Підбрусинь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 12:32, 31 травня 2024, створена Юлія Лисенко (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Підбрусинь
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район Дубенський район
Громада Повчанська сільська громада
Основні дані
Засноване 1570
Населення 201
Площа 2,074 км²
Густота населення 96,91 осіб/км²
Поштовий індекс 35171
Телефонний код +380 3659
Географічні дані
Географічні координати 50°24′00″ пн. ш. 25°29′22″ сх. д. / 50.40000° пн. ш. 25.48944° сх. д. / 50.40000; 25.48944Координати: 50°24′00″ пн. ш. 25°29′22″ сх. д. / 50.40000° пн. ш. 25.48944° сх. д. / 50.40000; 25.48944
Середня висота
над рівнем моря
290 м
Водойми немає постійних водойм
Найближча залізнична станція Дубно
Місцева влада
Адреса ради 35171, Рівненська обл., Млинівський р-н, с. Миколаївка, вул. Шевченка, 6
Карта
Підбрусинь. Карта розташування: Україна
Підбрусинь
Підбрусинь
Підбрусинь. Карта розташування: Рівненська область
Підбрусинь
Підбрусинь
Мапа
Мапа

Підбруси́нь — село в Україні Повчанської сільської громади в Дубенському районі Рівненської області. Населення становить 201 осіб. У 2018 році увійшло до складу Повчанської ОТГ.

Природа

[ред. | ред. код]

Геологічний заказник місцевого значення Яр «Каменярня», урочище «Біла дебря»

[ред. | ред. код]

Заказник створений згідно з рішенням Рівненського облвиконкому від 22.11.1983 № 343 (зміни згідно з рішеннями облвиконкому від 18.06.1991 № 98 та обласної ради від 18.12.2009 № 1438). Площа складає 20,0 га. Об'єкт віднесений у відання Вовковиївського лісництва ДП «Млинівський лісгосп».

У геологічному відношенні заказник є виходом на денну поверхню порід палеозою в межах північної околиці села, в яру біля закинутого хутора Каменярня. Це єдине місце виходів порід девонського періоду в області. Відклади представлені масивними пісковиками від світлокремового до червонястого кольору та голубуватими аргілітами.

Протягом близько 300 м система яру розвинена по контакту пісковиків та аргілітів — у найсприятливішому для розмиву талими та дощовими водами місці. Виходи корінних порід повчанської світи середнього девону спостерігаються по тальвегу та схилах яру. У верхніх частинах яру відклади місцями перекривають мергелеподібна крейда туронського віку та четвертинні делювіальні відклади. Виходи мають пізнавальне та велике наукове значення, оскільки демонструють наслідки тектонічних процесів у межах області. Товща пісковиків має круте падіння із «зануренням» у західному напрямку. На думку вчених, причиною такого залягання порід стало переміщення блоку кристалічного фундаменту в час утворення Карпатських гір.

Незначні виходи середньодевонських порід у корінному заляганні та у вигляді делювію також мають місце в балці «Біла Дебря», що кілометром північніше хутора Каменярня.[1]

Історія

[ред. | ред. код]

На карті 1929 року село розташоване під урочищем Брусинь (звідси і назва) та налічує 5 дворів. За радянських часів у селі був створений колгосп. Працювала початкова школа, клуб, бібліотека, медпункт, магазин. Після перенесення сільської ради у сусіднє село Миколаївку населений пункт почав занепадати. В середині 90-х років ХХ ст. закрився магазин, розпайоване майно колгоспу[джерело?].

У селі є обеліск в пам'ять про загиблих односельців у роки Другої світової війни.

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]

Всі заклади соціальної сфери та побутового обслуговування населення розміщені у колишньому центрі сільської ради — селі Миколаївка.

Релігія

[ред. | ред. код]

Церковні громади та культові споруди відсутні. Віряни відвідують богослужіння у сусідній Миколаївці та Повчі.

Транспорт

[ред. | ред. код]

У 1980-х роках була запропонована ідея будівництва шосейної дороги через Підбрусинь. Сучасна асфальтована траса мала пролягти від дороги Т 0303 і з'єднати села з райцентром Млинів. Однак через економічний спад 90-х років проєкт було заморожено, вдалось збудувати тільки дорогу від Миколаївки до села, було встановлено дорожні знаки, пішохідні доріжки та переходи, які дуже контрастували з оточуючим сільським ландшафтом.

Є транспортне сполучення з райцентром та обласним центром, що забезпечене приватними перевізниками (автобусні маршрути Млинів-Яблунівка та Млинів-Підбрусинь, Рівне-Миколаївка) [джерело?].

Відомі мешканці

[ред. | ред. код]

Уродженці

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Природно-заповідний фонд Рівненської області / Під редакцією Ю. М. Грищенка. — Рівне: Волинські обереги, 2008. — 216 с.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. [1]Перелік об'єктів природно-заповідного фонду Рівненської області