Юрій Язловецький: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м виправлення дат
Немає опису редагування
 
(Не показані 9 проміжних версій 6 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Othernames|Язловецький}}
{{Othernames|Язловецький}}
{{Особа
{{Особа
| ім'я = Юрій Язловецький (Монастирський)
|ім'я = Язловецький
| місце_проживання = [[Україна]]
|місце_проживання = [[Україна]]
| інші_імена = Єжи Язловецький, Юрій Монастирський
|інші_імена = Язловецький,
| зображення = Jerzy jazlowiecki.jpg
|зображення = jazlowiecki.jpg
| розмір_зображення = 250px
|розмір_зображення = 250px
| підпис_зображення = ''Юрій Язловецький'' біля Язловецького замку (уявне зображення, автор - Ігор Качор)
|підпис_зображення = '' Язловецький'' біля Язловецького замку (уявне зображення, автор - Ігор Качор)
| ім'я_при_народженні =
|ім'я_при_народженні
| дата_народження = перед 1510
|дата_народження =
| місце_народження = [[Язловець]]
|місце_народження = [[]]
| дата_смерті = 8.3.1575
|дата_смерті =
| місце_смерті =
|місце_смерті =
| причина_смерті =
|причина_смерті
| підданство = [[Королівство Польське (1385-1569)|Королівство Польське]] [[Файл:Herb Polska (Alex K).svg|30пкс]] [[Річ Посполита]] [[Файл:Herb Rzeczpospolitej Obojga Narodow (Alex K).svg|40пкс]]
|підданство = [[Королівство Польське (1385-1569)|Королівство Польське]] [[Файл:Herb Polska (Alex K).svg|30пкс]] [[Річ Посполита]] [[Файл:Herb Rzeczpospolitej Obojga Narodow (Alex K).svg|40пкс]]
| національність =
|національність
| відомий_(відома) =
|відомий_(відома)
| рід_діяльності =
|рід_діяльності
| посада =
|посада
| титул =
|титул
"PUBG MOBILE"
⚫
| платня =
| термін =
|
| попередник =
| =
|попередник =
| наступник =
| партія =
|
|партія =
| головував_(-ла) =
|головував_(-ла)
| конфесія = [[кальвініст]] [[Файл:Calvinist symbol.PNG|30пкс]], [[католик]]
|конфесія = [[кальвініст]] [[Файл:Calvinist symbol.PNG|30пкс]], [[католик]]
| батько = [[Миколай Язловецький-Монастирський]]
|батько = [ Язловецький]
| матір = Ева [[Подфіліпські|Подфіліпська]]
|матір = <nowiki>Елена [Аджиенскі|Аджиенко]]</nowiki>
| рід = [[Монастирські]], [[Язловецькі]]
|рід = [[Монастирські]], [[Язловецькі]]
| родичі =
| дружина =
|
| чоловік =
|
| діти =
|
|діти = Давид Язловецкий
| сторінка_в_інтернеті =
|сторінка_в_інтернеті =
| примітки =
| employer =
|
| зріст =
|
| вага =
|
| герб = POL COA Abdank.svg
| =
⚫
|
| підпис_герба = герб [[Абданк]]
|підпис_герба =
|жінка = Ні
|місце народження = Новоукраїнка
|громадянство = Україньське
|нагороди = N¹ в грі #Pubg mobile
|оригінал імені = David Yazlovezki
}}
}}


