Прончищева Тетяна Федорівна: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
м Замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на звичайні літери |
Немає опису редагування |
||
Рядок 22: | Рядок 22: | ||
}} |
}} |
||
{{Однофамільці|Прончищев{{!}}Прончищева}} |
{{Однофамільці|Прончищев{{!}}Прончищева}} |
||
'''Тетяна |
'''Тетяна''' (також '''Марія Прончищева''' ''Кондирєва''; до [[1713|1713 року]],<ref name="autogenerated1">Энциклопедический словарь. 2009.</ref> Березово Алексинського повіту — {{OldStyleDate2|23|вересня|1736|12}}, [[Таймир]]) — полярна дослідниця [[Арктика|Арктики]], учасниця Великої Північної експедиції у складі Ленсько-Єнісейського загону, дружина керівника загону лейтенанта [[Прончищев Василь Васильович|Василя Прончищева]]. |
||
Довгий час через помилки картографів її ім'ям вважалося Марія, а справжнє ім'я було |
Довгий час через помилки картографів її ім'ям вважалося Марія, а справжнє ім'я було . |
||
== Життєпис == |
== Життєпис == |
||
Тетяна Кондирєва народилася в селі Березово Алексинського повіту (нині Дубенського району Тульської області)<ref>[http://www.aleksingrad.ru/peoples/aleksin-names/ Администрация города Алексина]</ref><ref>{{Cite web |url=http://tulacentr.ru/краеведение/тульские_усадьбы_и_их_владельцы/методические_разработки |title=Методические разработки {{!}} Областной центр детско-юношеского туризма |accessdate=2020-03-28 |archive-date=2022-03-15 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220315000714/https://tulacentr.ru/краеведение/тульские_усадьбы_и_их_владельцы/методические_разработки }}</ref> не пізніше 1713 року<ref>Рік смерті батька.</ref> у родині стряпчого Федора Степановича Кондирєва і |
Тетяна Кондирєва народилася в селі Березово Алексинського повіту (нині Дубенського району Тульської області)<ref>[http://www.aleksingrad.ru/peoples/aleksin-names/ Администрация города Алексина]</ref><ref>{{Cite web |url=http://tulacentr.ru/краеведение/тульские_усадьбы_и_их_владельцы/методические_разработки |title=Методические разработки {{!}} Областной центр детско-юношеского туризма |accessdate=2020-03-28 |archive-date=2022-03-15 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220315000714/https://tulacentr.ru/краеведение/тульские_усадьбы_и_их_владельцы/методические_разработки }}</ref> не пізніше 1713 року<ref>Рік смерті батька.</ref> у родині стряпчого Федора Степановича Кондирєва і Василини Петрівни, Нелюбової. У родині були ще брат Федір та сестра Ганна. Її ��атько під час [[Велика Північна війна|Північної війни]] охороняв Петербург від нападів шведського флоту, брав участь у будівництві верфей російського флоту. Після його смерті сім'я жила за одними даними у Березово<ref name="autogenerated3">[http://vivovoco.astronet.ru/VV/JOURNAL/NATURE/01_01/POLAR.HTM#3 VIVOS VOCO: В. В. Богданов, «Первая русская полярница»]</ref>, за іншими — у 1721 році переїхала на острів [[Котлін]], де його батькові за заслуги перед державою ще в серпні 1712 року була надана земля<ref name="autogenerated2">{{Cite web|url=http://www.polarmuseum.ru/bio/polarex/bio_pron/bio_pron.htm|title=Российский государственный музей Арктики и Антарктики|accessdate=2011-09-20|archiveurl=https://www.webcitation.org/67i0gwCE1?url=http://www.polarmuseum.ru/bio/polarex/bio_pron/bio_pron.htm|archivedate=2012-05-16|deadlink=yes}}</ref>. |
||
За одними даними Тетяна була знайома |
За одними даними Тетяна була знайома майбутнім чоловіком з дитинства, бо садиба батька Василя Прончищева розташовувалася неподалік від Березово<ref name="autogenerated3"/>, за іншими — вони познайомилися після переїзду Кондирєвих на Котлін<ref name="autogenerated2"/>. |
||
