Урук: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Zvr (обговорення | внесок) |
|||
| (Не показані 5 проміжних версій 5 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{пам'ятка}} |
{{пам'ятка}} |
||
[[Файл:Uruk |
[[Файл:Uruk site at Warka, Iraq MOD 45156521.jpg|міні|300px|Розкопки Уруку в сучасному Іраці. На передньому плані - руїни Кам'яного будинку (''Steingebaude'')]] |
||
[[Файл:Mista Sumerii.svg|thumb|350px|Межиріччя]] |
[[Файл:Mista Sumerii.svg|thumb|350px|Межиріччя]] |
||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
== Історія Урука == |
== Історія Урука == |
||
Урук |
Урук одне з найдавніших міст світу, що розвивалося протягом всієї історії Межиріччя. Пагорб Варка розташований на північний захід від Ура, за 56 км вище за течією . Пам'ятник досліджений, починаючи з 1912, німецькими експедиціями, роботи яких відрізнялися великою науковою точністю. Ранні шари поселення дали ім'я археологічної культури Варки (друга половина 4 тис. до н. е.), що змінила попередню їй [[Убейдська культура|Убейдську культуру]]. |
||
У середині 4 тис. до н. е. на місці майбутнього міста знаходилася сільська округа — близько сотні сіл (Е-Ана, Урук і Кулаба, займало площу бл. 125 га і було центром невеликої держави), розташованих навколо мережі проток і невеликих штучних каналів. Її центром була обнесена стіною священна ділянка [[Е-Ана]], місце вшанування богині [[Інанна|Інанни]]. На території священної ділянки виявлені фундаменти кількох храмів, з яких особливе значення має т. |
У середині 4 тис. до н. е. на місці майбутнього міста знаходилася сільська округа — близько сотні сіл (Е-Ана, Урук і Кулаба, займало площу бл. 125 га і було центром невеликої держави), розташованих навколо мережі проток і невеликих штучних каналів. Її центром була обнесена стіною священна ділянка [[Е-Ана]], місце вшанування богині [[Інанна|Інанни]]. На території священної ділянки виявлені фундаменти кількох храмів, з яких особливе значення має т.зв. [[Білий храм]] (бл. 3000 до н. е.) на високій, що досягає 13м, сирцевій платформі — прообраз майбутніх [[зикурат]]ів. Поряд розташовувався сучасний Білому храму архітектурний комплекс, що отримав назву «[[Червона будівля]]», який, можливо, був місцем засідання ради старійшин. Він являв собою оточений стінами великий двір площею бл. 600 м², на якому знаходився майданчик-піднесення з сирцевої цегли. |
||
Територію Урука захищала стіна з цегли завдовжки 9 км, споруджена, за переказами, легендарним царем [[Гільгамеш]]ем. Будівництво стіни свідчить про війни, які Урук вів з сусідніми містами-державами Дворіччя. Стіни та масивні колони будівлі були прикрашені мозаїкою з багатобарвних обпалених глиняних конусів, які вдавлювалися в сиру штукатурку й утворювали |
Територію Урука захищала стіна з цегли завдовжки 9 км, споруджена, за переказами, легендарним царем [[Гільгамеш]]ем. Будівництво стіни свідчить про війни, які Урук вів з сусідніми містами-державами Дворіччя. Стіни та масивні колони будівлі були прикрашені мозаїкою з багатобарвних обпалених глиняних конусів, які вдавлювалися в сиру штукатурку й утворювали геометричний орнамент. |
||
У |
У ст. до н.е. (за напівлегендарних правителів [[Енмеркар]]і, [[Лугальбанда|Лугальбанді]], [[Гільгамеш]], про яких збереглися епічні сказання) під гегемонією Урука були об'єднані міста-держави Південного Дворіччя (I династія Урука). |
