Мехмед I: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
м Відкинуто редагування 45.154.131.57 (обговорення) до зробленого InternetArchiveBot
Мітка: Відкіт
 
(Не показано 4 проміжні версії 4 користувачів)
Рядок 3: Рядок 3:
| українське ім'я = Мехмед I Челебі
| українське ім'я = Мехмед I Челебі
| оригінальне ім'я = {{lang-ota|محمد اول|Mehmed-i evvel}}
| оригінальне ім'я = {{lang-ota|محمد اول|Mehmed-i evvel}}
| портрет = Mehmet I Sahand Ace.jpg
| портрет = Mehmet.jpg
| ширина портрета = 250px
| ширина портрета = 250px
| підпис =
| підпис =
Рядок 29: Рядок 29:
}}
}}


'''Мехме́д I Челебі''' (Мегмед І Челебі; {{lang-ota|محمد اول|Mehmed-i evvel}}, {{lang-tr|Birinci Mehmet, Çelebi Mehmet}}; біля [[1389]], [[Бурса (місто)|Бурса]] — [[26 травня]] [[1421]], [[Едірне]]) — [[Османська імперія|османський]] [[султан]], що правив з 1413 по 1421 рік. Мехмед був одним з синів султана [[Баязид I|Баязида I]], після смерті батька він виграв боротьбу за владу зі своїми братами і прийняв імперію практично зруйнованою. Мехмед I повернув території, що отримали незалежність після навали [[Тамерлан|Тамерлана]]. Сучасники характеризують його як справедливого, лагідного, миролюбного і освіченого правителя. Мехмед дуже терпимо ставився до своїх підданих-немусульман, намагався підняти торгівлю, споруджував будівлі ([[Адріанопольська мечеть]]), був покровителем літератури, особливо поезії.
'''Мехме́д I Челебі''' (Мегмед І Челебі; {{lang-ota|محمد اول|Mehmed-i evvel}}, {{lang-tr|Birinci Mehmet, Çelebi Mehmet}}; біля [[1389]], [[Бурса (місто)|Бурса]] — [[26 травня]] [[1421]], [[Едірне]]) — [[Османська імперія|османський]] [[султан]], що правив з 1413 по 1421 рік. Мехмед був одним з синів султана [[ I|Баязида I]], після смерті батька він виграв боротьбу за владу зі своїми братами і прийняв імперію практично зруйнованою. Мехмед I повернув території, що отримали незалежність після навали [[|Тамерлана]]. Сучасники характеризують його як справедливого, лагідного, миролюбного і освіченого правителя. Мехмед дуже терпимо ставився до своїх підданих-немусульман, намагався підняти торгівлю, споруджував будівлі ([[Адріанопольська мечеть]]), був покровителем літератури, особливо поезії.


== Біографія ==
== Біографія ==
Мехмед був наймолодшим з синів султана [[Баязид I|Баязида I]]. Після смерті батька троє його синів розділили осколки імперії: в [[Едірне]] проголосив себе султаном Сулейман (1402-1410), який захопив владу над турецькими володіннями на [[Балканський півострів|Балканському півострові]], в [[Бурса|Бурсі]] - Іса, у східній [[Анатолія|Анатолії]] - Мехмед. Кілька підкорених османами анатолійських бейліків знову оголосили себе незалежними. Мехмед у 1405-1406 роках вів війну проти Іси і захопив Бурсу, після чого відправив старшого брата Мусу в [[Румелія|Румелію]] битися з Сулейманом. Муса досяг успіху, але сам оголосив себе султаном і захопив європейські володіння османів. У 1411 році Мехмед включився в боротьбу за Румелію за підтримки [[Візантійська імперія|візантійського імператора]] [[Мануїл II|Мануїла II]], який на своїх кораблях переправив турецьку армію з Анатолії у [[Фракія|Фракію]]. Перші битви між братами не принесли жодному з них успіху, а незабаром Мехмед повернувся в Анатолію, щоб захиститися від бея [[Айдин]]а. Перемігши, він повернувся в Європу і в 1413 році розбив армію Муси, який втік до [[Валахія|Волощини]] і незабаром загинув. Усі османські володіння знову об'єдналися під владою одного султана.
Мехмед був наймолодшим з синів султана [[Баязид I|Баязида I]]. Після смерті батька троє його синів розділили осколки імперії: в [[Едірне]] проголосив себе султаном Сулейман (1402-1410), який захопив владу над турецькими володіннями на [[Балканський півострів|Балканському півострові]], в [[Бурса|Бурсі]] - Іса, у східній [[Анатолія|Анатолії]] - Мехмед. Кілька підкорених османами анатолійських бейліків знову оголосили себе незалежними. Мехмед у 1405-1406 роках вів війну проти Іси і захопив Бурсу, після чого відправив старшого брата Мусу в [[Румелія|Румелію]] битися з Сулейманом. Муса досяг успіху, але сам оголосив себе султаном і захопив європейські володіння османів. У 1411 році Мехмед включився в боротьбу за Румелію за підтримки [[Візантійська імперія|візантійського імператора]] [[Мануїл II|Мануїла II]], який на своїх кораблях переправив турецьку армію з Анатолії у [[Фракія|Фракію]]. Перші битви між братами не принесли жодному з них успіху, а незабаром Мехмед повернувся в Анатолію, щоб захиститися від бея [[Айдин]]а. Перемігши, він пове��нувся в Європу і в 1413 році розбив армію Муси, який втік до [[|Волощини]] і незабаром загинув. Усі османські володіння знову об'єдналися під владою одного султана.