20 (31) травня 1733 року Тетяна та Василь в одному з родових сіл справили весілля, а в червні переїхали до [[Москва|Москви]], а вже через кілька днів вирушили в складі Великої Північної експедиції до [[Сибір]]у. |
20 (31) травня 1733 року Тетяна та Василь в одному з родових сіл справили весілля, а в червні переїхали до [[Москва|Москви]], а вже через кілька днів вирушили в складі Великої Північної експедиції до [[Сибір]]у. |
||
== Участь в експедиції |
== Участь в експедиції і смерть == |
||
Перед Ленсько-Єнісейським загоном під керівництвом Василя Прончіщева було поставлено завдання дослідити та описати [[узбережжя]] [[Північний Льодовитий океан|Північного Льодовитого океану]] від [[Гирло|гирла]] [[Лена (річка)|Лени]] до гирла [[Єнісей|Єнісею]]. |
Перед Ленсько-Єнісейським загоном під керівництвом Василя Прончіщева було поставлено завдання дослідити та описати [[узбережжя]] [[Північний Льодовитий океан|Північного Льодовитого океану]] від [[Гирло|гирла]] [[Лена (річка)|Лени]] до гирла [[Єнісей|Єнісею]]. |
||
[[Файл:Страница_Якутска_смерть_Прончищева.jpg|міні|Фрагмент сторінки вахтового журналу «Якутська» від 30 серпня 1736 року з повідомленням про смерть Прончищева]] |
[[Файл:Страница_Якутска_смерть_Прончищева.jpg|міні|Фрагмент сторінки вахтового журналу «Якутська» від 30 серпня 1736 року з повідомленням про смерть Прончищева]] |
||
Рядок 73: | Рядок 73: | ||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
* [[Прончищев Василь Васильович]] |
* [[Прончищев Василь Васильович]] |
||
* [[Список дослідниць та мандрівниць]] |
|||
* [[Жінки в Антарктиді]] |
|||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
Рядок 114: | Рядок 116: | ||
[[Категорія:Померли від цинги]] |
[[Категорія:Померли від цинги]] |
||
[[Категорія:Велика Північна експедиція]] |
[[Категорія:Велика Північна експедиція]] |
||
[[Категорія:Мандрівниці]] |
|||
[[Категорія:Перші жінки в професії]] |
Поточна версія на 12:02, 16 липня 2024
Прончищева Тетяна Федорівна | |
---|---|
Народилася | до 1713 року село Березово, Алексінський повіт |
Померла | 12 (23) вересня 1736 Таймир (півострів) ·цинга |
Громадянство | |
Діяльність | перша жінка—полярна дослідниця |
Рід | House of Kondyrevd |
У шлюбі з | Прончищев Василь Васильович |
Тетяна (також Марія) Федорівна Прончищева, до шлюбу Кондирєва; до 1713 року,[1] с. Березово Алексинського повіту — 12 [23] вересня 1736, Таймир) — російська полярниця, мандрівниця. Перша жінка-полярна дослідниця Арктики, учасниця Великої Північної експедиції у складі Ленсько-Єнісейського загону, дружина керівника загону лейтенанта Василя Прончищева.
Довгий час через помилки картографів її ім'ям вважалося Марія, а справжнє ім'я було невідоме.
Тетяна Кондирєва народилася в селі Березово Алексинського повіту (нині Дубенського району Тульської області)[2][3] не пізніше 1713 року[4] у родині стряпчого Федора Степановича Кондирєва і Василини Петрівни, до шлюбу Нелюбової. У родині були ще брат Федір та сестра Ганна. Її батько під час Північної війни охороняв Петербург від нападів шведського флоту, брав участь у будівництві верфей російського флоту. Після його смерті сім'я жила за одними даними у Березово[5], за іншими — у 1721 році переїхала на острів Котлін, де його батькові за заслуги перед державою ще в серпні 1712 року була надана земля[6].
За одними даними Тетяна була знайома з майбутнім чоловіком з дитинства, бо садиба батька Василя Прончищева розташовувалася неподалік від Березово[5], за іншими — вони познайомилися після переїзду Кондирєвих на Котлін[6].
20 (31) травня 1733 року Тетяна та Василь в одному з родових сіл справили весілля, а в червні переїхали до Москви, а вже через кілька днів вирушили в складі Великої Північної експедиції до Сибіру.