Рядок 70: Рядок 76:
Під час 2-го безкоролів'я разом з Станіславом Ґуркою, Пйотром Зборовським (син [[Мартин Зборовський|Марціна]]; [[краківські воєводи|краківський воєвода]], тлумацький староста<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/zborowscy01.html#C13 Zborowscy (01)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130921054138/http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/zborowscy01.html#C13 |date=21 вересня 2013 }} → [http://mariusz.eu.pn/genealogia/bibliografia.html B I B L I O G R A F I A] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150528143713/http://mariusz.eu.pn/genealogia/bibliografia.html |date=28 травня 2015 }} {{ref-pl}} {{deadlink}}</ref>), сандомирським старостою Анджеєм Фірлеєм ({{†}} 1585<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/firlejowie01.html#C1 Firlejowie (01)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131113144253/http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/firlejowie01.html#C1 |date=13 листопада 2013 }} → [http://mariusz.eu.pn/genealogia/bibliografia.html B I B L I O G R A F I A] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150528143713/http://mariusz.eu.pn/genealogia/bibliografia.html |date=28 травня 2015 }} {{ref-pl}} {{deadlink}}</ref>) потаємно вислав [[Кшиштоф Зборовський (шляхтич)|Кшиштофа Зборовського]] до Вільгельма Роземберга взнати, чи згодився би претендувати на трон. В цей час представники шляхти Руського та Подільського воєводств скаржились, що його вояки за його відома нищили їх маєтки. Шляхта оборону кордонів довірила львівському [[староста|старості]] [[Миколай Гербурт|Миколаєві Гербурту]] та [[скала-Подільська|скальському]] старості [[Станіслав Лянцкоронський (галицький каштелян)|Станіславу Лянцкоронському]]. 28 липня 1574 p. підписав «конфедерацію руську», в якій не погоджувався на пункт про жовнірів на Русі та Поділлі. Обурення виросло у вересні 1574&nbsp;р.: під час суперечки Ю. Язловецького з [[київські воєводи|київським воєводою]] [[Василь Костянтин Острозький|Костянтином Василем Острозьким]] татарські загони відпровадили до [[Порта|Порти]] 3000 полонених людей, не роблячи шкод у маєтностях Ю. Язловецького. Він кинувся навздогін, ��ле зміг догнати тільки тих, хто не переправився через р. [[Дністер]], їх витяв «у пень», звільнив тільки частину з неволі.
Під час 2-го безкоролів'я разом з Станіславом Ґуркою, Пйотром Зборовським (син [[Мартин Зборовський|Марціна]]; [[краківські воєводи|краківський воєвода]], тлумацький староста<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/zborowscy01.html#C13 Zborowscy (01)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130921054138/http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/zborowscy01.html#C13 |date=21 вересня 2013 }} → [http://mariusz.eu.pn/genealogia/bibliografia.html B I B L I O G R A F I A] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150528143713/http://mariusz.eu.pn/genealogia/bibliografia.html |date=28 травня 2015 }} {{ref-pl}} {{deadlink}}</ref>), сандомирським старостою Анджеєм Фірлеєм ({{†}} 1585<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/firlejowie01.html#C1 Firlejowie (01)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131113144253/http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/firlejowie01.html#C1 |date=13 листопада 2013 }} → [http://mariusz.eu.pn/genealogia/bibliografia.html B I B L I O G R A F I A] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150528143713/http://mariusz.eu.pn/genealogia/bibliografia.html |date=28 травня 2015 }} {{ref-pl}} {{deadlink}}</ref>) потаємно вислав [[Кшиштоф Зборовський (шляхтич)|Кшиштофа Зборовського]] до Вільгельма Роземберга взнати, чи згодився би претендувати на трон. В цей час представники шляхти Руського та Подільського воєводств скаржились, що його вояки за його відома нищили їх маєтки. Шляхта оборону кордонів довірила львівському [[староста|старості]] [[Миколай Гербурт|Миколаєві Гербурту]] та [[скала-Подільська|скальському]] старості [[Станіслав Лянцкоронський (галицький каштелян)|Станіславу Лянцкоронському]]. 28 липня 1574 p. підписав «конфедерацію руську», в якій не погоджувався на пункт про жовнірів на Русі та Поділлі. Обурення виросло у вересні 1574&nbsp;р.: під час суперечки Ю. Язловецького з [[київські воєводи|київським воєводою]] [[Василь Костянтин Острозький|Костянтином Василем Острозьким]] татарські загони відпровадили до [[Порта|Порти]] 3000 полонених людей, не роблячи шкод у маєтностях Ю. Язловецького. Він кинувся навздогін, але зміг догнати тільки тих, хто не переправився через р. [[Дністер]], їх витяв «у пень», звільнив тільки частину з неволі.