[[Файл:Mehmet I honoraries miniature.jpg|thumb|left|Мехмед I і його оточення. Османська мініатюра, зберігається в [[Стамбульський університет|Стамбульському університеті]].]]
[[Файл:Mehmet I honoraries miniature.jpg|thumb|left|Мехмед I і його оточення. Османська мініатюра, зберігається в [[Стамбульський університет|Стамбульському університеті]].]]


Ставши султаном, Мехмед підтримував мирні зносини з Візантією та іншими європейськими сусідами. Усі турботи султана були спрямовані на те, щоб зміцнити державу, вражену навалою Тамерлана. До 1415 року йому вдалося відновити владу у всіх анатолійських бейліках, які отримали незалежність після [[Ангорська битва|ангорської битви]], за винятком Караману. У [[1416]] році турки вперше вели військові дії на морі проти [[Венеціанська республіка|Венеційської республіки]], які закінчилися великою поразкою турецького флоту неподалік від [[Дарданели|Дарданел]] - 25 кораблів Мехмеда були захоплені венеційцями. У тому самому році в Анатолії спалахнуло велике повстання шейха [[Бедраддін Сімавіаоглу|Бедреддіна]], який був казаскером у Муси. Бедреддін виступав за спільність майна і поширював вчення про одного Бога, єдиного для мусульман, євреїв і християн. Сектанти двічі розбили військо султана, але були переможені в битві біля [[Смирна|Смирни]], а Бедреддіна було страчено. В останні роки життя Мехмет придушив ще одне повстання, підняте якимось претендентом, який видавав себе за його брата Мустафу.
Ставши султаном, Мехмед підтримував мирні зносини з Візантією та іншими європейськими сусідами. Усі турботи султана були спрямовані на те, щоб зміцнити державу, вражену навалою Тамерлана. До 1415 року йому вдалося відновити владу у всіх анатолійських бейліках, які отримали незалежність після [[Ангорська битва|ангорської битви]], за винятком Караману. У [[1416]] році турки вперше вели військові дії на морі проти [[ республіка|Венеційської республіки]], які закінчилися великою поразкою турецького флоту неподалік від [[Дарданели|Дарданел]] - 25 кораблів Мехмеда були захоплені венеційцями. У тому самому році в Анатолії спалахнуло велике повстання шейха [[Бедраддін Сімавіаоглу|Бедреддіна]], який був казаскером у Муси. Бедреддін виступав за спільність майна і поширював вчення про одного Бога, єдиного для мусульман, євреїв і християн. Сектанти двічі розбили військо султана, але були переможені в битві біля [[Смирна|Смирни]], а Бедреддіна було страчено. В останні роки життя Мехмет придушив ще одне повстання, підняте якимось претендентом, який видавав себе за його брата Мустафу.


