирович|Володимир Кличко]], український [[бокс]]ер у суперважкій ваговій категорії, чемпіон світу за версіями [[WBO]] ([[2000]]—[[2003]] рр., з [[2008]] р. дотепер), [[IBF]] (з [[2006]] р. дотепер), [[IBO]] (з [[2006]] року дотепер), [[The Ring (журнал)|The Ring]] (з [[2009]] р. дотепер), [[WBA]] (з [[2011]] р. дотепер). |
* [[1976]] — [[Кличко Володимир Володимирович|Володимир Кличко]], український [[бокс]]ер у суперважкій ваговій категорії, чемпіон світу за версіями [[WBO]] ([[2000]]—[[2003]] рр., з [[2008]] р. дотепер), [[IBF]] (з [[2006]] р. дотепер), [[IBO]] (з [[2006]] року дотепер), [[The Ring (журнал)|The Ring]] (з [[2009]] р. дотепер), [[WBA]] (з [[2011]] р. дотепер). |
||
* [[1984]] — [[Кетрін МакФі]], американська [[Співак|співачка]], [[композитор]], [[Модель (професія)|модель]] і [[актор]]ка. |
* [[1984]] — [[Кетрін МакФі]], американська [[Співак|співачка]], [[композитор]], [[Модель (професія)|модель]] і [[актор]]ка. |
||
* [[2005]] — [[Марта Білошицька]], українська [[модель]], [[стоматолог]] |
|||
== Померли == |
== Померли == |
Поточна версія на 17:12, 24 липня 2024
← березень → | ||||||
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
1 | 2 | 3 | ||||
4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 |
18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 |
25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 |
2024 рік |
25 березня — 84-й день року (85-й у високосні роки) у григоріанському календарі. До кінця року залишається 281 день.
ООН: Міжнародний день пам'яті жертв рабства і трансатлантичної работоргівлі
ООН: Міжнародний день солідарності з працівниками, які утримуються під вартою чи зникли безвісти
День талантів в Європейському союзі (EU Talent Day)
Міжнародний день прокрастинації
Міжнародний День ненароджених дітей
Міжнародний День вафлів
США: Національний День медалі пошани
Словаччина: День боротьби за права людини
Греція: День незалежності
Словенія: День матері
- ✝ Католицькі: Марія, Прокіп
- ✙ Православні: Марія
- 1306 — Роберт Брюс коронований монархом Шотландії.
- 1596 — битва між українськими повстанцями Северина Наливайка і військом польського гетьмана Жолкевського в урочищі Гострий Камінь.
- 1655 — Християн Гюйгенс відкрив супутник Сатурна Титан.
- 1668 — відбулися перші в Америці кінські перегони
- 1807 — британський парламент 283 голосами проти 16 прийняв Акт про скасування работоргівлі (англ. Abolition of the Slave Trade Act). З цього дня торгівля людьми у вигляді купівлі-продажу, переводу або бартеру, вважалась незаконною[1]
- — почались регулярні перевезення по залізниці Свонсі та Мамблза (Велика Британія). Вона стала першою залізницею з регулярними пасажирськими перевезеннями.
- 1821 — спалахнуло повстання греків проти османського панування під проводом Олександра Іпсіланті.
- 1848 — Весна народів: у Відні опубліковано проєкт Конституції, який розробив комітет під керівництвом міністра внутрішніх справ Піллерсдорфа
- 1857 — у Брисбені (Австралія) вдруге поспіль (після 5 квітня 1856) спостерігали сонячне затемнення.
- 1857 — парижанин Леон Скотт запатентував найдавніший відомий пристрій для запису звуку.
- 1872 — випущена перша в Росії поштова картка.
- 1876 — провела свій перший матч футбольна збірна Вельсу, одна з найстарших у світі.
- 1916 — жінкам у США дозволено бути присутнім на двобоях боксерів.
- 1917 — вийшла постанова Тимчасового уряду про скасування смертної кари.
- 1917 — у Петрограді відбулася 20-тисячна українська маніфестація під національними прапорами.