Помер зразу після [[8 березня]] [[1575]] від чергового нападу [[лихоманка|лихоманки]] ({{lang-pl|febra}});<ref name="P2"/> Стенлі Ковальскі стверджує&nbsp;— у Язловецькому замку.<ref>[http://www.aerobiologicalengineering.com/wxk116/sjk/jazch5.html Chapter V. The Buczacki and Jazlowiecki Families // JAZLOWIEC. The town lost in history by Stanley J. Kowalski] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304085746/http://www.aerobiologicalengineering.com/wxk116/sjk/jazch5.html |date=4 березня 2016 }} {{ref-en}}</ref> В момент смерті був старшим над низовиками, подібно, стражником великим коронним.<ref name="P2"/>
Помер зразу після [[8 березня]] [[1575]] від чергового нападу [[лихоманка|лихоманки]] ({{lang-pl|febra}});<ref name="P2"/> Стенлі Ковальскі стверджує&nbsp;— у Язловецькому замку.<ref>[http://www.aerobiologicalengineering.com/wxk116/sjk/jazch5.html Chapter V. The Buczacki and Jazlowiecki Families // JAZLOWIEC. The town lost in history by Stanley J. Kowalski] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304085746/http://www.aerobiologicalengineering.com/wxk116/sjk/jazch5.html |date=4 березня 2016 }} {{ref-en}}</ref> В момент смерті був старшим над низовиками, подібно, стражником великим коронним.<ref name="P2"/>


Був похований у родинному гробівці Язловецьких на території власного замку.<ref>''Kowalski S. J.'' Powiat buczacki i jego zabytki.&nbsp;— Biały Dunajec&nbsp;— Ostróg&nbsp;: Wołanie z Wołynia, 2005.&nbsp;— S. 130.&nbsp;— ISBN 83-88863-16-9. {{ref-pl}}.</ref>
Був похований у родинному гробівці Язловецьких на території власного замку.<ref>''Kowalski S. J.'' Powiat buczacki i jego zabytki.&nbsp;— Biały Dunajec&nbsp;— Ostróg&nbsp;: Wołanie z Wołynia, 2005.&nbsp;— S. 130.&nbsp;— ISBN 83-88863-16-9. {{ref-pl}}.</ref>


=== Уряди (посади) ===
=== Уряди (посади) ===
[[Великий гетьман коронний]] ([[1569]]–[[1575]], без процедури номінації), [[польний гетьман коронний]] ([[1569]]). [[Подільські воєводи|Воєвода подільський]] ([[1567]]) і [[Воєводи руські|руський]] ([[1569]]). [[Каштеляни Кам'янця-Подільського|Каштелян кам'янецький]] ([[1564]]). [[Староста]] [[червоногород]]ський (14 березня [[1544]] року отримав від батька<ref name="R1"/>[[1544]]), [[Кам'янець-Подільський|кам'янецький]] ([[1547]]), [[летичів]]ський ([[1566]]), [[Хмільник|хмільницький]] ([[1571]]), [[снятин]]ський ([[1573]]).
[[Великий гетьман коронний]] ([[1569]][[1575]], без процедури номінації), [[польний гетьман коронний]] ([[1569]]). [[Подільські воєводи|Воєвода подільський]] ([[1567]]) і [[Воєводи руські|руський]] ([[1569]]). [[Каштеляни Кам'янця-Подільського|Каштелян кам'янецький]] ([[1564]]). [[Староста]] [[червоногород]]ський (14 березня [[1544]] року отримав від батька<ref name="R1"/>[[1544]]), [[Кам'янець-Подільський|кам'янецький]] ([[1547]]), [[летичів]]ський ([[1566]]), [[Хмільник|хмільницький]] ([[1571]]), [[снятин]]ський ([[1573]]).


=== Власність ===
=== Власність ===
Рядок 81: Рядок 87:


