Ясинувата
Ясинува́та — місто в Україні, у Донецькому районі Донецької області. Адміністративний центр Ясинуватської міської громади. У 2012 році населення складало 35 217 людини.
| Ясинувата | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
 | |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна
| ||||||||
| Область | Донецька область | ||||||||
| Район | Донецький район | ||||||||
| Громада | Ясинуватська міська громада | ||||||||
| Засноване | 1872 | ||||||||
| Статус міста | з 1938 року | ||||||||
| Населення | ▼ 35 166 (01.01.2017)[1] | ||||||||
| Агломерація | Донецько-Макіївська агломерація | ||||||||
| Площа | 19 км² | ||||||||
| Густота населення | 1850.8 осіб/км² | ||||||||
| Поштові індекси | 86000—86015 | ||||||||
| Телефонний код | +380-6236 | ||||||||
| Координати | 48°07′40″ пн. ш. 37°51′45″ сх. д.H G O | ||||||||
| Висота над рівнем моря | 257 м | ||||||||
| Водойма | р. Кальміус, Кривий Торець | ||||||||
| Назва мешканців | ясинува́тець ясинува́тка ясинува́тці | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Ясинувата-Пасажирська | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - фізична | 11 км | ||||||||
| - залізницею | 12 км | ||||||||
| - автошляхами | 20,5 км | ||||||||
| До Києва | |||||||||
| - фізична | 590 км | ||||||||
| - залізницею | 859 км | ||||||||
| - автошляхами | 701 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Адреса | 86000, Донецька обл., м. Ясинувата, вул. Орджонікідзе, 147 | ||||||||
| Вебсторінка | Ясинуватська міськрада | ||||||||
| Міський голова | Русаченко Олександр Йосипович | ||||||||
|
| |||||||||
Місто є залізничним вузлом, тут розміщені підприємства з обслуговування залізничного транспорту; заводи: машинобудівний, великопанельних блоків, метлаських плиток, борошномельний.
За даними мап РНБО, 28 вересня 2014 року остаточно окупована Російською Федерацією та підконтрольним їй терористичним формуванням «Донецька народна республіка»[2].
Географія
ред.Ясинувата знаходиться в центральній частині області у верхів'ях річок Кальміус і Кривий Торець, на автодорозі Донецьк-Харків, у вузлі залізниць (залізнична станція Ясинувата). Великий залізничний вузол. Відстань до Донецька: автошляхами — 12 км, залізницею — 12 км. Відстань до Києва: по автодорогах — 739 км, залізницею — 854 км.
Історія
ред.Заснована в 1872 році як пристанційне селище, яке на початку 20 століття перетворилася на важливий залізничний вузол.
18 травня 1884 р. відбулося урочисте відкриття Катерининської залізниці від станції Ясинувата через Катеринослав і Кривий Ріг до станції Долинська. Промотором цього проекту був відомий український інженер Олександр Поль.
Під час революції 1905—1907 в селищі діяла місцева дружина. Утворена 8 грудня 1905, вона роззброїла місцевих жандармів та адміністрацію, а після збройної сутички — і 12-у роту 280-го піхотного Балаклавського полку. Дружина була розгромлена царськими військами 17 грудня 1905 у боях за станцію Горлівка. 18 ясинуватців за вироком Одеського військового суду було засуджено до каторжних робіт.
У 1938 селище Ясинувата стало містом районного підпорядкування.
Під час Другої Світової війни Ясинувату було окуповано німецькими військами. 7 вересня 1943 місто зайняли радянські війська. У 1946 розпочалося будівництво машинобудівного заводу, який 1947 виробив першу продукцію.
Сучасність
ред.1991 в Україні відновлено суверенну владу. 1997 затверджено символіку Ясинуватої — її герб та прапор, а також встановлено пам'ятний знак засновникам міста.
Російсько-українська війна
ред.У 2014 році в місті розгорнулися бойові дії в ході війни на Донбасі.
Під час бойових дій в Ясинуватій обидві сторони понесли втрати, місто зазнало руйнувань, діти та дорослі переховувалися декілька тижнів у підвалах, частина населення втекла. В місті не працювали магазини, було перекрито газо- та водопостачання, не було електрики. Мешканці змушені були готувати їжу на вогнищах.[3] 21 жовтня преса повідомила про відновлення електропостачання у місті.[4]
В середині вересня 2014 року українським військовим довелось відступити з міста й восени того ж року уряд визнав його окупованим Російською Федерацією[5].
Попри оголошені режими припинення вогню, «перемир'я», тощо, поруч з містом відбувались бойові зіткнення та обстріли. Так, наприклад, протягом лише однієї доби — 29 січня 2017 року Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ зафіксувала 2260 порушень режиму припинення вогню, переважно у трикутнику Донецький аеропорт — Авдіївка — Ясинувата[6].
Під час повномасштабного російського вторгнення в червні 2022 року як подарунок від губернатора Челябінської області РФ до міста було доправлено сучасне медичне обладнання, яке російські окупанти викрали із захопленого та знищеного ними Маріуполя[7].
5 липня 2022 року сталася пожежа в одному із місць розташування особового складу окупаційних військ РФ[8].
