Імператор Хіґасіяма

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Імператор Хіґасіяма
яп. 東山天皇
Народився21 жовтня 1675(1675-10-21)
Кіото, Японія
Помер16 січня 1710(1710-01-16) (34 роки)
Кіото, Японія
·натуральна віспа
ПохованняTsuki no wa no misasagid
Країна Сьоґунат Едо
Японія
Діяльністьсуверен
Знання мовяпонська
Титулімператор Японії
Посадаімператор Японії
РідІмператорський дім Японії
БатькоІмператор Рейґен
МатиEmpress Dowager Keihōd
РодичіQ110817730?[1], Kyōgoku-no-miya Yakahito-shinnōd[2] і Fushimi-no-miya Sadatake-shinnōd
Брати, сестриMasako-naishinnōd, Yoshiko-naishinnōd, Kyōgoku-no-miya Ayahito-shinnōd, Saku-no-miyad, Gyōen-hosshinnōd і Arisugawa-no-miya Yorihito-shinnōd
У шлюбі зYukiko-joōd і Fujiwara no Yoshikod
ДітиAkiko-naishinnōd, Імператор Накамікадо і Kan'in-no-miya Naohito-shinnōd

Імператор Хіґасія́ма (яп. 東山天皇, ひがしやまてんのう, хіґасіяма тенно; 21 жовтня 1675 — 16 січня 1710) — 113-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 6 травня 1687 — 27 липня 1709[3].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Імператор Хіґасіяма народився 21 жовтня 1675 року. Він був п'ятим сином Імператора Рейґена. Матір'ю хлопчика була Мацукі Мунеко, донька міністра печатки Мацукі Муненаґи. Новонародженому дали ім'я Асахіто і титул принц Ґо[4].

1682 року принца проголосили спадкоємцем трону, а наступного року дарували титул Великий син Імператора. Надання цього титулу відбулося вперше за останні 300 років[4][5].

В травні 1687 року принц отримав від батька пост правителя Японії і зійшов на трон під іменем Імператора Хіґасіяма. Після церемонії інтронізації, новий монарх провів стародавній обряд дайдзьое — жертвування Імператорським пращурам та божествам Неба і Землі нових злаків, з молитвою за процвітання і спокій країни. Цей обряд був реставрований за планом його батька з метою відродження авторитету Імператорського двору[4].

Протягом 23-літнього правління Імператора Хіґасіями стосунки між Імператорським двором і сьоґунатом Токуґава були дружніми. Завдяки дозволу сьоґуна Токуґави Йосімуне дохід Імператора було збільшено з 10 тисяч до 30 тисяч коку, а також проведено перебудову Імператорського палацу.

27 липня 1709 року Імператор Хіґасіяма передав престол своєму сину Ясухіто, який прийняв ім'я Імператора Накамікадо. Сам відставний монарх взяв собі титул Верховного Імператора[4].

16 січня 1710 року Імператор Хіґасіяма помер у 34-річному віці від натуральної віспи[6]. Його поховали в гробниці Цукінова[7], на території монастиря Сенрюдзі в районі Хіґасіяма, в Кіото.[4][8].

Генеалогічне дерево

[ред. | ред. код]
 
(107) Ґо-Йодзей
 
(108) Ґо-Мідзуноо
 
(109) Мейсьо
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Нобухіро
 
 
(110) Ґо-Комьо
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Йосіхіто
 
 
(111) Ґо-Сай
 
Юкіхіто
 
Тадахіто
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Акійосі
 
 
(112) Рейґен
 
(113) Хіґасіяма
 
(114) Накамікадо
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Йоріхіто
 
 
Наохіто
 
 
 
 
 
 
 
 
Йосіко
 


Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://geocity1.com/okugesan_com/tenno3.html#higashiyama
  2. https://geocity1.com/okugesan_com/tenno3.html#hachijo
  3. Усі дати подані за європейським календарем.
  4. а б в г д Імператор Хіґасіяма // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
  5. Великий син Імператора // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
  6. Існує ще вітряна віспа, яка практично несмертельна, тому аби відрізнити її від смертельної віспи останню іменували натуральною або великою.
  7. 月輪陵, つきのわのみささぎ, цукі но ва но місасаґі.
  8. Гробниця Цукінова // Офіційна сторінка Управління Імператорського двору Японії. Архів оригіналу за 21 вересня 2017. Процитовано 11 липня 2010.

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Імператор Хіґасіяма // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

  • (яп.) 『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) / 京大日本史辞典編纂会. — 東京: 東京創元社, 1994. — P.1057—1058.
  • (яп.) 『歴代天皇全史―万世一系を彩る君臨の血脈』 (歴史群像シリーズ (69)) (Історія Імператорів
  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — ISBN 966-7209-05-9.

Посилання

[ред. | ред. код]