||
Епічне сказання |
Епічне сказання [[Гільгамеш і ]] оповідає про боротьбу Урука з містом [[Кіш (місто)|Кіш]], правитель якого зробив його облогу. Перемога Гільгамеша принесла Уруку панування над Південним Дворіччям, що зберігалося протягом правління I династії Урука (бл. 2615—2500 до н.е.). У середині 3 тис. до н. е. її змінює I династія Ура, до переходить контроль над поливними мережами в низов'ях [[Євфрат]]у. |
||
У [[XXVI століття до н. е.|XXVI столітті до н. е.]], починаючи з [[Гільгамеш]]а, правителі Урука панували в Південному Дворіччі. Проте близько [[XXV століття до н. е.|XXV століття до н. е..]] гегемонія в регіоні перейшла до міста [[Ур]]. |
У [[XXVI століття до н. е.|XXVI столітті до н. е.]], починаючи з [[Гільгамеш]]а, правителі Урука панували в Південному Дворіччі. Проте близько [[XXV століття до н. е.|XXV століття до н. е..]] гегемонія в регіоні перейшла до міста [[Ур]]. |
||
Наприкінці ранньодинастичного періоду Урук стає столицею та входить |
Наприкінці ранньодинастичного періоду Урук стає столицею та входить союз міст Дворіччя, створений результаті військових завоювань [[Лугальзаггісі]] (сер. 24 ст. до н. е.). Іменували себе царем Урука і царем Країни. |
||
Наприкінці 24 ст. до н. |
Наприкінці 24 ст. до н.е. [[Битва при Уруку|завойований]] [[Саргон Давній|Саргоном Давнім]], який зруйнував стіни міста та включив його в утворену ним державу [[Аккад]]у. |
||
Наприкінці 22 ст. до н. |
Наприкінці 22 ст. до н.е. цар Урука [[Утухенгаль]] створив у Дворіччі об'єднане «царство Шумеру й [[Аккад]]у», після його смерті влада перейшла до [[Ур-Намму]] — засновника ІІІ династії [[Ур]]а. |
||
У наступні епохи історії Межиріччя Урук зберігав своє значення великого торгово-ремісничого та релігійного центру. Збереглися руїни |
У наступні епохи історії Межиріччя Урук зберігав своє значення великого торгово-ремісничого та релігійного центру. Збереглися руїни , храм, побудований царем касситської династії [[Караіндаш]]ем, палац [[парфяни|парфянських]] царів. Урук залишався важливим містом до кінця 1-го тисячоліття до н.е. |
||
Урук залишався осередком загальномесопотамської епічної традиції, що оповідає про його богів і |
Урук залишався осередком загальномесопотамської епічної традиції, що оповідає про його богів і царя [[Гільгамеш]] пов' з уявленнями про початок історії [[Шумер]]у. |
||
У |
У ст. до н.е.— це самоврядне храмове місто у складі [[Вавилонське царство|вавилонського царства]] та [[Імперія Ахеменідів|імперій Ахеменідів]] і [[Селевкідське царство|Селевкідів]]. |
||
У [[200]]–[[300]] н. |
У [[200]]–[[300]] н.е. зруйнований [[Сасаніди|Сасанідами]]. |
||
У [[Біблія|Біблії]], Буття 10:8-9 сказано, що Ерех разом із [[Вавилон]]ом, [[Аккад]]ом й [[Калне]] був початком царства [[Німрод]]а, який розпочав на землі [[велетні]]в. |
У [[Біблія|Біблії]], Буття 10:8-9 сказано, що Ерех разом із [[Вавилон]]ом, [[Аккад]]ом й [[Калне]] був початком царства [[Німрод]]а, який розпочав на землі [[велетні]]в. |
||
| Рядок 127: | Рядок 127: | ||
| accessdate = 2009 |
| accessdate = 2009 |
||
| archiveurl = https://web.archive.org/web/20110614113728/http://www.ancientworlds.net/aw/Post/159308 |
| archiveurl = https://web.archive.org/web/20110614113728/http://www.ancientworlds.net/aw/Post/159308 |
||
| archivedate = 14 |
| archivedate = 14 2011 |
||
| deadurl = yes |
| deadurl = yes |
||
}} |
}} |
||
