Еріх Кох: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
доповнення даних |
виправлення, вікіфікація |
||
| Рядок 51: | Рядок 51: | ||
Народився у Рейнській області. На початку [[1920]]-х років приєднався до нацистського руху. З 1 жовтня 1928 по 8 травня 1945 [[гауляйтер]] [[Східна Пруссія|Східної Пруссії]]. З 1 серпня 1941 по січень 1945 очолював цивільну адміністрацію [[Округа Білосток|Округи Білосток]]. З 9 травня 1942 по 10 листопада 1944 обіймав посаду [[Райхскомісаріат Україна|райхскомісара України]]. З 16 листопада 1942 — імперський комісар оборони [[Східна Пруссія|Східної Пруссії]]. Керував евакуацією цивільного населення Східної Пруссії під час наближення радянських військ. |
Народився у Рейнській області. На початку [[1920]]-х років приєднався до нацистського руху. З 1 жовтня 1928 по 8 травня 1945 [[гауляйтер]] [[Східна Пруссія|Східної Пруссії]]. З 1 серпня 1941 по січень 1945 очолював цивільну адміністрацію [[Округа Білосток|Округи Білосток]]. З 9 травня 1942 по 10 листопада 1944 обіймав посаду [[Райхскомісаріат Україна|райхскомісара України]]. З 16 листопада 1942 — імперський комісар оборони [[Східна Пруссія|Східної Пруссії]]. Керував евакуацією цивільного населення Східної Пруссії під час наближення радянських військ. |
||
Відомий своєю жорстокістю і брутальністю, мав серед керівництва [[НСДАП]] та німецьких військових славу «другого [[Сталін]]а». [[Розенберг Альфред|Альфред Розенберг]] рекомендував Коха на посаду |
Відомий своєю жорстокістю і брутальністю, мав серед керівництва [[НСДАП]] та німецьких військових славу «другого [[Сталін]]а». [[Розенберг Альфред|Альфред Розенберг]] рекомендував Коха на посаду Росії, де окупаційний режим мав бути жорсткішим, ніж на іншій території [[СРСР|Радянського Союзу]], але за прямим розпорядженням [[Гітлер]]а був призначений [[]]ом [[Україна|України]]. |
||
Його правління в окупованій Україні відзначалося винятковою жорстокістю. Вважав Україну не національним, а територіальним поняттям. Відповідно до цієї позиції вибрав столицею [[Райхскомісаріат Україна| |
Його правління в окупованій Україні відзначалося винятковою жорстокістю. Вважав Україну не національним, а територіальним поняттям. Відповідно до цієї позиції вибрав столицею [[Райхскомісаріат Україна| України]] місто [[Рівне]]. Вважав українців «недолюдьми» (Untermenschen). Спричинив смерть бл. 4 млн людей в Україні, включаючи і єврейське населення України. Ще 2,5 млн чол. за час його правління були депортовані до Німеччини, де працювали як «остарбайтери». Під його керівництвом нещадно експлуатувалися природні багатства України, пограбовано і вивезено до Німеччини величезну кількість пам'яток культури тощо. |
||
Після поразки Німеччини перебував під чужим ім'ям у британській зоні окупації. У травні 1949 його виявлено британською контррозвідкою та передано радянській окупаційній адміністрації. Але уряд СРСР з нез'ясованих причин не судив Коха за злочини в Україні, а передав його Польщі — для суду «за злочини, які скоїв як гауляйтер [[Східна Пруссія|Східної Пруссії]]». Під час судового слухання Кох заявляв про свої симпатії до [[СРСР|Радянського Союзу]], ставив собі за заслугу, що протидіяв планам [[Розенберг Альфред|Розенберга]] утвердити на окупованій території українську державу. Після десятилітнього зволікання був засуджений до страти 9 травня 1959, але вирок не було виконано з огляду нібито |
Після поразки Німеччини перебував під чужим ім'ям у британській зоні окупації. У травні 1949 його виявлено британською контррозвідкою та передано радянській окупаційній адміністрації. Але уряд СРСР з нез'ясованих причин не судив Коха за злочини в Україні, а передав його Польщі — для суду «за злочини, які скоїв як гауляйтер [[Східна Пруссія|Східної Пруссії]]». Під час судового слухання Кох заявляв про свої симпатії до [[СРСР|Радянського Союзу]], ставив собі за заслугу, що протидіяв планам [[Розенберг Альфред|Розенберга]] утвердити на окупованій території українську державу. Після десятилітнього зволікання був засуджений до страти 9 травня 1959, але вирок не було виконано з огляду нібито слабке здоров'я Коха. За польських дисидентських джерел, утримувався у польській тюрмі [[Барчево]] у винятково гуманних умовах — користувався телевізором, одержував журнали і медикаменти із Заходу тощо. Уряди [[УРСР]] та [[СРСР]] ніколи не домагалися його видачі для суду за злочини, які він скоїв як в Україні. |
||
На думку дослідника російського антирадянського руху опору та [[РОА]] Володимира Батшева — Е.Кох, імовірно, був таємним радянським агентом і слідував директивам [[Сталін]]а щодо [[терор]]у проти |
На думку дослідника російського антирадянського руху опору та [[РОА]] Володимира Батшева — Е.Кох, імовірно, був таємним радянським агентом і слідував директивам [[Сталін]]а щодо [[терор]]у проти окупованої України<ref>[http://www.lebed.com/2007/art4938.htm Вл. Батшев: ПАРТИЗАНЩИНА: МИФЫ И РЕАЛИИ. — «Лебедь» № 519, Бостон 2007]{{ref-ru}}</ref>. |
