Українські народні прислів'я та приказки: праця, господарство
Українські прислів'я та приказки за темами: |
Праця. Господарство Знання та уміння Природа, її явища Козаки, козацтво Кохання Мова Москалі Шлюб. Родина і родинні стосунки Сирітська і вдовина доля |
Праця
- Бджола мала, а й та працює[1].
- Без діла жить — тільки небо коптить[1].
- Без діла слабіє сила[1].
- Без охоти нема роботи[1].
- Без роботи день роком стає[1].
- Без сокири не тесляр — без голки не кравець.
- Без труда нема плода.
- Будеш трудиться — будеш кормиться[1].
- Від роботи й коні дохнуть
- Губами говори, а руками роби!
- Де руки й охота, там скора робота[2].
- Для нашого Федота не страшна робота[2].
- Діло майстра величає[2]!
- Добре діло утіха, коли ділові не поміха[2].
- Добре роби — добре й буде!
- Добрий початок — половина діла[2].
- Добра пряха на скіпку напряде.
- Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує!
- За один раз не зітнеш дерева враз[2].
- Заклопотався, як квочка коло курчат[2].
- Зароблена копійка краща за крадений карбованець.
- І нести важко, і викинути шкода[3].
- Кожна пташка своїм дзьобиком живе[4].
- Коли є до чого жагота, то кипить в руках робота.
- Коли почав орати, то у сопілку не грати!
- Лежачого хліба ніде нема[4].
- Маленька праця краща за велике безділля.
- Навіщо робити сьогодні те що можливо доробити завтра.
- На дерево дивись, як родить, а на чоловіка, як робить[5].
- На охочого робочого діло найдеться[5].
- Не бери важкого в руки, а дурного у голову[6].
- Не в цім хороша, що чорноброва, а в тім, що діло робить.
- Не взявшись за сокиру, хати не зробиш[5].
- Не дивись на чоловіка, а на його діло.
- Не кайся рано встати, а кайся довго спати.
- Не місце красить чоловіка, а чоловік місце[5].
- Не можу стояти доки інші працюють, піду полежу
- Не одежа красить людину, а добрі діла.
- Не святі горшки ліплять, а прості люди[5].
- Не сокира теше, а чоловік.
- Недаром говориться, що діло майстра боїться[5].
- Печені голуби не летять до губи.
- Під лежачий камінь вода не тече[5].
- Поки не упріти, поти не уміти[7].
- По роботі пізнати майстра[5].
- Праця чоловіка годує, а лінь марнує[5].
- Працює, як чорний віл.
- Працюй, як к��няка, а їж, як собака.
- Ранні пташки росу п'ють, а пізні — слізки ллють[7].
- Рання пташка росу оббиває.
- Роби до поту, а їж в охоту[7]!
- Робить, як чорний віл.
- Робота не вовк, в ліс не втече
- Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде.
- Старається, як мурашка[7].
- Того руки не болять, що уміють.
- Треба нахилиться, щоб з криниці води напиться[8].
- Труд чоловіка кормить.
- Трудова копійка годує довіку[8].
- Хочеш їсти калачі — не сиди на печі[8].
- Хто багато робив, той і багато знає[8].
- Хто в роботі, той і в турботі[8].
- Хто рано підводиться, за тим і діло водиться.
- Хто робить кревно, той ходить певно[8].
- Хто що вміє, то і сіє.
- Хто що знає, тим і хліб заробляє[8].
- Чесне діло роби сміло[9]!
- Щира праця мозолева[9].
- Що ранком не зробиш, то вечором не згониш.
- Щоб рибу їсти, треба в воду лізти[9].
- Як без діла сидіти, то можна одубіти[9].
- Як дбаєш, так і маєш[9].
- Як ручки зароблять, так ніжки сходять[9].
Господарство
- Хату руки держать.
- Нова хатка — нова гадка.
- Без хазяїна й двір плаче.
- Без хазяїна двір плаче, а без хазяйки — хата.
- Всякий двір хазяйським оком держиться.
- Хазяйське око товар живить.
- Свій глаз — алмаз, чужі руки — круки.
- В доброго хазяїна й соломинка не пропаде.
- У дурного хазяїна й колесо з воза украдуть.
- Кепський господар десять робіт зачинає, жодної не кінчає.
- Привикай до господарства змолоду, то не будеш знати на старість голоду.
- Роби на дворі — буде й в коморі.
- Чого не доглянеш очима, за те відповіси плечима.
- Де оком не доглянеш, там калиткою доплатиш.
- Земля-трудівниця аж парує, та людям хліб готує.
- На тобі, небоже, що мені негоже.
- На чорній землі білий хліб родить.
- На добрій землі що не посієш, те й вродить.
- Жита ростуть, як з води йдуть.
