Хурма

Хурма
Diospyros whyteana
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Айстериди (Asterids)
Порядок:	Вересоцвіті (Ericales)
Родина:	Ебенові (Ebenaceae)
Рід:	Хурма (Diospyros) L., 1753
Типовий вид
Хурма звичайна (Diospyros lotus)[1] L., 1753
Види
Понад 700 (докладніше див. Список видів роду хурма)
Вікісховище: Diospyros

Хурма́ (Diospyros) — рід рослин родини ебенових. Характерний для тропіків, лише кілька видів походять з помірного поясу. У роді налічують декілька сотень (за даними спільного інтернет-проекту Королівських ботанічних садів у К'ю і Міссурійського ботанічного саду «The Plant List» — 725^[2]) видів листопадних або вічнозелених дерев і кущів (докладніше див. Список видів роду хурма). Хурмою також називають плоди цього роду.

Це рід теплолюбних рослин. Ростуть у в багатьох країнах Євразії, Америки, в Австралії та навіть на півдні України. Хурма потрапила в Європу тільки в позаминулому столітті, але до цього її протягом двох тисяч років культивували в Китаї та Японії^[3] Усього за деякими даними налічується більше 500 різновидів хурми. А до найвідоміших в наших краях відносять терпку кавказьку, нетерпку японську і солодку шоколадну, відомішу як корольок. За формою нагадує яблуню, а її оранжеві чи червоні плоди здалека здаються апельсинами.^[4].

В Україні хурма на підщепі сорту Віргінська може вирощуватись у відкритому ґрунті, але це досить ризиковано.

Латинська назва роду, Diospyros, має грецьке походження й може бути витлумачена як «їжа богів», інше значення — «божественний вогонь».

У руську мову слово «хурма» потрапило з фарсі (перської), де у оригіналі звучить як перс. خرمالو‎ kẖrmạlw «хормалю» — тобто фінікова слива. Саме слово «хорма» (хурма) на фарсі «перс. خرما‎» означає фінік, слово «алю» (перс. آلو‎) — сливу. Назва «хормалю» первісно стосувалася хурми кавказької. В'ялена хурма на смак дуже схожа на фініки, звідси й пішла назва хурми кавказької на фарсі. Потім вона поширилась на інші види хурми, у тому числі й на хурму східну.

Види з їстівними плодами можуть називати «дикий фінік», «фінікова слива».

Невеликі дерева чи кущі.

Листя — просте, чергове.

Плід — м'ясиста ягода, що містить до 10 насінин. Це велика солодка ягода з соковитою серцевиною і шкіркою оранжевого, червоного або жовтого кольору, масою від 100 до 500 грамів. Плоди хурми часто поділяють на дві категорії: в'яжучі на смак (при дозріванні ця властивість плоду зникає) і нев'яжучі. Незрілий плід гіркий через наявність у ньому великої кількості дубильних речовин^[4]. Японці називають плід хурми «плодом із плодів»^[4]. Зріла хурма зазвичай досить м'яка, яскраво-оранжевого кольору з коричневими листочками. Чорні крапки і плями на плоді свідчать про те, що він вже почав псуватися. Стиглу хурму можна тримати в холодильнику, а заморожену зберігати до півроку. Нестиглі плоди, навпаки, варто потримати в теплі до дозрівання. Під час зберігання потрібно уникати пошкодження поверхні плодів, інакше вони швидко згниють.

• 
  Дерево хурми
• 
  Хурма східна
• 
  Гілка хурми
• 
  Плоди хурми на гілці
• 
  Цілий і розрізаний плід хурми східної
• 
  Стиглі плоди хурми
• 
  Сушені плоди хурми східної
• 
  Квітка хурми вірджинської
• 
  Хурма кавказька, вирощена під Києвом
• 
  Хурма віргінська, вирощена під Києвом
• 
  D. ferrea, відома як Yaeyama kokutan з Японії
• 
  Насінина хурми

• Хурма // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Їжа богів лікує кашель та гіпертонію^{[недоступне посилання з грудня 2019]}
• Genus: Diospyros L. Germplasm Resources Information Network ((англ.)) . Міністерство сільського господарства США. Архів оригіналу за 20 січня 2016. Процитовано 25.03.2019. (англ.)

Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Словники та енциклопедії Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Encyclopædia Britannica Нормативний контроль Freebase: /m/03w9s2 · LNB: 000343630