=== Сім'я ===
=== Сім'я ===
[[Файл:Jazliwec.JPG|міні|250пкс|Макет Язловецького замку доби Юрія Язловецького. Автор ''Качор І. В.'']]
[[Файл:Jazliwec.JPG|міні|250пкс|Макет Язловецького замку доби Юрія Язловецького. Автор ''І. В.'']]
Був одружений з [[Тарло|Ельжбетою Тарло]] (1546&nbsp;р.)&nbsp;— донькою [[крайчий великий коронний|крайчого коронного]], підчашого коронного [[Тарли|Яна Тарла]] та Дороти з [[Тарновські|Тарновських]]. Діти:
Був одружений з [[Тарло|Ельжбетою Тарло]] (1546&nbsp;р.)&nbsp;— донькою [[крайчий великий коронний|крайчого коронного]], підчашого коронного [[Тарли|Яна Тарла]] та Дороти з [[Тарновські|Тарновських]]. Діти:
* [[Миколай Язловецький|Миколай]] ({{†}} [[1595]])&nbsp;— староста [[снятин]]ський, [[Червоногородський замок|червоногородський]], [[сокаль]]ський, шлюби з [[Гербурти|Катажиною Гербурт]], Анною Сенявською, Олександрою Тишкевич були бездітними
* [[Миколай Язловецький|Миколай]] ({{}} [[1595]])&nbsp;— староста [[снятин]]ський, [[Червоногородський замок|червоногородський]], [[сокаль]]ський, шлюби з [[Гербурти|Катажиною Гербурт]], Анною Сенявською, Олександрою Тишкевич були бездітними
* [[Міхал Язловецький (староста хмільницький)|Міхал]] ({{†}} [[1582]]<ref>''Niesiecki К.'' [http://polona.pl/item/181770/217/ Korona polska przy złotej wolności…]&nbsp;— Т. 2.&nbsp;— S. 422.</ref>/до [[1584]])&nbsp;— староста [[Хмільник|хмільницький]], шлюб з Катериною Свірч був бездітним; загинув на полі битви<ref name="Б45">''Barącz S''. Pamiątki jazłowieckie…&nbsp;— S. 45.</ref>
* [[Міхал Язловецький (староста хмільницький)|Міхал]] ({{}} [[1582]]<ref>''Niesiecki К.'' [http://polona.pl/item/181770/217/ Korona polska przy złotej wolności…]&nbsp;— Т. 2.&nbsp;— S. 422.</ref>/до [[1584]])&nbsp;— староста [[Хмільник|хмільницький]], шлюб з Катериною Свірч був бездітним; загинув на полі битви<ref name="Б45">''Barącz S''. Pamiątki jazłowieckie…&nbsp;— S. 45.</ref>
* Пйотр Єнджей<ref name="Б45"/> (Анджей Пйотр) ([[1559]]&nbsp;— [[22 вересня]] [[1581]], [[Рим]])&nbsp;— староста червоногородський, загинув на полі битви (або помер, маючи 22 роки і 10 місяців),<ref name="Б45"/> був його надгробок з епітафією<ref>[https://polona.pl/item/12031342/830/ ]&nbsp;— S. 811.</ref>
* Пйотр Єнджей<ref name="Б45"/> (Анджей Пйотр) ([[1559]]&nbsp;— [[22 вересня]] [[1581]], [[Рим]])&nbsp;— староста червоногородський, загинув на полі битви (або помер, маючи 22 роки і 10 місяців),<ref name="Б45"/> був його надгробок з епітафією<ref>[https://polona.pl/item/12031342/830/]&nbsp;— S. 811.</ref>
* [[Геронім Язловецький|Геронім]]<ref>''[[Станкевич Михайло Євстахійович|Станкевич М]]''. Бучач та околиці.&nbsp;— Львів&nbsp;: СКІМ (Спілка критиків та істориків мистецтва), 2010.&nbsp;— іл.&nbsp;— С. 35.&nbsp;— ISBN 966-95709-0-4.</ref> ({{†}} [[1607]])&nbsp;— [[Подільські воєводи|воєвода подільський]]
* [[Геронім Язловецький|Геронім]]<ref>''[[Станкевич Михайло Євстахійович|Станкевич М]]''. Бучач та околиці.&nbsp;— Львів&nbsp;: СКІМ (Спілка критиків та істориків мистецтва), 2010.&nbsp;— іл.&nbsp;— С. 35.&nbsp;— ISBN 966-95709-0-4.</ref> ({{}} [[1607]])&nbsp;— [[Подільські воєводи|подільський]]
* Ельжбета&nbsp;— дружина [[Якуб Претвич|Якуба Претвича]] (сина [[Теребовлянське староство|теребовельського]] старости [[Претвіч Бернгард|Бернгарда Претвича]]
* Ельжбета&nbsp;— дружина [[Якуб Претвич|Якуба Претвича]] (сина [[Теребовлянське староство|теребовельського]] старости [[Претвіч Бернгард|Бернгарда Претвича]]
