Кадуцей: відмінності між версіями
[очікує на перевірку] | [очікує на перевірку] |
→Література: уточнення |
|||
Рядок 31: | Рядок 31: | ||
{{Commonscat|Caduceus}} |
{{Commonscat|Caduceus}} |
||
* ''[[Словник античної міфології]].'' — {{К.}}: [[Наукова думка]], 1985. — 236 сторінок. {{Сторінка}} |
* ''[[Словник античної міфології]].'' — {{К.}}: [[Наукова думка]], 1985. — 236 сторінок. {{Сторінка}} |
||
* {{cite book |last1=Miranda Bruce-Mitford |title=SIGNS & SYMBOLS : AN ILLUSTRATED GUIDE TO THEIR ORIGINS AND MEANINGS |date=1996, 2008, 2019 |publisher=Dorling Kindersley |isbn=9780241387047 | |
* {{cite book |last1=Miranda Bruce-Mitford |title=SIGNS & SYMBOLS : AN ILLUSTRATED GUIDE TO THEIR ORIGINS AND MEANINGS |date=1996, 2008, 2019 |publisher=Dorling Kindersley |isbn=9780241387047 |=https://books.google.com.ua/books?id=zyvqEAAAQBAJ&hl=uk&source=gbs_book_other_versions |page=? |pages=332 |accessdate=9 лютого 2024}} |
||
== Посилання == |
== Посилання == |
Версія за 09:24, 9 лютого 2024
![](http://178.128.105.246/cars-http-upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/da/Caduceus_yellow.png/220px-Caduceus_yellow.png)
Кадуце́й, кадуке́й (лат. caduceus) — у греків та римлян жезл оповісників волі богів, атрибут Гермеса (Меркурія), що володів здатністю примиряти.
Вигляд
Мав форму палиці, обвитої двома зміями, або крилатої палиці, виготовлявся з маслинового або лаврового дерева і вважався символом недоторканності. Особлива паличка, як жезл промовців, вісників та парламентарів відома у багатьох народів — у стародавніх греків та римлян, у скандинавів, індіанців Канади, а також у Польщі, Литві та Білорусі. Кадуцей гарантував своєму хазяїну недоторканність.
Рим
У стародавньому Римі кадуцей став атрибутом бога торгівлі Меркурія і замість палички, обвитої виноградною лозою (символ миролюбства), став зображуватись як паличка, обвита двома зміями: бо торгівля вважалась справою мудрою і в той же час потребувала пильності.
Середньовіччя
В алхімічній символіці — кінцева речовина, гомогенне та добре приготоване, філософський Меркурій. В тантризмі дві змії, обвивші, центральний стовп, — стародавній герметичний символ, який ілюструє основне положення ефірної фізіології. Висхідні зміїні енергії породжують вихор енергії, що перетворює всю людину.
Модерний час
З ХІХ століття зображення служить у низці країн, наприклад, у США, символом медицини. В окультизмі вважається символом ключа, що відкриває межу між темрявою й світлом, добром і злом, життям і смертю (саме із цим значенням, імовірно, зв'язане використання як символ медицини). У християнстві кадуцей стає атрибутом Богоматері — Софії, з ним Її можна бачити в православній іконографії. Відома, наприклад, ікона Софії Новгородської. На стародавніх іконах Вона в правій руці завжди тримає скіпетр (кадуцей), тобто довге біле із загостреним кінцем ратище.
Сучасний вжиток
У нові часи кадуцей — емблема торгівлі. У серіалі «Доктор Хаус» кадуцей — символ 6 сезону.
Кадуцей є складовою частиною емблеми Державної фіскальної служби України[1], а також гербів міст Харкова та Слов'янська.
Див. також
Примітки
- ↑ емблема Мін. доходів і зборів Укр. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 9 червня 2015.
Література
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кадуцей |
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок. [сторінка?]
- Miranda Bruce-Mitford (1996, 2008, 2019). SIGNS & SYMBOLS : AN ILLUSTRATED GUIDE TO THEIR ORIGINS AND MEANINGS. Dorling Kindersley. с. ?. ISBN 9780241387047. Процитовано 9 лютого 2024.
{{cite book}}
: Вказано більш, ніж один|pages=
та|page=
(довідка)
Посилання
- Кадуцей // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 1 : А — Л. — 472 с. — ISBN 978-617-7094-09-7.
- Кадуцея [Архівовано 15 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 571. — 1000 екз.