- 1918 — проголошено незалежність Білоруської Народної Республіки.
- 1940 — югославський принц Павло Карагеоргієвич підписав угоду про взаємопоміч з Італією та Німеччиною.
- 1949 — почалась Операція «Прибій» — масова депортація жителів балтійських республік до Сибіру.
- 1957 — Бельгія, ФРН, Франція, Італія, Люксембург і Нідерланди підписали в Римі основоположні євроінтеграційні договори, якими засновані ЄЕС та Євратом.
- 1977 — Елвіс Костелло випустив дебютний сингл «Less Than Zero».
- 1983 — На телепрограмі («Motown 25: Yesterday, Today, Forever»), Майкл Джексон продемонстрував елемент танцю під назвою «Місячна Хода».
- 1988 — австралієць Невілл Паттен спорудив найменший у світі велосипед — його колеса були діаметром менше 2-х см.
- 1992 — Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Службу безпеки України», яким було визначено основні завдання для української спецслужби.
- 1993 — створене центральне бюро Інтерполу України.
- 2011 — Папа Римський підтвердив вибір нового предстоятеля УГКЦ. Ним став Верховний Архієпископ Києво-Галицький Святослав (Шевчук).
- 2013 — в центрі Парижа поліцейські застосували сльозогінний газ проти учасників мітингу протесту за скасування закону про легалізацію одностатевих шлюбів у Франції. Затримано 96 маніфестантів, з яких 6 заарештовано. За даними поліції на демонстрацію вийшли близько 300 000 осіб
Дивись також Категорія:Народились 25 березня
- 1133 — Генріх II (король Англії) (†1159).
- 1347 — Свята Катерина Сієнська, релігійна діячка і письменниця епохи Пізнього Середньовіччя, черниця домінканка, християнська свята, шанується в католицькій церкві. Вважається покровителькою Європи.
- 1614 — Хуан Кареньо де Міранда, іспанський художник доби бароко.
- 1741 — Жан-Антуан Гудон, французький скульптор.
- 1747 — Олександр Безбородько, козацький полковник, член Російської Академії, почесний член Академії Мистецтв, царський сенатор
- 1751 — П'єтро Гонзага, уславлений італійський сценограф, художник-декоратор, теоретик мистецтва, архітектор і садівник.
- 1839 — Леонард Гіршман, український вчений-офтальмолог, лікар, педагог. Почесний громадянин міста Харкова.
- 1849 — Аґенор Ґолуховський (молодший) — польський граф, австрійський дипломат і державний діяч
- 1863 — Джованні Амічі, італійський ботанік і оптик.
- 1867 — Борглум Гатзон, американський скульптор і архітектор. Керував створенням Національного меморіалу Гора Рашмор.
- 1867 — Артуро Тосканіні, італійський диригент
- 1867 — Григорій Хомишин, єпископ Станіславівський УГКЦ, блаженний.
- 1871 — Ігор Грабар, радянський художник, українець за походженням; реставратор, мистецтвознавець, історик мистецтва, музейний діяч, педагог.
- 1880 — Гаврило Базильський, генерал-хорунжий Армії УНР
- 1881 — Бела Барток, угорський композитор (†1945).
- 1897 — Андрух Іван, український військово-політичний діяч, активний учасник української національно-визвольної боротьби (1914–1921) (†1921).
- 1909 — Юрій Бойко-Блохін, український літературознавець, театрознавець, професор Українського Вільного Університету в Мюнхені, громадський і політичний діяч, член Проводу ОУН.
- 1911 — Олександр Бандера, український політик, діяч ОУН від 1933. Син Андрія Бандери, брат Степана Бандери.
- 1911 — Олексій Боголюбов, учений у галузі історії математики й теорії механізмів. Доктор техічних наук (1966), професор (1972), член-кореспондент АН УРСР (1969). Син Миколи Михайловича, брат Миколи Миколайовича та Михайла Миколайовича Боголюбових.
- 1913 — Йосип Позичанюк, Держсекретар інформації і пропаганди в УДП, політичний керівник УПА, голова Бюро інформації УГВР, полковник УПА.
