Casus irreducibilis

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Версія для друку більше не підтримується і може мати помилки обробки. Будь ласка, оновіть свої закладки браузера, а також використовуйте натомість базову функцію друку у браузері.

Casus irreducibilis (лат., «випадок, що не зводиться») — це випадок, який може виникнути при розв'язанні кубічного рівняння з цілими коефіцієнтами, коли корені виражаються радикалами. А саме, якщо кубічний многочлен не зводиться над раціональними числами та має три дійсних кореня, то для вираження коренів через радикали потрібно вводити комплекснозначні вирази, навіть якщо результуючі значення виразів дійсні. Це було доведено П'єром Ванцелем в 1843 році[1].

Примітки

  1. ↑ Wantzel, 1843, с. 117–127.

Джерела

  • Pierre Wantzel. Classification des nombres incommensurables d’origine algébrique : [фр.] // Nouvelles Annales de Mathématiques. — 1843. — Т. 2. — С. 117–127.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Casus_irreducibilis&oldid=24454945