Населення
ред.За даними перепису 2001 року населення міста становило 36903 особи, з них 27,15 % зазначили рідною мову українську, 72,44 % — російську, 0,09 %— вірменську, 0,07 %— білоруську, 0,02 %— циганську та румунську, 0,01 %— польську, грецьку та болгарську, а також угорську мову[9]
| Зміни населення | ||
|---|---|---|
| Рік | Населення | Зміна |
| 1923 | 1554 | — |
| 1926 | 2902 | +86.7% |
| 1939 | 16 432 | +466.2% |
| 1959 | 31 673 | +92.8% |
| 1970 | 37 370 | +18.0% |
| 1979 | 36 411 | −2.6% |
| 1989 | 39 354 | +8.1% |
| 2001 | 37 552 | −4.6% |
| 2014 | 35 701 | −4.9% |
Національний склад
ред.Національний склад населення за даними перепису 2001 року[10]:
| Національність | Відсоток |
|---|---|
| українці | 68,88% |
| росіяни | 28,75% |
| білоруси | 0,63% |
| вірмени | 0,41% |
| греки | 0,29% |
| азербайджанці | 0,15% |
| молдовани | 0,10% |
| інші/не вказали | 0,79% |
Мовний склад
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[11]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| російська | 26734 | 72.44% |
| українська | 10018 | 27.15% |
| вірменська | 32 | 0.09% |
| білоруська | 27 | 0.07% |
| інші/не вказали | 92 | 0.25% |
| Усього | 36903 | 100% |
Транспорт
ред.Пам'ятки
ред.В околицях міста розкопано 25 курганів, у яких виявлено 47 поховань: 26 — епохи міді-бронзи, 21 — кочовиків, у тому числі одне поховання тюрка середини XI ст. н. е.
У місті Ясинувата Донецької області на обліку перебуває 13 пам'яток історії та монументального мистецтва. Також на цьому обліку перебувають 3 пам'ятники В. І. Леніну.
Люди
ред.У місті народилися:
- Гриценко Микола Олімпійович (1912—1979) — актор театру та кіно. Народний артист СРСР.
- Закоморний Микола Степанович — хорунжий Армії УНР, хімік, спеціаліст у галузі біохімії.
- Ковтун Валерій Петрович (1944—2005) — артист балету, балетмейстер. Народний артист СРСР.
- Скрипник Микола Олексійович (1872—1933) — радянський партійний і державний діяч, запровадник політики українізації.
- Малькевич Владислав Леонідович — державний діяч.
- Мар'єнко Віктор Семенович — радянський футболіст; заслужений тренер РСФСР (1963), старший тренер команди «Торпедо» (Москва) — Чемпіон СРСР.
- Горбунов Валерій Михайлович — шаховий проблеміст, чемпіон світу з шахової композиції.
- Дорохович Антонелла Миколаївна (* 1933) — український фахівець у галузі технології кондитерських виробів.
Примітки
ред.- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- ↑ Кабмин назвал города Донбасса, подконтрольные сепаратистам. korrespondent.net. Архів оригіналу за 14 жовтня 2016. Процитовано 9 жовтня 2015.
- ↑ Ясинувата знову потрапила під обстріл. Архів оригіналу за 8 грудня 2014. Процитовано 9 листопада 2014.
- ↑ Енергетики повернули світло в місто Ясинувата і 10 сіл. Архів оригіналу за 10 листопада 2014. Процитовано 9 листопада 2014.
- ↑ Т. Миськевич. Складні часи – складні рішення: економічна ізоляція Донбасу. Архів оригіналу за 22 листопада 2022. Процитовано 5 серпня 2022.
- ↑ "Гаряча" Авдіївка: хроніка ескалації. Укрінформ. 31 січня 2017.
- ↑ росія «подарувала» Ясинуватій викрадене у Маріуполі медобладнання. Укрінформ. 19 липня 2022.
- ↑ В окупованій Ясинуватій горіли казарми російських окупантів. Мілітарний. 5 липня 2022.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 23 грудня 2021.
- ↑ Національний склад міст. Datatowel.in.ua (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.
Джерела і література
ред.| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ясинувата |
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Інформаційний портал Донеччини [Архівовано 4 січня 2006 у Wayback Machine.]
- Ясинувата //Історія міст і сіл УРСР. Донецька обл. — К., 1970 (1,5 а., співавт. В.Пірко, М. Продан).
- [[https://web.archive.org/web/20101130025134/http://ukrmap.org.ua/Pages/Yasinovataya_ukr.html Архівовано 30 листопада 2010 у Wayback Machine.] Історична довідка та мапа Ясинуватої]
- Ясинувата — Інформаційно-пізнавальний портал | Донецька область у складі УРСР [Архівовано 19 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
- Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с. — 15 000 прим.
- Василь Пірко Заселення Степової України в XVI—XVIII ст. // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
- Петро Лаврів. Моя земля — земля моїх батьків. Донецьк, Український культурологічний центр, Донецьк: Донецьке обласне Товариство української мови ім. Т. Г. Шевченка, РВП «Лебідь». 1995. 64 с. [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- Пірко В.О. Заселення Донеччини у XVI-XVIII ст. (короткий історичний нарис і уривки з джерел) [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] / Український культурологічний центр. – Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. – 180 с.
- Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с. ISBN 5-8326-0011-8
- Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945–1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
- Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939 - 1959 рр.) : монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. - Донецьк, 2008. - 192 c.
| Це незавершена стаття про Донецьку область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