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 53: Рядок 53:
[[Категорія:Народились 1379]]
[[Категорія:Народились 1379]]
[[Категорія:Померли 1421]]
[[Категорія:Померли 1421]]
[[Категорія:Правителі XV століття]]

Поточна версія на 08:12, 23 травня 2024

Мехмед I Челебі
осман. محمد اول‎, трансліт. Mehmed-i evvel
Мехмед I Челебі
Мехмед I Челебі
Прапор
Прапор
Османский султан
14131421
Попередник: Баязид I
Спадкоємець: Мурад II
 
Народження: біля 1389 [1]
Бурса або Едірне, Османська імперія
Смерть: 26.05.1421
Едірне, Османська імперія
Поховання: Yeşil Türbed
Релігія: іслам
Рід: Османи
Батько: Баязид I
Мати: Девлет Хатун
Шлюб: Еміне Хатун і Kumru Hatund
Діти: Мурад II, Кючюк Мустафаd, Selçuk Hatund і Sultan Hatund
Автограф:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Мехме́д I Челебі (Мегмед І Челебі; осман. محمد اول‎, трансліт. Mehmed-i evvel, тур. Birinci Mehmet, Çelebi Mehmet; біля 1389, Бурса — 26 травня 1421, Едірне) — османський султан, що правив з 1413 по 1421 рік. Мехмед був одним з синів султана Баязида I, після смерті батька він виграв боротьбу за владу зі своїми братами і прийняв імперію практично зруйнованою. Мехмед I повернув території, що отримали незалежність після навали Тамерлана. Сучасники характеризують його як справедливого, лагідного, миролюбного і освіченого правителя. Мехмед дуже терпимо ставився до своїх підданих-немусульман, намагався підняти торгівлю, споруджував будівлі (Адріанопольська мечеть), був покровителем літератури, особливо поезії.

Біографія

[ред. | ред. код]

Мехмед був наймолодшим з синів султана Баязида I. Після смерті батька троє його синів розділили осколки імперії: в Едірне проголосив себе султаном Сулейман (1402-1410), який захопив владу над турецькими володіннями на Балканському півострові, в Бурсі - Іса, у східній Анатолії - Мехмед. Кілька підкорених османами анатолійських бейліків знову оголосили себе незалежними. Мехмед у 1405-1406 роках вів війну проти Іси і захопив Бурсу, після чого відправив старшого брата Мусу в Румелію битися з Сулейманом. Муса досяг успіху, але сам оголосив себе султаном і захопив європейські володіння османів. У 1411 році Мехмед включився в боротьбу за Румелію за підтримки візантійського імператора Мануїла II, який на своїх кораблях переправив турецьку армію з Анатолії у Фракію. Перші битви між братами не принесли жодному з них успіху, а незабаром Мехмед повернувся в Анатолію, щоб захиститися від бея Айдина. Перемігши, він повернувся в Європу і в 1413 році розбив армію Муси, який втік до Волощини і незабаром загинув. Усі османські володіння знову об'єдналися під владою одного султана.

Мехмед I і його оточення. Османська мініатюра, зберігається в Стамбульському університеті.

Ставши султаном, Мехмед підтримував мирні зносини з Візантією та іншими європейськими сусідами. Усі турботи султана були спрямовані на те, щоб зміцнити державу, вражену навалою Тамерлана. До 1415 року йому вдалося відновити владу у всіх анатолійських бейліках, які отримали незалежність після ангорської битви, за винятком Караману. У 1416 році турки вперше вели військові дії на морі проти Венеційської республіки, які закінчилися великою поразкою турецького флоту неподалік від Дарданел - 25 кораблів Мехмеда були захоплені венеційцями. У тому самому році в Анатолії спалахнуло велике повстання шейха Бедреддіна, який був казаскером у Муси. Бедреддін виступав за спільність майна і поширював вчення про одного Бога, єдиного для мусульман, євреїв і християн. Сектанти двічі розбили військо султана, але були переможені в битві біля Смирни, а Бедреддіна було страчено. В останні роки життя Мехмет придушив ще одне повстання, підняте якимось претендентом, який видавав себе за його брата Мустафу.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. За різними джерелами датою народження вказуються 1379, 1382, 1386, 1389, 1390 та 1391 роки, і історики не можуть прийти до згоди по встановленню основному джерела дня народження.

Література

[ред. | ред. код]
  • Рыжов, К. В. Все монархи мира. Мусульманский Восток VII-XV вв. — Вече, 2004. — 544 с. — ISBN 5-94538-301-5.
  • Encyclopædia Britannica. (2010). Mehmed I (англійською) . Encyclopædia Britannica Online. Архів оригіналу за 5 лютого 2012. Процитовано 21 березня 2010.


Попередник:
Султан Османської імперії
14131421
Наступник:
Баязид I Мурад II