* Катажина&nbsp;— дружина Яна Вольського з [[Підгайці|Підгаєць]]
* Катажина&nbsp;— дружина Яна Вольського з [[Підгайці]]
* Анна&nbsp;— у шлюбі з придворним, ротмістром [[Чурило Мартин|Мартином Чурилом]] народилися Юрій, [[Микола Чурило|Миколай]], Мартин, Андрій, Анна, Катерина<ref>''Boniecki A.'' [https://polona.pl/item/10355910/47 Herbarz polski…]&nbsp;— Cz. 1.&nbsp;— T. 4.&nbsp;— S. 35.</ref>
* Анна&nbsp;— у шлюбі з придворним, ротмістром [[Чурило Мартин|Мартином Чурилом]] народилися Юрій, [[Микола Чурило|Миколай]], Мартин, Андрій, Анна, Катерина<ref>''Boniecki A.'' [https://polona.pl/item/10355910/47 Herbarz polski…]&nbsp;— Cz. 1.&nbsp;— T. 4.&nbsp;— S. 35.</ref>
* Ядвиґа з Бучача<ref name="Г0">{{SgKP|VIII|130|Pilawa 2, małe miasteczko}}&nbsp;— S. 130. {{ref-pl}}</ref>&nbsp;— друга дружина [[ротмістр]]а [[Белжецький Анджей|Анджея Белжецького]] (Белзецького<ref>Чернелицький замок // Пам'ятки України.&nbsp;— К.&nbsp;— 2015.&nbsp;— №&nbsp;7—9 (191) (лип.—вер.).&nbsp;— С. 8, 33, 35, 37.</ref>);<ref>''Niesiecki K''. [http://www.polona.pl/item/167084/182/ Korona Polska przy Złotey Wolności…]&nbsp;— T. 1&nbsp;— S. 70.</ref><ref>''Hejnosz W.'' Bełzecki z Bełżca Bartłomej, h. Jastrzębiec (†1583) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Kraków&nbsp;: Polska Akademia Umiejętności&nbsp;— Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935.&nbsp;— T. 1.&nbsp;— S. 414.&nbsp;— Reprint. Kraków&nbsp;: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989.&nbsp;— ISBN 83-04-03484-0. {{ref-pl}}</ref> офірувала [[Домініканці (орден)|домініканському]] [[Монастир походження дерева Хреста Господнього|монастирю]] в [[Підкамінь|Підкамені]] [[30 липня]] [[1636]]&nbsp;р. срібний хрест з часткою [[Ісус Христос|Ісусового хреста]],<ref>''Barącz S.'' Dzieje klasztoru WW. OO. Dominikanów w Podkamieniu…&nbsp;— S. 27.</ref> фундаторка монастир�� в [[Мурафа (Шаргородський район)|Мурафі]], якому записала село Пилявці (тепер [[Пилява (Старосинявський район)|Пилява]], [[Старосинявський район]]).<ref name="Г0"/>
* Ядвиґа з Бучача<ref name="Г0">{{SgKP|VIII|130|Pilawa 2, małe miasteczko}}</ref>&nbsp;— друга дружина [[ротмістр]]а [[Белжецький Анджей|Анджея Белжецького]] (Белзецького<ref>Чернелицький замок // Пам'ятки України.&nbsp;— К.&nbsp;— 2015.&nbsp;— №&nbsp;7—9 (191) (лип.—вер.).&nbsp;— С. 8, 33, 35, 37.</ref>);<ref>''Niesiecki K''. [http://www.polona.pl/item/167084/182/ Korona Polska przy Złotey Wolności…]&nbsp;— T. 1&nbsp;— S. 70.</ref><ref>''Hejnosz W.'' Bełzecki z Bełżca Bartłomej, h. Jastrzębiec (†1583) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Kraków&nbsp;: Polska Akademia Umiejętności&nbsp;— Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935.&nbsp;— T. 1.&nbsp;— S. 414.&nbsp;— Reprint. Kraków&nbsp;: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989.&nbsp;— ISBN 83-04-03484-0. {{ref-pl}}</ref> офірувала [[Домініканці (орден)|домініканському]] [[Монастир походження дерева Хреста Господнього|монастирю]] в [[Підкамінь|Підкамені]] [[30 липня]] [[1636]]&nbsp;р. срібний хрест з часткою [[Ісус Христос|Ісусового хреста]],<ref>''Barącz S.'' Dzieje klasztoru WW. OO. Dominikanów w Podkamieniu…&nbsp;— S. 27.</ref> фундаторка монастиря в [[Мурафа (Шаргородський район)|Мурафі]], якому записала село Пилявці (тепер [[Пилява (Старосинявський район)|Пилява]], [[Старосинявський район]]).<ref name="Г0"/>


