Гуталін: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.8
уточнення, джерело
Рядок 1: Рядок 1:

[[Файл:Open_black_Kiwi.JPG|міні]]
[[Файл:Open_black_Kiwi.JPG|міні]]
'''Гуталі́н''' ({{Lang-mn|гуталиин}}, {{Lang-bua|гуталын}} — «взуттєвий» від ''гутал'' «взуття») або '''ва́кса''' — мазь для чищення взуття, винайдена у [[Франція|Франції]] при [[Карл II Лисий|Карлі II]]. Готувалася з [[Яйце|яйця]], збитого з [[Піч|пічною]] [[Сажа|сажею]] і розведеного в [[Оцет|оцті]] або [[Пиво|пиві]].
'''Гуталі́н''' (, {{-|}}— «» '''') або '''ва́кса''' — мазь для чищення взуття, винайдена у [[Франція|Франції]] при [[Карл II Лисий|Карлі II]]. Готувалася з [[Яйце|яйця]], збитого з [[]] [[Сажа|сажею]] і розведеного в [[Оцет|оцті]] або [[Пиво|пиві]].


Нині поширена «англійська» вакса; головні складові частини: [[Кістка|кістяна]] сажа, [[віск]], [[лляна олія]], [[скипидар]], [[патока]], [[шелак]] та ін. Рецептів для приготування вакси безліч; наприклад, замість сажі, можуть використовуватися [[Анілінові барвники|анілінові фарби]] та ін.
Нині поширена «англійська» вакса; головні складові частини: [[Кістка|кістяна]] сажа, [[віск]], [[лляна олія]], [[скипидар]], [[патока]], [[шелак]] та ін. Рецептів для приготування вакси безліч; наприклад, замість сажі, можуть використовуватися [[Анілінові барвники|анілінові фарби]] та ін.
<br />
<br/>


== Склад найбільш поширених на початку XX століття сортів «англійських» вакс ==
== Склад найбільш поширених на початку XX століття сортів «англійських» вакс ==


# Вакса ''Ніколе''. 150 частин воску і 15 частин сала розчиняють у киплячій суміші з 200 частин [[Лляна олія|лляної олії]], 20 частин [[Глет|глету]] та 100 частин патоки. Цю суміш нагрівають до 120° і до неї додають 103 частини сажі; а коли суміш охолоне, її розбавляють 280 частинами скипидару. Потім вся маса змішується з розчином 5 частин гумілаку ([[Шелак|шелаку]]) і 2 частин анілінової фіолетової фарби в 35 частинах спирту. [[Файл:BananaShoeShine.gif|праворуч|міні|200x200пкс|[[Банан (плід)|Бананова]] шкірка використовується для очищення і полірування взуття]]
# Вакса ''Ніколе''. 150 частин воску і 15 частин сала розчиняють у киплячій суміші з 200 частин [[Лляна олія|лляної олії]], 20 частин [[]] та 100 частин патоки. Цю суміш нагрівають до 120° і до неї додають 103 частини сажі; а коли суміш охолоне, її розбавляють 280 частинами скипидару. Потім вся маса змішується з розчином 5 частин гумілаку ([[]]) і 2 частин анілінової фіолетової фарби в 35 частинах спирту. [[Файл:BananaShoeShine.gif|праворуч|міні|200x200пкс|[[Банан (плід)|Бананова]] шкірка використовується для очищення і полірування взуття]]
# Так званий «''лак Гунтера''». Готується з 3 частин воску і 2 частин касторової олії з необхідною кількістю фарби. До отриманої суміші додають розчин [[Шелак|шелаку]] в спирті. Суміш випарюють до густини сиропу в вакуум-апараті під зменшеним тиском.
# Так званий «''лак Гунтера''». Готується з 3 частин воску і 2 частин касторової олії з необхідною кількістю фарби. До отриманої суміші додають розчин [[]] в спирті. Суміш випарюють до густини сиропу в вакуум-апараті під зменшеним тиском.
# Вакса ''Кильнера'' (для жіночих черевиків) складається з 2 частин [[Шелак|шелаку]], 1 частини [[Аміак|аміаку]] і 8 частин води з додаванням анілінового пігменту. Суміш уварюється, для видалення [[Аміак|аміаку]].
# Вакса ''Кильнера'' (для жіночих черевиків) складається з 2 частин [[]], 1 частини [[]] і 8 частин води з додаванням анілінового пігменту. Суміш уварюється, для видалення [[]].
# Вакса ''Бруннера'' готується наступним чином: розтирають 10 частин кістяної сажі з 7 частинами [[Патока|патоки]], додаючи потроху 5 частин сірчаної кислоти, 2 частини [[Карбонат натрію|соди]] і 4 частини води. Суміш нагрівають, постійно перемішуючи її з 20 частинами [[Ворвань|ворвані]], і уварюють до бажаної густини. Кістяна сажа містить фосфорно-вапняну сіль кісток, пройняту вугіллям, отриманим з клейової речовини кісток при прожарюванні. [[Сульфатна кислота|Сірчана кислота]], діючи на мінеральні складові частини кістяної сажі, по-перше, вивільняє найдрібніші частини вугілля і, по-друге, дає кислу фосфорно-вапняну сіль, яка не псує шкіри, тобто її не роз'їдає.
# Вакса ''Бруннера'' готується наступним чином: розтирають 10 частин кістяної сажі з 7 частинами [[Патока|патоки]], додаючи потроху 5 частин сірчаної кислоти, 2 частини [[Карбонат натрію|соди]] і 4 частини води. Суміш нагрівають, постійно перемішуючи її з 20 частинами [[Ворвань|ворвані]], і уварюють до бажаної густини. Кістяна сажа містить фосфорно-вапняну сіль кісток, пройняту вугіллям, отриманим з клейової речовини кісток при прожарюванні. [[Сульфатна кислота|Сірчана кислота]], діючи на мінеральні складові частини кістяної сажі, по-перше, вивільняє найдрібніші частини вугілля і, по-друге, дає кислу фосфорно-вапняну сіль, яка не псує шкіри, тобто її не роз'їдає.
# 90 частин [[Віск|воску]] або [[Церезин|церезину]], 30 частин [[Спермацет|спермацету]], 350 частин скипидару, 10 частин [[Тетраборат натрію|бури]], 20 частин сажі, 10 частин [[Берлінська лазур|берлінської лазурі]] і 5 частин (для запаху) [[Нітробензен|нітробензолу]].
# 90 частин [[Віск|воску]] або [[]], 30 частин [[]], 350 частин скипидару, 10 частин [[Тетраборат натрію|бури]], 20 частин сажі, 10 частин [[Берлінська лазур|берлінської лазурі]] і 5 частин (для запаху) [[Нітробензен|нітробензолу]].

