Винахідник

людина, що вигадує новий пристрій, метод, процес, або вдосконалює старий

Винахідник — людина, яка створює нові винаходи, головним чином, технічні пристрої або методи. Хоча деякі винахідники можуть бути також вченими, більшість з них — інженери, які створюють технічні новинки на базі відкриттів інших вчених. Часто винахідники покращують існуючі пристрої або комбінують їх для створення нових корисних пристроїв.

Для заохочення винахідницької діяльності у багатьох країнах світу була створена система патентів, що видаються компетентними державними органами, які засвідчують пріоритет винаходу, авторство та виняткове право на винахід. Крім того, видатні заслуги винахідників в Україні можуть бути відзначені на державному рівні шляхом присудження почесного звання «Заслужений винахідник України».

Здібність до винахідництва можна розвивати. Розроблена теорія вирішення винахідницьких завдань (ТРІЗ)[1], що пропонує величезну базу навчальних завдань, типові прийоми рішення та безліч інших інструментів, необхідних для вирішення конкретного завдання.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Альтшуллер Г. С. Найти идею: Введение в ТРИЗ — теорию решения изобретательских задач, 3-е изд. — М.: Альпина Паблишер, 2010. с. 392.

Джерела

ред.
  • Альтшуллер Г. С. Найти идею: Введение в ТРИЗ — теорию решения изобретательских задач, 3-е изд. — М.: Альпина Паблишер, 2010. с. 392.

Посилання

ред.