- Ялова земля не нагодує, а сама їсти просить[9].
- Хліб на хліб сіяти — ні молотити, ні віяти.
- Хто землю удобряє, тому й земля повертає.
- На єдні граблі двічі не ступають.
- Не земля родить, а руки.
- Хто землі дає, тому й земля дає.
- Дай землі, то й вона тобі дасть.
- Давай нивці, то й нивка дасть.
- Де господар добре робить, там і поле буйно родить.
- Де господар не ходить, там нивка не родить.
- Не питає добрий жнець, чи широкий загонець.
- Коли зореш мілко, посієш рідко, то й уродить дідько.
- Як мілко орати, краще випрягати.
- Де оре сошка, там хліба трошки.
- Глибше орати — більше хліба жувати.
- Там ся добре діє, де два оре, а третій сіє.
- Сій не пусто, то збереш густо.
- Чистим зерном сійте поле, то вродить хліб, як море, а нечистим посієте — собі шкоди надієте!
- Хто хоче збирати — мусить добре засівати.
- Що посіяв, те і вродить.
- Яке посієш, таке і пожнеш[9].
- Як посієш наволоком, то і вродить ненароком, а як посієш густо, то не буде пусто.
- Ану вставай, чоловіче, третій півень кукуріче!
- Хліб усьому голова.
- Як хліб буде, то й все буде.
- Як на току молотиться, то і в хаті не колотиться.
- Хліб на ноги ставить, хміль з ніг валить[9].
- На вітер надіяться — без мелива бути.
- Зерно до зерна — та й мірка повна.
- Де борошно, там і порошно.
- З гречки та проса — і каша й паша.
- З поганої трави — погане й сіно.
- Яка трава, таке й сіно.
- Яка пшениця, така й паляниця.
- Яка яблунька, такі й яблука[9].
- Яка грушка, така й юшка[9].
- Яка прядка, така й нитка.
- Яка пряжа, таке й полотно ляже.
- Кожному овочеві свій час.
- Аби цвіт, а ягідки будуть.
- Не з кожного цвіточка ягідочка!
- Терен груш не родить.
- Буряк — не дурак: на дорозі не росте, а все на городі.
- Пусти осот в огород — огірків не буде.
- Не вродив мак — пробудемо й так.
- Сади дерево ззамолоду — на старість як нахідка.
- Корова в дворі — харч на столі.
- Не рахуй овець в череді, а рахуй в загороді.
- Добра штука оті вівці: і кожух, і свита, і губа сита!
- Сінним конем, а солом'яним волом не далеко заїдеш.
- Любиш поганяти, люби й коня годувати.
- Їдь, кобило, хоч три дні не їла!
- Даси коневі полови — будеш робить поволі.
- Гладь коня вівсом, а не батогом!
- На батозі далеко не поїдеш.
- Сип коневі мішком — не ходитимеш пішком!
- Хто коня годує, той дома ночує.
- В дорозі, у гостині пам'ятай о худобині.
- Пошануй худобу раз, а вона тебе десять раз пошанує.
- Добре тому в дорозі, хто сидить на возі.
- На те коня кують, щоб не спотикався.
- Люблю Сивка за звичай: хоч крекче, та везе.
- У доброго коня верстви не довгі.
- Немазаний віз скрипить, а мазаний сам біжить.
- Пожалієш ухналя, то й підкову згубиш.
- Пожалієш личка, не поможе й вірьовка!
- Пропав батіг — пропадай і пужално!
- Коли віл пропав, то пропадай і ярмо!
- Як снасть ламається — то чоловік ума набирається, а як худоба пристає — то чоловікові ума не стає.
- Як добрий став — риба буде, а стече став — болото буде[9].
- Погана сітка — для риби не клітка.
- Час не віл — його не налигаєш!
- Згаяного часу і конем не доженеш.
- На годину спізнився — за рік не доженеш.
- Не доженеш і конем, що запізниш одним днем.
- Згайнуєш на жнивах хвилину — втратиш не одну зернину.
- Літом хто гайнує, той зимою голодує.
- Хто літом жари боїться, той зимою не має чим погріться.
- Десять років мак не родив і голоду не зробив.
Примітки
- ↑ а б в г д е Українські прислів’я та приказки від “А” до “Г”
- ↑ а б в г д е ж Українські прислів’я та приказки від “Г” до “З”
- ↑ Kuprienko.info
- ↑ а б Українські прислів’я та приказки від “З” до “М”
- ↑ а б в г д е ж и к Українські прислів’я та приказки від “М” до “П”
- ↑ Українські прислів’я та приказки
- ↑ а б в г Українські прислів’я від “П” до “С”
- ↑ а б в г д е ж Українські прислів’я від “С” до “Х”
- ↑ а б в г д е ж и к л м н Українські прислівя від “Х” до “Я”