Інтелектуал
Інтелектуал (фр. intellectuel, англ. intellectual) — людина, що займається критичним мисленням, дослідженнями або рефлексіями стосовно суспільства або інших галузей знання, пропонує вирішення актуальних проблем і має певний авторитет як публічна особа[1][2].
Слово «інтелект» запозичене з французької. Походить від латинського intellego — «відчуваю, сприймаю, пізнаю, думаю». Утворене з префікса inter-, спорідненого з давньоіндійським antar, antarah — «внутрішній», та дієслова lego — «збираю, читаю, слухаю».
У Великій Британії XVIII століття синонімічний «інтелектуалу» вираз — man of letters[3], в буквальному перекладі «людина літер». Вказував на відмінність між тими, хто вмів читати й писати, та неписьменними. Коли кількість людей з освітою збільшилася, men of letters стали називати тих, хто пише про літературу — критиків, есеїстів і журналістів.
У Франції часів Просвітництва (XVI—XVIII ст.) інтелектуалами в сучасному значенні були literati, в перекладі з латини «письменні». Literati називалися громадяни «Республіки листів», європейської спільноти вчених і науковців, які листувалися й обмінювалися публікаціями. До literati також належали відвідувачі французьких салонів — літературних, художніх чи політичних гуртків, що їх організовували освічені жінки у себе вдома. В сучасній англійській literati — лайливе слово, яким журналісти називають інтелектуалів.
Intellectuel як іменник французи почали вживати в 1890-х. Писали його курсивом або з великої літери.
13 січня 1898 року Еміль Золя надрукував у газеті L'Aurore відкритого листа президентові Феліксу Фору. Звинувачував уряд в антисемітизмі. Вимагав перегляду справи француза єврейського походження Альфреда Дрейфуса, якому за шпигунство на користь німецького Рейха присудили довічне ув'язнення. Наступного дня Золя підтримали професори, студенти, літератори, митці, жу��налісти. Їхню колективну петицію антидрейфусарій Моріс Баррес назвав «Протестом інтелектуалів». Слово спершу було образливим — позначало осіб, які вимагають того, що заперечує більшість французів[4].
Фрідріх Хаєк (1899-1992) визначив інтелекуталів як "професійних секонд-хенд торгівців ідеями"[5][6].
- Пол Баран. Ответственность интеллектуала (1961) [Архівовано 28 листопада 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Татьяна Голиченко. Интеллектуалы в фокусе современных французских исследований. [Архівовано 16 листопада 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- Сергей Жадан: неинтеллектуалы ходят на выборы, чтобы всем отомстить (интервью берёт Татьяна Човпун; 2014) (рос.)
- Чарльз Райт Міллс. Лист «новим лівим» (1960) [Архівовано 25 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Кваме Нкрума. Інтеліґенція й інтелєктуали (1970) [Архівовано 24 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Роман Тиса. Фраґменти про орґанічних інтелєктуалів (2014) [Архівовано 1 липня 2019 у Wayback Machine.]
- Кристоф Шарль. Французские интеллектуалы от дела Дрейфуса до наших дней: память и история. [Архівовано 22 вересня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Володимир Склокін. Стаючи публічними: історики як публічні інтелектуали у пострадянській Україні [Архівовано 31 грудня 2015 у Wayback Machine.]. // Критика. — Рік XVIII, число 5-6 (199—200) .
- Едвард Саїд. Публічна роль інтелектуалів. [Архівовано 18 березня 2015 у Wayback Machine.] // Спільне. — 08.04.2014.
- ↑ The New Fontana dictionary of Modern Thought / Third Ed. A. Bullock & S. Trombley, Eds. — 1999. — p. 433.
- ↑ Jennings, Jeremy and Kemp-Welch, Tony. The Century of the Intellectual: From Dreyfus to Salman Rushdie // Intellectuals in Politics. — New York: Routledge, 1997. — p. 1.
- ↑ «Littérateur, n.». Discover the Story of English (Second (1989) ed.). Oxford English Dictionary. June 2012 [First published in New English Dictionary, 1903].
- ↑ Arendt, Hannah. The Origins of Totalitarianism, Second Edition. (1958) pp. 89–95.
- ↑ Hayek, F. The Intellectuals and Socialism, 1967
- ↑ Raico, Ralph. Why Do So Many Intellectuals Hate Free Markets? / Mises Institute, 08/24/2020. Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 23 жовтня 2020.
|
Це незавершена стаття про професію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |