Dicrostonyx
| Dicrostonyx Час існування: Ранній плейстоцен — сучасність | ||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
| Dicrostonyx hudsonius Pallas, 1778 | ||||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||||
|
Копитний (ошийниковий) леммінг (Dicrostonyx) — рід ссавців з родини Arvicolidae (за іншими класифікаціями — підродини Arvicolinae родини хом'якові, Cricetidae). Dicrostonyx проживають в Сибіру, Північній Канаді, Алясці.
Фізичні характеристики
Dicrostonyx мають довжину голови й тіла 100-157 мм, довжину хвоста 10—20 мм, вага 30—112 гр. Влітку хутро залежно від виду сіре, бежеве або коричневе; взимку — чисто біле. Це тварини кремезної статури, які взимку стають істотно більшими.
Поведінка
Вони використовують влітку нори, які вони риють у тундровому ґрунті. Це до шести метрів тунель, який веде до встеленої травою гніздової камери діаметром 15 см. Взимку вони роблять тунелі лише в снігу. Їх їжею влітку є трави, квіти і фрукти, взимку кора, гілки і бруньки.
Види
- Dicrostonyx groenlandicus
- Dicrostonyx hudsonius
- Dicrostonyx nelsoni
- Dicrostonyx nunatakensis
- Dicrostonyx richardsoni
- Dicrostonyx torquatus
- Dicrostonyx unalascensis
- Dicrostonyx vinogradovi