Перед Ленсько-Єнісейським загоном під керівництвом Василя Прончіщева було поставлено завдання дослідити та описати узбережжя Північного Льодовитого океану від гирла Лени до гирла Єнісею.
До літа 1735 року в Якутську була побудована дубель-шлюпка «Якутськ», на якій загін з 40 людей 25 серпня 1735 року досяг гирла річки Оленьок, де вимушений був зимувати через виявлену течу.
У серпні 1736 року почалося нове плавання, і судно досягло Хатангської затоки, а потім попрямувало уздовж східного берега Таймиру на північ, досягнувши точки 77°25' північної широти, але незабаром, через важкі льоди, що перегородили шлях, Прончищев був змушений лягти на зворотний курс і повернутися на зимівлю в гирлі Оленька.
29 серпня Прончищев шлюпкою відправився на розвідку і зламав ногу. Повернувшись на судно, він втратив свідомість і незабаром помер. Справжня причина смерті — синдром жирової емболії внаслідок перелому — стала відома зовсім недавно, після того як у 1999 році розкрили могилу мандрівника. Раніше вважалося, що Василь Прончищев помер від цинги.
2 вересня 1736 року «Якутськ» увійшов в гирло річки Оленьок. 4 вересня Тетяну звезли на берег.[7]
12 вересня 1736 року з невідомої причини Тетяна Прончищева померла. Запис в судновому журналі, зроблений рукою Семена Челюскіна, свідчить:
На початку цієї 4 години з півночі колишнього командира Дубель-шлюпки "Якуцький" Прончищева волею Божою дружина його умре... |
Тетяна Прончищева брала участь в експедиції потай. У рапортах свого чоловіка і штурмана Семена Челюскіна, а також керівників експедиції Вітуса Берінга та Олексія Чирикова вона не згадується. Навіть запис про її смерть у вахтовому журналі шлюпа «Якутськ» не згадує її особистого імені.
У 1913 році мис на вході до однієї з безіменних на той момент бухт на східному узбережжі Таймиру був названий експедицією Вількицького на честь Прончищевої[8] і на карті позначений як «м. Прончищевої». Позначення на карті «м. Прончищевої» (мис Прончищевої) при підготовці видання карт прийняли рішення віднести його до прилеглої бухти, тому трансформувалося в «бухту М. Прончищевої». У 1921 році «М» було розшифровано як «Марія». Відповідно, довгий час особистим іменем дружини Василя Прончищева вважалося Марія. Справжнє ім'я було встановлено в 1983 році В. В. Богдановим за документами Центрального державного архіву давніх актів[9][10].
Могила Прончищевих збереглася до наших днів. У 1875 році її знайшов геолог Олександр Чекановський. У 1893 році Едуард Толль, а в 1921 році гідрограф Микола Євгенов відновлювали хрест.
В наші дні могила Прончищевих, поруч з якою знаходяться полярна станція і селище Усть-Оленьок, дбайливо охороняється як історичний пам'ятник.
У 1999 році експедиція Інституту археології Російської Академії наук (РАН) і клубу «Пригода» Дмитра Шпароа провела ексгумацію та перепоховання останків подружжя Прончищевих. У ході цієї роботи була виконана реконструкція їх осіб, були написані портрети, а також встановлено причини смерті Василя Прончищева.
- Бухта Марії Прончищевойї в морі Лаптєвих.
- Гора Прончищевої (112 м) на півострові Таймир.
- Півострів Марії Прончищевої.
- Полярна станція Бухта Марії Прончищевої[11].
- У Якутську встановлено пам'ятник подружжю Прончищевих.
- Меморіальна табличка на Алеї Слави в селищі Дубна Тульської області.
- Фільм «Перші» (2017) про життя та подвиг подружжя Прончищевих.
- ↑ Энциклопедический словарь. 2009.
- ↑ Администрация города Алексина
- ↑ Методические разработки | Областной центр детско-юношеского туризма. Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 28 березня 2020.
- ↑ Рік смерті батька.
- ↑ а б VIVOS VOCO: В. В. Богданов, «Первая русская полярница»
- ↑ а б Российский государственный музей Арктики и Антарктики. Архів оригіналу за 16 травня 2012. Процитовано 20 вересня 2011.