||
== Виноски == |
== Виноски == |
||
Версія за 12:43, 7 вересня 2013
| Еріх Кох Erich Koch | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1 жовтня 1928 — 8 травня 1945 | ||
| Попередник: | Bruno Gustav Scherwitz (на посаді 1925-1928) | |
| Наступник: | посада скасована | |
| ||
| травень 1933 — 9 квітня 1945 | ||
| Попередник: | Wilhelm Kutscher | |
| Наступник: | посада вакантна | |
| ||
| 9 травня 1942 — 10 листопада 1944 | ||
| Попередник: | посада запроваджена | |
| Наступник: | Curt von Gottberg | |
| ||
| 26 вересня 1944 — 2 лютого 1945 | ||
| Попередник: | Hinrich Lohse | |
| Наступник: | посада вакантна | |
| Народження: |
19 червня 1896 Ельберфельд, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецька імперія[1][2][…] | |
| Смерть: |
12 листопада 1986 (90 років) Барчево, Ґміна Барчево, Ольштинський повіт, Вармінсько-Мазурське воєводство, Республіка Польща[1][4][…] | |
| Поховання: | Вармінсько-Мазурське воєводство | |
| Національність: | Німець | |
| Країна: | Німеччина[6][7][8] | |
| Релігія: | Лютеранство | |
| Партія: | НСДАП | |
| Батько: | Густав Адольф Кох | |
| Мати: | Генріетта Альбіна Матіс | |
| Нагороди: |  | |
Е́ріх Кох (Koch, Erich, 19 червня 1896, Ельберфельд, Рейнська область — 12 листопадя 1986, державна в'язниця в Барчево, Польща) — вищий партійний функціонер НСДАП, воєнний злочинець[9].
Народився у Рейнській області. На початку 1920-х років приєднався до нацистського руху. З 1 жовтня 1928 по 8 травня 1945 гауляйтер Східної Пруссії. З 1 серпня 1941 по січень 1945 очолював цивільну адміністрацію Округи Білосток. З 9 травня 1942 по 10 листопада 1944 обіймав посаду райхскомісара України. З 16 листопада 1942 — імперський комісар оборони Східної Пруссії. Керував евакуацією цивільного населення Східної Пруссії під час наближення радянських військ.
Відомий своєю жорстокістю і брутальністю, мав серед керівництва НСДАП та німецьких військових славу «другого Сталін��». Альфред Розенберг рекомендував Коха на посаду райхскомісара Росії, де окупаційний режим мав бути жорсткішим, ніж на іншій території Радянського Союзу, але за прямим розпорядженням Гітлера був призначений райхскомісаром України.
Його правління в окупованій Україні відзначалося винятковою жорстокістю. Вважав Україну не національним, а територіальним поняттям. Відповідно до цієї позиції вибрав столицею Райхскомісаріату України місто Рівне. Вважав українців «недолюдьми» (нім. Untermenschen). Спричинив смерть бл. 4 млн людей в Україні, включаючи і єврейське населення України. Ще 2,5 млн чол. за час його правління були депортовані до Німеччини, де працювали як «остарбайтери». Під його керівництвом нещадно експлуатувалися природні багатства України, пограбовано і вивезено до Німеччини величезну кількість пам'яток культури тощо.
Після поразки Німеччини перебував під чужим ім'ям у британській зоні окупації. У травні 1949 його виявлено британською контррозвідкою та передано радянській окупаційній адміністрації. Але уряд СРСР з нез'ясованих причин не судив Коха за злочини в Україні, а передав його Польщі — для суду «за злочини, які скоїв як гауляйтер Східної Пруссії». Під час судового слухання Кох заявляв про свої симпатії до Радянського Союзу, ставив собі за заслугу, що протидіяв планам Розенберга утвердити на окупованій території українську державу. Після десятилітнього зволікання був засуджений до страти 9 травня 1959, але вирок не було виконано з огляду нібито на слабке здоров'я Коха. За інформацією польських дисидентських джерел, утримувався у польській тюрмі Барчево у винятково гуманних умовах — користувався телевізором, одержував журнали і медикаменти із Заходу тощо. Уряди УРСР та СРСР ніколи не домагалися його видачі для суду за злочини, які він скоїв як райхскомісар в Україні.
На думку дослідника російського антирадянського руху опору та РОА Володимира Батшева — Е. Кох, імовірно, був таємним радянським агентом і слідував директивам Сталіна щодо терору проти населення окупованої України[10].
Виноски
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118951890 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ http://www.nationmaster.com/encyclopedia/East-Prussia
- ↑ http://english.turkcebilgi.com/Nemmersdorf+massacre
- ↑ http://www.foxnews.com/world/2014/03/21/bosnian-serb-war-criminal-radislav-krstic-brought-to-poland-to-serve-sentence/
- ↑ http://news.yahoo.com/bosnian-serb-war-criminal-serves-term-poland-113019925.html
- ↑ http://www.tandfonline.com/doi/pdf/10.1080/00357529.2004.9925728
- ↑ http://www.h-net.org/reviews/showpdf.php?id=11057
- ↑ https://www.thetrumpet.com/article/822.31754.56.0/world/who-will-fill-the-labor-void
- ↑ www.IstMira.Com
- ↑ Вл. Батшев: ПАРТИЗАНЩИНА: МИФЫ И РЕАЛИИ. — «Лебедь» № 519, Бостон 2007(рос.)
Див. також
|
Це незавершена стаття з історії Третього Рейху. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |