Фолклендський вовк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Dusicyon australis)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Фолклендський вовк
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Родина: Псові (Canidae)
Рід: Dusicyon
Вид:
D. australis
Біноміальна назва
Dusicyon australis
Фолклендські острови

Фолклендський вовк, антарктичний вовк або фолклендська лисиця (Dusicyon australis) — хижий ссавець родини Псові (Canidae), представник вимерлого роду Dusicyon.

Поширення, історія опису

[ред. | ред. код]

Мешкав на Фолклендських островах[2] до кінця XIX століття, єдиний тубільний вид сухопутних ссавців цього архіпелагу. Він був виявлений в 1690 році й залишався поширеним, коли Чарльз Дарвін відвідав Фолклендські острови в 1833 році.

Протягом 1800-х років популяція хижака різко скоротилася. Останній з цих «вовків», як вважають, був убитий 1876 року. На вид полювали торговці хутром США ще у 1830-ті роки. Коли шотландські поселенці прибули на Фолкленди в 1860-х роках і почали там розводити овець на острові, D. australis був врешті винищений як шкідник, із застосуванням отрути[3].

Морфологія

[ред. | ред. код]

Тільки 11 зразків D. auslralis відомі, і не всі включають шкури. В одного зразка були такі параметри: довжина голови й тіла: 970 мм, хвіст: 285 мм. Верхні частини тіла коричневі й дещо руді з вкрапленнями білого, низ блідо-коричневий. Шерсть м'яка і товста. Хвіст короткий, пухнастий, з білим кінчиком. Морда й вуха короткі, морда широка. Череп великий і має підвищені лобові пазухи, більше схожий на череп Canis (пес), ніж на Pseudalopex (= Lycalopex)[4].

Поширення, екологія

[ред. | ред. код]

Dusicyon був єдиним видом наземних ссавців, виявленим на Фолклендських островах першими їх дослідниками. Його природний раціон складався в основному з птахів, особливо гусей і пінгвінів, а також включав ластоногих.

Версії походження

[ред. | ред. код]

Присутність цього роду й виду на островах, приблизно за 400 км від материка, — нерозгадана таємниця. Є версія, що Dusicyon був узятий як домашні тварини доісторичними індіанцями. Було запропоновано гіпотезу щодо можливого походження фолклендського вовка від якогось з видів Pseudalopex або Canis (пес). Однак, зниження рівня моря в плейстоцені сприяло би природному розселенню, а відмінності в ознаках Dusicyon, ймовірно, з'явилися внаслідок подальшої ізоляції цих хижих, а не від їхнього приручення[5].

Поведінка

[ред. | ред. код]

Фолклендські вовки демонстрували чудову довірливість до людей. Деякі особини виходили назустріч прибулим на острів людям, що висаджувалися на сушу. Пізніше вони приходили в табори групами, викрадаючи з таборів продукти, витягуючи запаси м'яса з-під голів сплячих, і стояли, поки їхніх товаришів убивали. Цих псів часто вбивали, використовуючи їхню довірливість: чоловік тримав шматок м'яса як приманку в одній руці та ніж в іншій[4].

Філогенетика

[ред. | ред. код]
 Canini 

 Canina 

 Cerdocyonina 

Чагарниковий собака (Speothos)

Гривастий вовк (Chrysocyon)

Dusicyon

Atelocynus

Cerdocyon

Зорро (Lycalopex)


Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Sillero-Zubiri, C. (2015) Dusicyon australis: інформація на сайті МСОП (версія 2015.4) (англ.) 13 серпня 2015
  2. Архіпелаг з точки зору зоогеографії входить до Патагонської (Магелланової) області
  3. Вебсайт МСОП
  4. а б Ronald M. Nowak Walker's mammals of the world, Vol. 2 — JHU Press, 1999, p. 650
  5. Станіславівський Натураліст


,