== Примітки ==
{{reflist}}


== Посилання ==
== Посилання ==

Версія за 20:53, 25 липня 2022

Гуталі́н (неясного походження, можливо від лат. gutta — «крапля», за зразком вазелін, ланолін)[1] або ва́кса (від нім. Wachs — «віск») — мазь для чищення взуття, винайдена у Франції при Карлі II. Готувалася з яйця, збитого з пічною сажею і розведеного в оцті або пиві.

Нині поширена «англійська» вакса; головні складові частини: кістяна сажа, віск, лляна олія, скипидар, патока, шелак та ін. Рецептів для приготування вакси безліч; наприклад, замість сажі, можуть використовуватися анілінові фарби та ін.

Склад найбільш поширених на початку XX століття сортів «англійських» вакс

  1. Вакса Ніколе. 150 частин воску і 15 частин сала розчиняють у киплячій суміші з 200 частин лляної олії, 20 частин глету та 100 частин патоки. Цю суміш нагрівають до 120° і до неї додають 103 частини сажі; а коли суміш охолоне, її розбавляють 280 частинами скипидару. Потім вся маса змішується з розчином 5 частин гумілаку (шелаку) і 2 частин анілінової фіолетової фарби в 35 частинах спирту.
    Бананова шкірка використовується для очищення і полірування взуття
  2. Так званий «лак Гунтера». Готується з 3 частин воску і 2 частин касторової олії з необхідною кількістю фарби. До отриманої суміші додають розчин шелаку в спирті. Суміш випарюють до густини сиропу в вакуум-апараті під зменшеним тиском.
  3. Вакса Кильнера (для жіночих черевиків) складається з 2 частин шелаку, 1 частини аміаку і 8 частин води з додаванням анілінового пігменту. Суміш уварюється, для видалення аміаку.
  4. Вакса Бруннера готується наступним чином: розтирають 10 частин кістяної сажі з 7 частинами патоки, додаючи потроху 5 частин сірчаної кислоти, 2 частини соди і 4 частини води. Суміш нагрівають, постійно перемішуючи її з 20 частинами ворвані, і уварюють до бажаної густини. Кістяна сажа містить фосфорно-вапняну сіль кісток, пройняту вугіллям, отриманим з клейової речовини кісток при прожарюванні. Сірчана кислота, діючи на мінеральні складові частини кістяної сажі, по-перше, вивільняє найдрібніші частини вугілля і, по-друге, дає кислу фосфорно-вапняну сіль, яка не псує шкіри, тобто її не роз'їдає.
  5. 90 частин воску або церезину, 30 частин спермацету, 350 частин скипидару, 10 частин бури, 20 частин сажі, 10 частин берлінської лазурі і 5 частин (для запаху) нітробензолу.

Примітки

  1. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гуталін&oldid=36646059