Олівія де Гевіленд
| Олівія де Гевіленд | |
|---|---|
| Olivia de Havilland | |
 | |
| Олівія де Гевіленд у фільмі «Одіссея капітана Блада» (1935). | |
| Ім'я при народженні | Olivia Mary de Havilland |
| Дата народження | 1 липня 1916 |
| Місце народження | Токіо,  Японія |
| Дата смерті | 26 липня 2020 (104 роки) |
| Місце смерті | Париж, Франція |
| Поховання | Пер-Лашез[1][2] |
| Громадянство |  США[3][4].svg){kind=small} Велика Британія[4].svg){kind=small} Франція[5][6] |
| Релігія | Єпископальна церква |
| Alma mater | Los Gatos High Schoold (1934)[7][4], Notre Dame High Schoold[4] і Коледж Міллзаd[7][4] |
| Професія | акторка |
| Кар'єра | 1935—1988 |
| Заклад | Warner Brothers |
| Нагороди | «Оскар» (1947, 1950) |
| IMDb | ID 0000014 |
| офіційний сайт | |
 Олівія де Гевіленд у Вікісховищі | |
Олівія де Гевіленд (англ. Olivia de Havilland; 1 липня 1916, Токіо, Японія — 26 липня 2020, Париж, Франція) — американська акторка театру, кіно та телебачення. Найбільш відома за ролями в фільмах «Звіяні вітром» (1939), «Спадкоємиця» (1949), «Леді в клітці» (1964) та «Тихше, тихше, мила Шарлотта» (1964). Одна з найпопулярніших та найзатребуваніших актрис «золотої доби» Голлівуду.
Олівія Мері де Гевіленд народилася у Токіо 1 липня 1916 року в сім'ї Ліліан Августи Рюз, театральної акторки, відомої під ім'ям Ліліан Фонтейн, і Волтера Августуса де Гевіленда, британського адвоката, що мав практику в Японії. В 1917 році у неї з'явилася молодша сестра Джоан Фонтейн, суперництво з якою після початку їхньої акторської кар'єри зайшло так далеко, що вони припинили не лише бачитися, але й розмовляти одна з одною[8]. Її кузеном по лінії батька був британський авіаконструктор Джеффрі де Гевіленд, винахідник літака De Havilland Mosquito. Після розлучення батьків в 1919 році, Олівія з матір'ю та сестрою оселилися в каліфорнійському місті Саратога[9].
Свою кар'єру розпочала на початку 1930-х років як театральна акторка, але вже в 1935 році проміняла театр на кіно. Серед її ранніх фільмів такі пригодницькі стрічки, як «Одіссея капітана Блада» (1935), «Атака легкої кавалерії» (1936), «Пригоди Робіна Гуда» (1938). В 1930-ті роки де Гевіленд багато знімалася в парі з Ерролом Флінном. В 1939 році Олівія зіграла роль Мелані Вілкс в легендарному фільмі «Звіяні вітром», за яку була номінована на премію Оскар за найкращу жіночу роль другого плану.
В кінці 1940-х років акторка тричі номінувалася на премію Оскар за найкращу жіночу роль і двічі отримала її: в 1947 році за роль у фільмі «Кожному своє», та в 1950-му році за роль в «Спадкоємиці».
В 1941 році де Гевіленд прийняла американське громадянство[10]. На початку 1940-х років Олівія була незадоволена тими ролями, які їй нав'язувала студія «Warner Bros», через що в неї стався скандал зі студійним керівництвом, що призвело до судового процесу. Який де Гевіленд спільно з Гільдією кіноакторів і виграла, тим самим послабивши вплив студії та домігшись більшої творчої свободи для акторів від диктату продюсерів[11]. Це стало однією з найбільш значущих постанов в історії Голлівуду, а де Гевіленд заслужила велику повагу серед акторів, у тому числі і своєї сестри Джоан Фонтейн, яка пізніше сказала, що «Голлівуд багато чим завдячує Олівії».
Її кар'єра в кіно продовжувалася до кінця 1970-х років, і за цей час вона з'явилася в багатьох відомих фільмах, серед яких «Моя кузина Рейчел» (1952), «Ця леді» (1955), «Світло на площі» (1962), «Леді в клітці» (1964), «Тихше, тихше, мила Шарлотта» (1964), «Аеропорт 77» (1977) і «П'ятий мушкетер» (1979).
