Перейти до вмісту

Алтайцї

Матеріал з Вікіпедія
Алтайцї
Алтай кижи (самоназва)
Алтайцї в народнуй ноши (межи 1911 а 1914)
Популация
коло 80 тысяч
Регионы зо значнов популациов
Росія 79 773 [1]
Монґолія а Кітай пару тысяч [2]
Казахстан 221 [3]
Украина 38
Языкы
алтайськый язык
Религия

86% поганове[4]

Алтайцї сут туркськый народ. Живут в Росії: в Републіцї Алтай, Алтайськум краёви, Тывї. Также живут у Монґолськум Алтаёви (Монґолія) а окрузї Алтай (Кітай).

Алтайцї ся подїлят на двї головні голузы:

З 2000 года у списанях жительства Телеуты а Кумандінцї ся рахувут за окремі народы.

Літературный алтайськый язык ся ґрунтує на южных гварах.

За списом жительства 2002 года у Росії назвали себе Алтайцями 67 239 чоловік: 62 192 в Републіцї Алтай а 1880 в Алтайськум краёви.

У бронзову тай желїзну добы на містї обываня днешных Алтайцюв ся нахожовали поселеня европеоідув. Починаючи из V. стороча до н. е. монґолські народы зачали змішовати ся из корінным обывательством. У різні епохы обывательство ся захвачовало Хунну, Жужанськым каґанатом, Туркськым каґанатом, Уйґурами а Кірґізами. У сесї часы обывательство потурчило ся културно а лінґвістично[5].

Алтайцї прийшли на контакт из Русами у XVIII. сторочї. У самодержавії алтайцї были знаті ги ойраты. У тотї часы вельо Алтайцюв стали зависимыми од водкы, котру называли огнянов водов[6].