- 1914 — Норман Борлоуг, американський агроном, генетик і фахівець із патології рослин. Відомий, як батько Зеленої революції і лауреат Нобелівської премії миру (1970; †2009).
- 1933 — Геньо Житомирський, хлопчик із Любліна, страчений в Майданеку. Один із символів Голокосту в Польщі
- 1942 — Іван Білий, український поет
- 1942 — Юрій Брилинський, український актор. Заслужений артист України (1992)
- 1942 — Арета Франклін, американська співачка і громадська діячка.
- 1945 — Іван Єдешко, білоруський баскетболіст.
- 1947 — Елтон Джон, британський співак.
- 1950 — Борис Бурда, популярний український гравець в інтелектуальних телешоу («Що? Де? Коли?», «Брейн-ринг»), виконавець власних пісень, телеведучий.
- 1954 — Богуслав Бакула, польський літературознавець, славіст, публіцист. Доктор наук (1994), професор (2000).
- 1961 — Василь Рац, український і радянський футболіст.
- 1965 — Сара Джессіка Паркер, американська актриса.
- 1971 — Ігор Починок, український видавець, журналіст. Засновник, головний редактор, а згодом і генеральний директор газети «Експрес».
- 1973 — Андерс Фріден, вокаліст і автор пісень шведських гуртів In Flames і Passenger
- 1976 — Володимир Кличко, український боксер у суперважкій ваговій категорії, чемпіон світу за версіями WBO (2000—2003 рр., з 2008 р. дотепер), IBF (з 2006 р. дотепер), IBO (з 2006 року дотепер), The Ring (з 2009 р. дотепер), WBA (з 2011 р. дотепер).
- 1984 — Кетрін МакФі, американська співачка, композитор, модель і акторка.
- 2005 — Марта Білошицька, українська модель, стоматолог
Дивись також Категорія:Померли 25 березня
- 1458 — Іньєго Лопес де Мендоса, маркіз де Сантільян, кастильський поет, критик, літературний меценат, полководець і державний діяч. Батько іспанського гуманізму. Ввів в іспанську літературу жанр сонета. Автор першої іспанської поетики «Передмова і послання коннетаблю Португалії» («Proemio e carta al condestable don Pedro de Portugal»). Відомі твори: «Комедійка про понцу» («Comedieta de Ponza»), «Пекло закоханих» («Infierno de los enamorados»).
- 1712 — Грю Неємія, англійський ботанік і лікар, мікроскопіст, основоположник анатомії рослин.
- 1801 — Новаліс, німецький письменник, поет, містик. Один з чільних представників німецького романтизму.
- 1857 — Вільям Колгейт, американський підприємець. Засновник компанії Colgate.
- 1907 — Ернст фон Бергманн, нім��цький хірург, основоположник асептики, автор одних з перших класичних настанов з проблем нейрохірургії та військово-польової хірургії.
- 1914 — Фредерик Містраль, провансальський поет і лексикограф. Лауреат Нобелівської премії з літератури за 1904 рік.
- 1918 — Клод Дебюссі, французький композитор.
- 1944 — Омелян (Ковч), греко-католицький священик, блаженний УГКЦ. Загинув у концтаборі Майданек.
- 1949 — Алиськевич Андрій, український педагог, науковий і громадський діяч.
- 1957 — Макс Офюльс, німецький кінорежисер і сценарист.
- 1975 — Фейсал ібн Абдель Азіз Аль Сауд, король Саудівської Аравії (застрілений племінником).
- 1999 — В'ячеслав Чорновіл, Герой України (посмертно), публіцист, діяч українського національно-визвольного руху (загинув в автомобільній аварії; *1937).
- 2023 — Олександр Федорченко, військовослужбовець Збройних сил України, учасник російсько-української війни, Герой України (посмертно).
- ↑ Акт про заборону работоргівлі 1807 року. Архів оригіналу за 24 серпень 2011. Процитовано 23 березень 2013.
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:25 March |
|