| Рядок 158: | Рядок 158: | ||
| doi = |
| doi = |
||
| isbn = 0226631877}} |
| isbn = 0226631877}} |
||
== Посилання == |
|||
* Володимир Лук'янюк. [https://www.jnsm.com.ua/h/00-3500M/ 3500 до н.е.: Місто-держава Урук] |
|||
{{Шумерські міста}} |
{{Шумерські міста}} |
||
Поточна версія на 20:54, 8 лютого 2024
| Урук | |
|---|---|
| |
| 31°19′33″ пн. ш. 45°38′14″ сх. д. / 31.32590000002777941° пн. ш. 45.63740000002777464° сх. д.Координати: 31°19′33″ пн. ш. 45°38′14″ сх. д. / 31.32590000002777941° пн. ш. 45.63740000002777464° сх. д. | |
| Країна |  Ірак |
| Розташування | Самаваd |
| Тип | стародавнє містоd археологічна пам'ятка type sited місто-держава і населений пункт |
| Площа | 541 га, 292 га і 450 га[1] |
| Дата заснування | 3200 до н. е.[1] |
  Урук Урук (Ірак) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Урук (також Ерех) — стародавнє місто-держава у Шумерi (шумерське Унуг, біблійне Ерех, грецьке Орхоя — паща).
Урук — це одне з найдавніших міст світу, що розвивалося протягом всієї історії Межиріччя. Пагорб Варка розташований на північний захід від Ура, за 56 км вище за течією Євфрату. Пам'ятник досліджений, починаючи з 1912, німецькими експедиціями, роботи яких відрізнялися великою науковою точністю. Ранні шари поселення дали ім'я археологічної культури Варки (друга половина 4 тис. до н. е.), що змінила попередню їй Убейдську культуру.
У середині 4 тис. до н. е. на місці майбутнього міста знаходилася сільська округа — близько сотні сіл (Е-Ана, Урук і Кулаба, займало площу бл. 125 га і було центром невеликої держави), розташованих навколо мережі проток і невеликих штучних каналів. Її центром була обнесена стіною священна ділянка Е-Ана, місце вшанування богині Інанни. На території священної ділянки виявлені фундаменти кількох храмів, з яких особливе значення має т. зв. Білий храм (бл. 3000 до н. е.) на високій, що досягає 13 м, сирцевій платформі — прообраз майбутніх зикуратів. Поряд розташовувався сучасний Білому храму архітектурний комплекс, що отримав назву «Червона будівля», який, можливо, був місцем засідання ради старійшин. Він являв собою оточений стінами великий двір площею бл. 600 м², на якому знаходився майданчик-піднесення з сирцевої цегли.
Територію Урука захищала стіна з цегли завдовжки 9 км, споруджена, за переказами, легендарним царем Гільгамешем. Будівництво стіни свідчить про війни, які Урук вів з сусідніми містами-державами Дворіччя. Стіни та масивні колони будівлі були прикрашені мозаїкою з багатобарвних обпалених глиняних конусів, які вдавлювалися в сиру штукатурку й утворювали геометричний орнамент.
У 28—27 ст. до н. е. (за напівлегендарних правителів Енмеркарі, Лугальбанді, Гільгамеша, про яких збереглися епічні сказання) під гегемонією Урука були об'єднані міста-держави Південного Дворіччя (I династія Урука).
Епічне сказання «Гільгамеш і Агга» оповідає про боротьбу Урука з містом Кіш, правитель якого зробив його облогу. Перемога Гільгамеша принесла Уруку панування над Південним Дворіччям, що зберігалося протягом правління I династії Урука (бл. 2615—2500 до н. е.). У середині 3 тис. до н. е. її змінює I династія Ура, до якої переходить контроль над поливними мережами в низов'ях Євфрату.
У XXVI столітті до н. е., починаючи з Гільгамеша, правителі Урука панували в Південному Дворіччі. Проте близько XXV століття до н. е.. гегемонія в регіоні перейшла до міста Ур.
