Єлисавета Багряна

Єлисавета Багряна
болг. Елисавета Багряна
Ім'я при народженні	болг. Елисавета Любомирова Белчева
Народилася	29 квітня 1893(1893-04-29)[1][2][…] Софія, Князівство Болгарія[4][5]
Померла	23 березня 1991(1991-03-23)[2][3] (97 років) або 24 березня 1991(1991-03-24)[6] (97 років) Софія, Болгарія[1]
Поховання	Центральний цвинтар Софіїd
Країна	Болгарія[7]
Місце проживання	Софія
Діяльність	поетеса, перекладачка, літературна редакторка, письменниця
Сфера роботи	поезія
Alma mater	Faculty of History of the Sofian Universityd
Заклад	Софійський університет Святого Климента Охридського
Мова творів	болгарська
Роки активності	1915 — 1991
У шлюбі з	Ivan Shapkarevd
Автограф
Нагороди
Єлисавета Багряна у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Єлисаве́та Багряна́ (болг. Елисавета Багряна; *29 квітня 1893, Софія — †23 березня 1991) — болгарська поетеса. Новаторка у болгарській поезії — поєднувала фольклорну традицію із модерними літературними течіями.

Народилась у Софії.

Друкуватись почала 1915. 3бірка «Вічна і свята» (1927), «Зірка моряка» (1932), «Серце людське» (1936) пройняті невдоволенням навколишньою дійсністю, протестом проти приниження жіночої гідності. Після комуністичного перевороту 1948 Багряна рекрутується до числа поетес, які боготворили новий режим. Збірка «П'ять зірок» (1953) вже повністю присвячена сталінському соціалізму, оспівуванню сателітного стану Болгарії, вірності росіянам.

Багряна відома як перекладачка російських поетів, авторка дитячих творів.

Деякі поезії Багряної перекладено українською мовою (П. Тичина та інші).

На честь Єлисавети Багряної названо астероїд, відкритий 24 серпня 1985 року.

Багряна була другом Петара Русева — батька Президента Бразилії Ділми Русеф.

• Вічна й свята (1927)
• Річниця дитинки (1931)
• Звірка моряка (1931)
• Серце людське (1936)
• П'ять зірок (1953)
• Від берега до берега (1963)
• Контрапункти (1972)
• Світлотіні (1977)
• На березі часу (1983)

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.