- ↑ Российский государственный архив Военно-Морского Флота. Ф.913. Оп.1. Д.11. Л.90.
Цієї години звезли на берег бувшаго лейтенанта Прончищева дружину…
- ↑ Первая полярная путешественница Татьяна Федоровна Прончищева. Архів оригіналу за 22 квітня 2009. Процитовано 23 вересня 2011.
- ↑ Василий и Татьяна Прончищевы. Архів оригіналу за 16 травня 2012. Процитовано 20 вересня 2011.
- ↑ Романов Д. М. // Тула и Тульская область. [{{{archiveurl}}} Архівовано] з джерела 22 квітня 2009.
- ↑ Аркуш карти S-49-V,VI бухта Марии Прончищевой. Масштаб: 1 : 200 000. (рос.) Зазначити дату випуску/стану місцевості.
- Кандидов А. В. Исследователь Крайнего Севера, мореплаватель Василий Прончищев. — Калуга: Золотая аллея, 2008. — 160 с. — ISBN 978-5-7111-0407-0.
- Соколов А. П. Северная экспедиция, 1733—1743. — Санкт-Петербург, 1851. — С. 92—97.
- Попов С. В. Морские имена Якутии. Очерки по топонимии морей Лаптевых и Восточно-Сибирского, Очерк 3 — Кресты Великой Северной. — Якутск: Кн. Изд-во, 1987. — 168 с.
- Глушанков И. В. Навстречу неизведанному. — Л.: Гидрометеоиздат, 1980. — 136 с.
- Шпаро Д. Герой российского флота // Московская правда. — № 01.02.2003.
- Богданов В. В. Первая русская полярница // Природа. — 2001. — № 1.
- Федяева Т. Злополучный Прончищев и его неустрашимая жена… // Женщина Плюс…. — 05.05.2003. Архивировано 27 марта 2005 года.
- Евстифеев А. Тайна гибели Прончищевых // Молодежь Якутии. — 2008. — № 3. (недоступная ссылка)
- Романов Д. «…и не ошибся в ожидании моем» // Вокруг Света. — 1987. — № 8.
- Спасский Г. История плаваний Россиян из рек Сибирских в Ледовитое море // Сибирский Вестник. — 1822. — № часть 17. — С. 66—78.
- Врангель Ф. П. Путешествие по северным берегам Сибири и по ледовитому морю. — СПб.: Типография Бородина, 1841. — С. 52—57.
- Овчинников Д. Дубенская полярница // Молодой коммунар. — 21.07.2015.
- Овчинников Д. Василий и Татьяна Прончищевы: Короткое счастье Великой Северной экспедиции // Родина: журнал. — 2015. — № 12. — С. 19—20.
- Крутогоров Ю. А. Куда ведёт Нептун: историческая повесть. — М.; Дет. лит., 1990. — 272 с.
- Овчинников Д. Первая полярная путешественница Т. Ф. Прончищева: «Невеста бурь, подруга капитана» // География и экология в школе XXI века. — 2015. — Номер 7. — С. 30-35.
- Овчинников Д. «Невеста бурь, подруга капитана» // География — Первое сентября. — 2016. — Номер 1. — С. 38-41.
- Земля Прончищевых. Историко-археологическая экспедиция. Клуб «Приключение». Архів оригіналу за 18 березня 2012. Процитовано §2020-03-28.
{{cite web}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|description=
(довідка) - Акты вскрытия могил и реконструкция облика Прончищевых. Историко-археологическая экспедиция. Клуб «Приключение». Архів оригіналу за 18 березня 2012. Процитовано 28 березня 2020.
{{cite web}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|description=
(довідка) - Василий и Татьяна Прончищевы. Музей Арктики и Антарктики. Архів оригіналу за 16 травня 2012. Процитовано 28 березня 2020.
{{cite web}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|description=
(довідка) - Дукальская М. В. Ленско-Енисейский отряд (1735—1742). Великая Северная экспедиция. Музей Арктики и Антарктики. Архів оригіналу за 16 травня 2012. Процитовано 28 березня 2020.
{{cite web}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|description=
(довідка) - Станюкович А. К. Хрест Прончищевых
- Перша полярница — рязанка, Тетяна Кондырева (Прончищева)
|