Після завершення кінокар'єри де Гевіленд продовжила зніматися на телебаченні. В 1986 році була номінована на «Еммі» і отримала «Золотий глобус» за роль імператриці Марії Федорівни в фільмі «Анастасія: Загадка Анни»[12].
В 2008 р. була нагороджена Національною медаллю США в галузі мистецтв. В 2010 р. актрисі присвоєно звання Кавалера ордена Почесного легіону[13], а в 2017 р. де Гевіленд отримала титул Дами-командора ордену Британської імперії[14].
В 2017 р. на екрани вийшов міні-серіал «Ворожнеча», де розповідається про суперництво Бетт Девіс і Джоан Кроуфорд. Роль Олівії виконала Кетрін Зета-Джонс. Олівія де Гевіленд звернулася до суду, стверджуючи, що її зображення без дозволу порушує її право на рекламу як знаменитості і представляє в неправдивому світлі[15]. Та в 2018 р. її позов було відхилено на основі Першої поправки про свободу слова в кінематографі[16].
Олівія де Гевіленд померла 26 липня 2020 року в себе вдома в Парижі, Франція, у віці 104-х років.[17].
В 1940-х роках у Олівії де Гевіленд були романи з Джоном Г'юстоном, Джеймсом Стюартом і Говардом Г'юзом.
В 1946 р. вона вийшла заміж за письменника Маркуса Гудріха, у шлюбі з яким перебувала до 1953 р. Їхній син Бенджамін (нар. 1949 р.) став математиком. В 1991 р. він помер після довгої боротьби з лімфогранулематозом.
З 1955-го по 1979 роки де Гевіленд перебувала у шлюбі з французьким журналістом П'єром Галанте. 18 липня 1956 р. в подружжя народилася дочка Жізель[18]. З того часу акторка постійно проживала в Парижі[19].
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1935 | ф | Сон літньої ночі | A Midsummer Night's Dream | Гермія |
| 1935 | ф | Одіссея капітана Блада | Captain Blood | Арабелла Бішоп |
| 1936 | ф | Атака легкої кавалерії | The Charge of Light Brigade | Ельза Кемпбелл |
| 1936 | ф | Ентоні нещасний | Anthoni Adverse | Анджела Джузеппе |
| 1937 | ф | Великий Гаррік | The Great Garrick | Жермена де ла Корб |
| 1937 | ф | Любов, яку я шукав | It's Love I'm After | Марсія Вест |
| 1938 | ф | Пригоди Робіна Гуда | The Adventures of Robin Hood | Меріан |
| 1938 | ф | Четверо — це банда | Fours a Crowd | Лорі Ділінгвелл |
| 1939 | ф | Додж-сіті | Dodge City | Еббі Ірвінг |
| 1939 | ф | Приватне життя Єлизавети та Ессекса | The Private Lives of Elizabeth and Essex | леді Пенелопа Грей |
| 1939 | ф | Звіяні вітром | Gone with the Wind | Мелані Гамільтон-Вілкс |
| 1940 | ф | Шлях на Санта-Фе | Santa Fe Trail | Кіт Карсон Голлідей |
| 1941 | ф | Сунична білявка | The Strawberry Blonde | Емі Лінд Греймс |
| 1941 | ф | Затримайте світанок | Hold Back the Dawn | Емі Браун |
| 1941 | ф | Вони померли на своїх постах | They Died with Their Boots On | Елізабет Бейкон |
| 1942 | ф | В цьому наше життя | In This Out Life | Рой Тімберлейк |
| 1943 | ф | Принцеса О'Рурк | Princess O'Rourke | Мері Вільямс |
| 1946 | ф | Кожному своє | To Each His Own | міс Джозефіна «Джоді» Норріс |
| 1946 | ф | Темне дзеркало | The Dark Mirror | Террі/Рут Коллінз |
| 1946 | ф | Відданість | Devotion | Шарлотта Бронте |
| 1948 | ф | Зміїна яма | The Snake Pit | Вірджинія Стюарт Канінгем |
| 1949 | ф | Спадкоємиця | The Heiress | Кетрін Слопер |
| 1952 | ф | Моя кузина Рейчел | My Cousin Rachel | Рейчел Ешлі |
| 1955 | ф | Ця леді | That Lady | Ана де Мендоза |
| 1955 | ф | Не як чужий | Not as a Stranger | Крістіна Гедвігсон |
| 1958 | ф | Гордий бунтар | The Proud Rebel | Ліннет Мур |
| 1959 | ф | Брехня | Libel | леді Маргарет Лондон |
| 1962 | ф | Світло на площі | Light in the Piazza | Мег Джонсон |
