Площа Рад (Ростов-на-Дону): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м вилучена Категорія:Площі з допомогою HotCat
Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6
 
(Не показано 3 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 48: Рядок 48:
Площа, що згодом отримала назву ''площа Нового Базару'', вперше позначається на плані [[1845]] року. Тоді там розташовувалися «холодні будови». Забудова площі розпочалася після закінчення Кримської війни. До [[1860]] року площа була забудована по периметру одноповерховими будинками. Вздовж Великого і Середнього проспектів розташовувалися торговельні ряди.
Площа, що згодом отримала назву ''площа Нового Базару'', вперше позначається на плані [[1845]] року. Тоді там розташовувалися «холодні будови». Забудова площі розпочалася після закінчення Кримської війни. До [[1860]] року площа була забудована по периметру одноповерховими будинками. Вздовж Великого і Середнього проспектів розташовувалися торговельні ряди.


У [[1891]]–[[1908]] роках у центрі площі був збудований [[Олександро-Невський собор (Ростов-на-Дону)|Олександро-Невський собор]], який став її архітектурною домінантою і композиційним центром. До початку XX століття на площі з'явилися цегляні торгові лавки і магазини, а на Великому і Середньому проспектах (нині Ворошиловський проспект і вулиця Соколова) були зведені [[Прибутковий будинок|прибуткові будинки]] купців І. Гоц, К. Чернова, Г. Мельникова -Езекова, братів Деді С. Шендерова, Ахчіевих. У [[1913]]–[[1915]] роках на площі було побудована [[Будинок Державного банку (Ростов-на-Дону)|будівля Державного банку]]. У [[1929]]–[[1930]] роках Олександро-Невський собор був знесений, після чого монументальний будинок Держбанку став архітектурною домінантою площі. У [[1929]]–[[1934]] роках на площі за проектом архітектора [[Голосів Ілля Олександрович|І. O. Голосова]] був збудований Будинок Рад, витриманий в [[Конструктивізм (мистецтво)|конструктивістському стилі]].
У [[1891]]–[[1908]] роках у центрі площі був збудований [[Олександро-Невський собор (Ростов-на-Дону)|Олександро-Невський собор]], який став її архітектурною домінантою і композиційним центром. До початку XX століття на площі з'явилися цегляні торгові лавки і магазини, а на Великому і Середньому проспектах (нині Ворошиловський проспект і вулиця Соколова) були зведені [[Прибутковий будинок|прибуткові будинки]] купців І. Гоц, К. Чернова, Г. Мельникова -Езекова, братів Деді С. Шендерова, Ахчіевих. У [[1913]]–[[1915]] роках на площі було побудована [[Будинок Державного банку (Ростов-на-Дону)|будівля Державного банку]]. У [[1929]]–[[1930]] роках Олександро-Невський собор був знесений, після чого монументальний будинок Держбанку став архітектурною домінантою площі. У [[1929]]–[[1934]] роках на площі за архітектора [[Голосів Ілля Олександрович|І. O. Голосова]] був збудований Будинок Рад, витриманий в [[Конструктивізм (мистецтво)|конструктивістському стилі]].


Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] більшість будинків на площі було зруйновано, зберігся лише будинок Держбанку. У [[1947]]–[[1948]] роках на площі за проектом М. І. Тараканова був розбитий сквер. Проекти повоєнної реконструкції площі припускали, що вона буде забудована в характерному для того часу монументальному стилі. Але постанова «[[Про усунення надмірностей у проектуванні та будівництві]]» від [[1955]] року, скоригувала ці плани. Головний архітектор Ростова [[Ребайн Ян Андрійович|Я. А. Ребайн]] згадував: «''Проект Будинку Рад, який пройшов усі стадії затвердження, був змінений, в тому числі прибрана центральна вежа, а будівля втратила свою оригінальність і привабливість…''».
Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] більшість будинків на площі було зруйновано, зберігся лише будинок Держбанку. У [[1947]]–[[1948]] роках на площі за М. І. Тараканова був розбитий сквер. повоєнної реконструкції площі припускали, що вона буде забудована в характерному для того часу монументальному стилі. Але постанова «[[Про усунення надмірностей у та будівництві]]» від [[1955]] року, скоригувала ці плани. Головний архітектор Ростова [[Ребайн Ян Андрійович|Я. А. Ребайн]] згадував: «'' Будинку Рад, який пройшов усі стадії затвердження, був змінений, в тому числі прибрана центральна вежа, а будівля втратила свою оригінальність і привабливість…''».