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 146: Рядок 152:
[[Категорія:Воєводи подільські]]
[[Категорія:Воєводи подільські]]
[[Категорія:Каштеляни кам'янецькі]]
[[Категорія:Каштеляни кам'янецькі]]
[[Категорія:Кам'янецькі старости]]
[[Категорія: ]]
[[Категорія:Летичівські старости]]
[[Категорія:Летичівські старости]]
[[Категорія:Любачівські старости]]
[[Категорія:Любачівські старости]]

Поточна версія на 14:26, 12 липня 2024

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Язловецький.
Давид Язловецький
David Yazlovezki
Файл:David jazlowiecki.jpg
Давид Язловецький біля Язловецького замку (уявне зображення, автор - Ігор Качор)
Ім'я при народженніОлександр
ПсевдоЯзловецький, Давид
Народилася3.15.1978
Новоукраїнка
Померла8 березня 1575 або не раніше 8 березня 1575
Язлівецький замок, Язловець
КраїнаУкраїньськеКоролівство Польське Річ Посполита
НаціональністьУкраїнець
Місце проживанняУкраїна
Діяльністьдипломат, політик
Відома завдякиИз за европейского турнира "Pubg mobile PMGS 2023"
УчасникБитва під Обертином
Титул

Самый лучший игрок (PMGS)

"PUBG MOBILE"
Посадавеликий гетьман коронний[1], польний гетьман коронний[2], подільські воєводи, руські воєводи, кам'янецький каштелян, посол Сейму Речі Посполитої[d], учасник виборів короля Польщіd, Кам'янецький староста[d], Летичівський старостаd, староста любашівскийd, хмільницький старостаd, червоногородський старостаd, Снятинський старостаd і Q65560705?[3]
Військове званняротмістр
Конфесіякальвініст , католик
РідМонастирські, Язловецькі
Батько[Олександр Язловецький]
МатиЕлена [Аджиенскі|Аджиенко]]
РодичіЮрий Аджиенко
ДітиДавид Язловецкий
Вага78 КГ
Зріст1.69
НагородиN¹ в грі #Pubg mobile

Ю́рій Язлове́цький, або Єжи Язловецький (пол. Jerzy Jazłowiecki; перед 1510[4] — одразу після 8 березня 1575[5]/1577[6]) — державний, політичний і військовий діяч Польського королівства й Речі Посполитої. Представник шляхетських родів Язловецьких, Монастирських гербу Абданк — відгалужень магнатського роду Бучацьких.

Біографія

[ред. | ред. код]
В'їзд до Язловецького замку

Син кам'янецького каштеляна Миколая Монастирського-Язловецького та його дружини Еви Подфіліпської. Виховувався при дворі Краківського латинського єпископа Павела Томіцького.

У 18 років взяв участь та уславився в битві з татарами під Кам'янцем на Поділлі. Брав участь у поході коронних військ на Очаків. Під Очаковим дізнався, що Очаківський замок належав союзникові польського короля — Асламові Султану; дав слово лицаря з'ясувати цю справу. Під Очаковом на нього був здійснений напад після битви; потрапив до татарського полону, звідки звільнився завдяки великому викупові.[4]

За Шимоном Старовольським, 1531 року брав участь у битвах під Обертином, Гвіздцем з молдаванами господаря Петру IV Рареша, що є малоймовірним через відсутність його в списку учасників Обертинської битви. Командував ротою кавалерії на Поділлі з 1533 до 1557 року.[4]

1546 р. під впливом дружини перейшов на кальвінський обряд, пізніше закрив у своїх маєтках костели, прогнав ченців-домініканців. Замолоду підписувався Монастирський, з 1547 р. почав вживати підпис Язловецький. В 1548 чи 1549 році заснував у Язловці кальвінський збір. 1556 року вигнав домініканців з кляштору в Червоногороді, церковне майно використовував для приватного вжитку. 13 листопада 1557 року отримав Кам'янецьке староство. Язловецький належав до комісії по встановленню кордону між українськими і татарсько-турецькими землями. Йозяш Сімлер присвятив йому 1568 року твір «De aeterno Dei Filio».[7]

23 квітня 1564 року вирушив з дипломатичною місією до Стамбулу для переговорів з султана Сулейманом I Кануні (Пишним), за що отримав від короля місце у Сенаті.