Наприкінці ранньодинастичного періоду Урук стає столицею та входить у союз міст Дворіччя, створений у результаті військових завоювань Лугальзаггісі (сер. 24 ст. до н. е.). Іменували себе царем Урука і царем Країни.
Наприкінці 24 ст. до н. е. завойований Саргоном Давнім, який зруйнував стіни міста та включив його в утворену ним державу Аккаду.
Наприкінці 22 ст. до н. е. цар Урука Утухенгаль створив у Дворіччі об'єднане «царство Шумеру й Аккаду», після його смерті влада перейшла до Ур-Намму — засновника ІІІ династії Ура.
У наступні епохи історії Межиріччя Урук зберігав своє значення великого торгово-ремісничого та релігійного центру. Збереглися руїни зикурату, храм, побудований царем касситської династії Караіндашем, палац парфянських царів. Урук залишався важливим містом до кінця 1-го тисячоліття до н. е.
Урук залишався осередком загальномесопотамської епічної традиції, що оповідає про його богів і діяння царя Гільгамеша, пов'язані з уявленнями про початок історії Шумеру.
У 8—2 ст. до н. е. — це самоврядне х��амове місто у складі вавилонського царства та імперій Ахеменідів і Селевкідів.
У 200–300 н. е. зруйнований Сасанідами.
У Біблії, Буття 10:8-9 сказано, що Ерех разом із Вавилоном, Аккадом й Калне був початком царства Німрода, який розпочав на землі велетнів.
На місці Урука нині перебуває селище Варива (65 км на північний захід від міста Ен-Насирія).
Систематичні розкопки Урука ведуться з початку 20 ст. німецькою експедицією під керівництвом спочатку Ю. Йордана, потім А. Нельдеке, Х. Ленцемом (ФРН).
- Архітектура Урука
-
План Еанни VI—V -
План Еанни IVb -
План Еанни IVa -
План Еанни III -
План новошумерської Еанни -
План району Ану, фаза E -
Двір із мозаїкою -
Деталь мозаїки
- ↑ а б Guinness World Records 2019 — Guinness World Records Limited, 2018. — P. 162. — 256 p. — ISBN 978-1-912286-46-1
- Тюленев А. И., Державне господарство древнього Шумеру, М. — Л., 1956.
- Дияконів И. М., Суспільний і державний лад древнього Двуречья. Шумер, М., 1959.
- Vorla"ufiger Bericht u"ber die von der deutschen Forschungsgemeinschaft in Unik — Warka unternomrnenen Ausgrabungen, [Bd] 1=20, В., 1930-64.
- Baker, H.D. (forthcoming). The Urban Landscape in First Millennium BC Babylonia. University of Vienna.
- Beaulieu, Paul-Alain (2003). The Pantheon of Uruk During the Neo-Babylonian Period. BRILL. с. 424. ISBN 9004130241.
- Charvát, Petr; Zainab Bahrani, Marc Van de Mieroop (2002). Mesopotamia Before History. London: Routledge. с. 281. ISBN 0415251044.
- Crawford, Harriet E. W. (2004). Sumer and the Sumerians. Cambridge University Press. с. 252. ISBN 0521533384.
- Fassbinder, Jörg W. E.; Helmut Becker,Margarete van Ess (2003). Magnetometry at Uruk (Iraq): the city of king Gilgamesh. Geophysical Research Abstracts,. European Geophysical Society. 5 (9152): 1. Архів оригіналу за 14 червня 2011. Процитовано 2009.
- Harmansah, Ömür (3 грудня 2007). The Archaeology of Mesopotamia: Ceremonial centers, urbanization and state formation in Southern Mesopotamia. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 28 серпня 2011.
- Oppenheim, A. Leo; Erica Reiner (1977). Ancient Mesopotamia: Portrait of a Dead Civilization. Chicago: University of Chicago Press. с. 445. ISBN 0226631877.
- Володимир Лук'янюк. 3500 до н.е.: Місто-держава Урук
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||