Очікує на перевірку

Єктенія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
диякон, читаючи єктенію

Єкте́нія або ектенія[1] (з дав.-гр ἐκτενής — ревність) — сукупність молитов з проханнями і зверненнями до Бога, які від імені вірних читає диякон чи священник під час кожного богослужіння.

Найвживаніших єктеній п'ять:

  1. Велика або мирна єктенія (Η μεγάλη συναπτήτα ειρηνικά), яка починається словами «У мирі Господу помолімось». Вона має багато молінь і прохань, і після кожного з них співається: «Господи, помилуй!»
  2. Мала єктенія (гр. Μικρὴ Συναπτή) — це скорочення великої. Вона починається словами: «Ще і ще у мирі Господу помолімось!» і має всього два прохання.
  3. Сугуба (посилена) єктенія (гр. ἐκτενὴς)починається словами: «Помилуй нас, Боже, з великої милості Твоєї, молимося Тобі, вислухай і помилуй». На кожне прохання сугубої єктенії хор відповідає триразовим: «Господи, помилуй!» Тому сама єктенія називається сугубою, або посиленою.
  4. Прохальна[2] єктенія (гр. αἰτήσειςΔέησιςΠληρωτικά) починається словами: «Доповнімо (доведемо до повноти) молитву (ранню чи вечірню) нашу Господеві». Після кожного благання, крім перших двох, хор співає: «Подай, Господи!»
  5. Єктенія за спочилих складається з прохань до Господа, щоб Він упокоїв у Царстві Небесному душі померлих, простивши їм усі гріхи.

Кожна єктенія закінчується виголосом священика, який прославляє Пресвяту Тройцю.

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]