Упродовж 1550—1560 років його коштом було проведено розбудову Язловецького замку: зведено в'їзну вежу, над брамою якою помістили дві пам'ятні таблиці (камінна збереглась, металева знищена під час першої світової).

Схопив 1564 р. господаря Молдавії Стефана VII Томшу, страченого згодом у Львові. 20 серпня 1566 р. отримав привілей на Любачівське староство. 23 червня 1567 року був старостою летичівським.[5]

1568 р. король Сигізмунд II Август доручив йому вибрати з-поміж козаків «почет» на державну службу. Є. Язловецький вивів цих козаків з-під влади, присуду будь-яких урядів (посадовців), призначив над ними старшим і суддею Яна Боровського[8] (Бадовського).

1569 р.: підписував акти приєднання Київщини, Волині, Підляшшя до Корони Польської; 3 вересня став польним гетьманом коронним, провів докорінну реорганізацію оборони поточної: вивів з неї малорухливу важку кавалерію (була малоефективною у боротьбі з татарами), замість неї створив підрозділи легкоозброєної кавалерії, чиє озброєння було аналогічне турецькому. Ввів до піхоти підрозділ з 300 козаків, пересунув оборону проти татар з Поділля до Дніпра.

Перед 14 березня 1571 року отримав Хмільницьке староство, яке цього року відступив сину Міхалові. Під час 1-го безкоролів'я належав до прихильників маршалка великого коронного Яна Фірлея, але пізніше з іншими підписав вибір королем Генріха Валуа. Користувався підтримкою султана Селіма II (поряд з примасом Якубом Уханським, Яном Фірлеєм) при кандидуванні на трон.[5]

Прийняв 1572 р. васальну присягу молдавського господаря Йована III Суворого, приховавши від нього факт смерті короля Сіґізмунда II Авґуста. Під час наступних виборів короля його кандидатуру на трон підтримувала частина шляхти, султан Селім II. До кінця життя обороняв степові кордони.

Під час 2-го безкоролів'я разом з Станіславом Ґуркою, Пйотром Зборовським (син Марціна; краківський воєвода, тлумацький староста[9]), сандомирським старостою Анджеєм Фірлеєм (пом. 1585[10]) потаємно вислав Кшиштофа Зборовського до Вільгельма Роземберга взнати, чи згодився би претендувати на трон. В цей час представники шляхти Руського та Подільського воєводств скаржились, що його вояки за його відома нищили їх маєтки. Шляхта оборону кордонів довірила львівському старості Миколаєві Гербурту та скальському старості Станіславу Лянцкоронському. 28 липня 1574 p. підписав «конфедерацію руську», в якій не погоджувався на пункт про жовнірів на Русі та Поділлі. Обурення виросло у вересні 1574 р.: під час суперечки Ю. Язловецького з київським воєводою Костянтином Василем Острозьким татарські загони відпровадили до Порти 3000 полонених людей, не роблячи шкод у маєтностях Ю. Язловецького. Він кинувся навздогін, але зміг догнати тільки тих, хто не переправився через р. Дністер, їх витяв «у пень», звільнив тільки частину з неволі.

Помер зразу після 8 березня 1575 від чергового нападу лихоманки (пол. febra);[5] Стенлі Ковальскі стверджує — у Язловецькому замку.[11] В момент смерті був старшим над низовиками, подібно, стражником великим коронним.[5]

Був похований у родинному гробівці Язловецьких на території власного замку.[12]

Уряди (посади)

[ред. | ред. код]

Великий гетьман коронний (1569—1575, без процедури номінації), польний гетьман коронний (1569). Воєвода подільський (1567) і руський (1569). Каштелян кам'янецький (1564). Староста червоногородський (14 березня 1544 року отримав від батька[4]1544), кам'янецький (1547), летичівський (1566), хмільницький (1571), снятинський (1573).