До кінця [[1950]]-х років площа Рад була забудована. Вона стала головною адміністративної площею міста. В [[1972]] році в центрі площі встановили «[[Монумент Первоконнікам]]» роботи [[Вучетич Євген Вікторович|Є. В. Вучетича]].
До кінця [[1950]]-х років площа Рад була забудована. Вона стала головною адміністративної площею міста. В [[1972]] році в центрі площі встановили «[[Монумент Первоконнікам]]» роботи [[Вучетич Євген Вікторович|Є. В. Вучетича]].
Рядок 62: Рядок 62:


== Посилання ==
== Посилання ==
* [Http://www.math.rsu.ru/rostov/kraeved/arhitect/2.html Площа Рад]
* [Http://www.math.rsu.ru/rostov/kraeved/arhitect/2.html Площа Рад]
* [Http://grants.rsu.ru/osi/archit/bank/page1.htm Історія площі Нового Базару]
* [Http://grants.rsu.ru/osi/archit/bank/page1.htm Історія площі Нового Базару]
{{DEFAULTSORT:Рад площа}}
{{DEFAULTSORT:Рад площа}}
[[Категорія:Вулиці Ростова-на-Дону]]
[[Категорія: Ростова-на-Дону]]
[[Категорія:Площі Росії]]
{{Вулиці, площі і мости Ростова-на-Дону}}
{{Вулиці, площі і мости Ростова-на-Дону}}

Поточна версія на 09:45, 23 березня 2022

Площа Рад
Росія Росія
рос. Площадь Советов
Населений пунктРостов-на-Дону
МісцевістьРостовська область
РайонКіровський
Загальні відомості
Координати початку47°13′19″ пн. ш. 39°43′13″ сх. д. / 47.2221250° пн. ш. 39.7203389° сх. д. / 47.2221250; 39.7203389
Координати47°13′19″ пн. ш. 39°43′13″ сх. д. / 47.22212500002777347° пн. ш. 39.72033889002777585° сх. д. / 47.22212500002777347; 39.72033889002777585Координати: 47°13′19″ пн. ш. 39°43′13″ сх. д. / 47.22212500002777347° пн. ш. 39.72033889002777585° сх. д. / 47.22212500002777347; 39.72033889002777585
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap ↑1285772 ·R (Ростов-на-Дону)
Мапа
Мапа
CMNS: Площа Рад у Вікісховищі

Площа Рад — одна з центральних площ Ростова-на-Дону. Розташована в Кіровському районі на перетині Великої Садової вулиці, Ворошиловського проспекту, проспекту Соколова та Соціалістичної вулиці.

Історія

[ред. | ред. код]

Площа, що згодом отримала назву площа Нового Базару, вперше позначається на плані 1845 року. Тоді там розташовувалися «холодні будови». Забудова площі розпочалася після закінчення Кримської війни. До 1860 року площа була забудована по периметру одноповерховими будинками. Вздовж Великого і Середнього проспектів розташовувалися торговельні ряди.

У 1891–1908 роках у центрі площі був збудований Олександро-Невський собор, який став її архітектурною домінантою і композиційним центром. До початку XX століття на площі з'явилися цегляні торгові лавки і магазини, а на Великому і Середньому проспектах (нині Ворошиловський проспект і вулиця Соколова) були зведені прибуткові будинки купців І. Гоц, К. Чернова, Г. Мельникова -Езекова, братів Деді С. Шендерова, Ахчіевих. У 1913–1915 роках на площі було побудована будівля Державного банку. У 1929–1930 роках Олександро-Невський собор був знесений, після чого монументальний будинок Держбанку став архітектурною домінантою площі. У 1929–1934 роках на площі за проєктом архітектора І. O. Голосова був збудований Будинок Рад, витриманий в конструктивістському стилі.

Під час Другої світової війни більшість будинків на площі було зруйновано, зберігся лише будинок Держбанку. У 1947–1948 роках на площі за проєктом М. І. Тараканова був розбитий сквер. Проєкти повоєнної реконструкції площі припускали, що вона буде забудована в характерному для того часу монументальному стилі. Але постанова «Про усунення надмірностей у проєктуванні та будівництві» від 1955 року, скоригувала ці плани. Головний архітектор Ростова Я. А. Ребайн згадував: «Проєкт Будинку Рад, який пройшов усі стадії затвердження, був змінений, в тому числі прибрана центральна вежа, а будівля втратила свою оригінальність і привабливість…».

До кінця 1950-х років площа Рад була забудована. Вона стала головною адміністративної площею міста. В 1972 році в центрі площі встановили «Монумент Первоконнікам» роботи Є. В. Вучетича.

  • Фотогалерея
  • Будівля Державного банку
    Будівля Державного банку
  • Будівля повпредства президента в Південному федеральному окрузі
    Будівля повпредства президента в Південному федеральному окрузі
  • Скульптура лева
    Скульптура лева

Посилання

[ред. | ред. код]
Вулиці, площі і мости Ростова-на-Дону
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Площа_Рад_(Ростов-на-Дону)&oldid=34942839