| 1964 | ф | Леді в клітці | Lady in Cage | Корнелія Гілард |
| 1964 | ф | Тихше, тихше, мила Шарлотта | Hush… Hush, Sweet Sharlotte | Міріам Дірінг |
| 1972 | ф | Папеса Іоанна | Pope Joan | мати-настоятелька |
| 1977 | ф | Аеропорт 77 | Airport 77 | Емілі Лівінгстон |
| 1978 | ф | Рій | The Swarn | Морін Шустер |
| 1979 | ф | П'ятий мушкетер | The Fifth Musketeer | королева Анна Австрійська |
| 1982 | ф | Вбити легко | Murder Is Easy | Гонорія Вейнфлет |
| 1986 | ф | Анастасія: Загадка Анни | Anastasia: The Mystery of Anna | імператриця Марія Федорівна |
| 1986 | ф | Північ і Південь 2 | North and South, Book 2 | місіс Ніл |
- «Оскар»
- за найкращу жіночу роль (1947, «Кожному своє»), (1950, «Спадкоємиця»)
- номінації: (1941, «Затримайте світанок»), (1948, «Зміїна яма»)
- за найкращу жіночу роль другого плану
- номінація: (1940, «Звіяні вітром»)
- за найкращу жіночу роль (1947, «Кожному своє»), (1950, «Спадкоємиця»)
- Золотий глобус
- 1950 — Найкраща жіноча роль у драмі («Спадкоємиця»).
- 1986 — Найкраща жіноча роль другого плану в міні-серіалі або телефільмі («Анастасія: Загадка Анни»).
- Кубок Вольпі за найкращу жіночу роль («Зміїна яма») на Венеційському кінофестивалі в 1949 році.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ Ruiz M. S. Un cimetière bien vivant : le Père-Lachaise — 2021. — С. 168.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в г д https://walkoffame.com/olivia-de-havilland/
- ↑ https://www.huffingtonpost.fr/entry/kirk-douglas-nest-pas-le-dernier-monstre-sacre-dhollywood-olivia-de-havilland-est-toujours-la_fr_5e3bceb8c5b6b70886fa416b
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ а б NNDB — 2002.
- ↑ «Hollywood's Oldest Feud»
- ↑ Оливия де Хэвилленд. 24SMI (рос.). Процитовано 27 листопада 2019.
- ↑ Olivia de Havilland a Citizen. The New York Times (амер.). 29 листопада 1941. ISSN 0362-4331. Процитовано 27 листопада 2019.
- ↑ De Havilland lawsuit resonates through Hollywood. Reuters (англ.). 24 серпня 2007. Процитовано 27 листопада 2019.
- ↑ Overview for Olivia De Havilland. Turner Classic Movies. Процитовано 26 листопада 2019.
- ↑ http://www.washingtontimes.com, The Washington Times. Olivia de Havilland honored by French president. The Washington Times (амер.). Процитовано 27 листопада 2019.
- ↑ There is nothing like a Dame. The Oldie (en-gb) . Процитовано 27 листопада 2019.
- ↑ Screenwriters say Olivia de Havilland case could be a disaster for entertainment industry. Sky News (англ.). Процитовано 13 квітня 2020.
- ↑ Maddaus, Gene; Maddaus, Gene (26 березня 2018). Olivia de Havilland’s ‘Feud’ Suit Tossed by Appeals Court. Variety (англ.). Процитовано 27 листопада 2019.
- ↑ 'Gone With the Wind' star Olivia de Havilland dies at 104. EW.com (EN) . Процитовано 26 липня 2020.
- ↑ Mirande, Jean-Noël (22 липня 2012). Olivia de Havilland, une Américaine à Paris. Le Point (фр.). Процитовано 27 листопада 2019.
- ↑ Olivia and Oscar. Los Angeles Times (амер.). 23 березня 2003. Процитовано 27 листопада 2019.
- Olivia de Havilland
- Olivia de Havilland на сайті TCM Movie Database (англ.)
- Photographs and bibliography
| ||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||
- Народились 1 липня
- Народились 1916
- Померли 26 липня
- Померли 2020
- Поховані на кладовищі Пер-Лашез
- Лауреати премії «Оскар» за найкращу жіночу роль
- Лауреати премії «Золотий глобус»
- Уродженці Токіо
- Американські кіноакторки
- Американські радіоакторки
- Акторки XX століття
- Голлівудська алея слави
- Сторічні довгожителі
- Померли в Парижі