Власність

[ред. | ред. код]

По батькові успадкував Язловець та прилеглі села. 1549 року став власником Свидової (Червоногородський повіт), 1553-го Більчого (Кам'янецький повіт). Власник маєтків Сипівці (пол. Sipowce), містечка Нові Давидківці, або Лехнівці (Скальський повіт, 1553). 1553 року отримав право викупу в «доживоття» села Печерне (Червоногородське староство). 1565 року отримав у «доживоття» села Острів, Демесківці (Галицький повіт), 1566 — села Здирів (пол. Zdzierów), Нижній Кут (або Ніжникут, пол. Niżnykąt), Коза, Ляшки, Білопіль, Берестів, Картів, Устя, дві Торговиці, Підвисоке, Урушів, Ясенів у Львівському, Галицькому, Коломийському повітах.[13] В 1569 році заснував на території села Старий Люблинець нове поселення — Воля на Селищах; воно з часом стало називатись Новий Люблинець.[14]

Сім'я

[ред. | ред. код]
Макет Язловецького замку доби Юрія Язловецького. Автор І. В. Качор

Був одружений з Ельжбетою Тарло (1546 р.) — донькою крайчого коронного, підчашого коронного Яна Тарла та Дороти з Тарновських. Діти:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 42, 45. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
  2. ↑ Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 45. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
  3. ↑ Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 153. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
  4. ↑ а б в г Żelewski R. Jazłowiecki (Monasterski) Jerzy h. Abdank… — S. 121.
  5. ↑ а б в г д Żelewski R. Jazłowiecki (Monasterski) Jerzy h. Abdank… — S. 122.
  6. ↑ Okolski S. Orbis Polonus… — S. 9. (лат.)
  7. ↑ Там само. — S. 123.
  8. ↑ Андрусяк Н. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 29.
  9. ↑ Zborowscy (01) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] → B I B L I O G R A F I A [Архівовано 28 травня 2015 у Wayback Machine.] (пол.) [недоступне посилання]
  10. ↑ Firlejowie (01) [Архівовано 13 листопада 2013 у Wayback Machine.] → B I B L I O G R A F I A [Архівовано 28 травня 2015 у Wayback Machine.] (пол.) [недоступне посилання]
  11. ↑ Chapter V. The Buczacki and Jazlowiecki Families // JAZLOWIEC. The town lost in history by Stanley J. Kowalski [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
  12. ↑ Kowalski S. J. Powiat buczacki i jego zabytki. — Biały Dunajec — Ostróg : Wołanie z Wołynia, 2005. — S. 130. — ISBN 83-88863-16-9. (пол.).
  13. ↑ Żelewski R. Jazłowiecki (Monasterski) Jerzy h. Abdank… — S. 122—123.
  14. ↑ Кущак Д. Історія села Люблинець Новий. — Львів : Свічадо, 2010. — С. 13. — ISBN 978-966-395-408-0.
  15. ↑ Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności… — Т. 2. — S. 422. (пол.)
  16. ↑ а б в Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 45. (пол.)
  17. ↑ [1] — S. 811. (пол.)
  18. ↑ Станкевич М. Бучач та околиці. — Львів : СКІМ (Спілка критиків та істориків мистецтва), 2010. — іл. — С. 35. — ISBN 966-95709-0-4.
  19. ↑ Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 4. — S. 35. (пол.)
  20. ↑ а б Pilawa 2, małe miasteczko // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 130. (пол.)
  21. ↑ Чернелицький замок // Пам'ятки України. — К. — 2015. — № 7—9 (191) (лип.—вер.). — С. 8, 33, 35, 37.
  22. ↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… [Архівовано 2015-09-30 у Wayback Machine.] — T. 1 — S. 70. (пол.)
  23. ↑ Hejnosz W. Bełzecki z Bełżca Bartłomej, h. Jastrzębiec (†1583) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności — Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935. — T. 1. — S. 414. — Reprint. Kraków : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — ISBN 83-04-03484-0. (пол.)
  24. ↑ Barącz S. Dzieje klasztoru WW. OO. Dominikanów w Podkamieniu… — S. 27. (пол.)

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Попередник
Ян Стажеховський 		Воєвода подільський
1567-1569 		Наступник
Миколай Мелецький
Попередник
Миколай Сенявський 		Руський воєвода
1569 		Наступник
Ієронім (Ярош) Сенявський
Попередник
Миколай Сенявський 		Великий гетьман коронний
1569-1575 		Наступник
Миколай Мелецький
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Юрій_Язловецький&oldid=43037187