Інґе I Старший
| Інґе I Старший | |
|---|---|
| швед. Inge den äldre}} | |
 | |
| Народився | 11 століття |
| Помер | 1105 ·туберкульоз |
| Поховання | Hångerd |
| Країна |  Швеція |
| Діяльність | політик |
| Посада | Король Швеції[d] |
| Рід | Стенкілі |
| Батько | Стенкіль |
| Мати | Інґамодер |
| Брати, сестри | Гальстен I Стенкілсон |
| У шлюбі з | Гелена (королева Швеції)[1] і Maer (?)d |
| Діти | Христина Шведська[1], Маргарет Фредкулла, Ragvald Ingessond і Катерина Інгесдоттер Шведська |
.jpg)
Інґе I Старший, Інґе Стенкільссон (давньоісл. Ingi Steinkelsson; †1100) — король Швеції з династії Стенкілів, що правив у 1087-1100.
Інґе був сином Стенкіля, засновника династії Стенкілів. Правив слідом за своїм братом Гальстеном. Інґе був ревним християнином, проводив активну християнізацію Швеції, через що, в результаті повстання, позбувся влади, і королем конунґом Швеції став його шурин Свейн Кривавий (Blot-Sven). Самому Інґе залишилася лише область Вестергетланд. Пізніше Інґе був зробив похід на Уппсалу, в результаті чого резиденція Блот-Свена була оточена і спалена, сам Блот-Свен був убитий, як і його син Ерік. Після відновлення влади Інґе проводив активну зовнішню політику, воював з норвезьким королем Маґнусом Босоногим. Після укладення миру в Кунґахелле Інґе віддав йому в дружини свою доньку Марґарет, за що та отримала прізвисько «Миротворча» (Fredkulla). Його інша дочка Христина Інґесдоттер — перша дружина Мстислава I Володимировича Великого, князя новгородського, потім (вже по її смерті) великого князя київського.
Інге помер від старості, на троні його змінили племінники Філіп та Інґе II Молодший.
| 2. Стенкіль | ||||||||||||||||
| 1. Інґе I Старший | ||||||||||||||||
| 12. Улоф III Шетконунґ | ||||||||||||||||
| 6. Емунд Старий | ||||||||||||||||
| 13. Едла | ||||||||||||||||
| 3. Інґемо | ||||||||||||||||
| 7. Астрід Ніалсдоттер | ||||||||||||||||
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Інґе I Старший
- Біографія Інге I Старшого [Архівовано 8 лютого 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Про данських і шведських конунгів із «Сагі про Хервьор і Хейдреке» (рос.)
|
