Булюбаш Євген Григорович

Булюбаш Євген Григорович
Народження	1 вересня 1873 року Полтава, Російська імперія
Смерть	2 жовтня 1967 року Мартінсбург)
Поховання	Вальдфрідгоф
Приналежність	Росія
Рід військ	Інфантерія
Освіта	Павловське військове училище
Роки служби	1902—1920 роки
Звання	генерал-майор
Командування	Q4385795?
Війни / битви	Перша світова війна Громадянська війна в Росії
Нагороди	,

Євген Григорович Булюбаш (1 вересня 1873 року, Полтава - 2 жовтня 1967 року, Мартінсберг, Західна Вірджинія, США) - генерал-майор, учасник Першої світової війни і Білого руху, військовий викладач.

Народився 1 вересня 1873 в Полтаві у дворянській родині.

Вступив у Володимирський Київський кадетський корпус, який закінчив в 1892 році.

З 1 вересня 1892 року вступив на військову службу. У 1894 році закінчив Павлівське військове училище. 8 серпня 1894 року випустився підпоручиком в лейб-гвардії Санкт-Петербурзького полку. У 1898 році підвищений до поручика.

Закінчив у 1900 році Миколаївську академію Генштабу (по 2-му класу 2-го розряду).

У 1902 році отримав звання штабс-капітана.

З 1904 року командував ротою Павловського військового училища.

У 1906 році - капітан.

У 1912 році - полковник ^{[1] [2]}.

Напередодні Першої світової війни служив в 170-му піхотному Молодечненському полку, з яким і пішов на фронт. Учасник Східно-Прусської операції, 14 серпня 1914 року під час виконання обов'язків парламентера потрапив під обстріл в районі укріплення Летцен і отримав важке поранення.

З жовтня 1915 року - викладач Павловського військового училища, командир батальйону училища (не раніше ніж до 1916 року).

У 1917 році знову на фронті, як командир П'ятигорського 151-го піхотного полку ^{[1] [2]}.

У Добровольчої армії з 3 грудня 1917 року. Начальник гарнізону міста Новочеркаська. Учасник "Крижаного походу", в якому командував 1-м (офіцерським) батальйоном Корнилівського полку.

З грудня 1918 року - в складі Донський армії. Командир 1-го Донського пластунського батальйону (потім розширеного до полку). В кінці 1918 року після повторного важкого поранення остаточно залишив військові дії. Переведений командуванням в тил на посаду викладача Кубанського Олексіївського військового училища.

У 1920 році в Криму, звідки в листопаді евакуйований з частинами Російської армії в Галліполі. ^{[1] [2]}.

У Галліполі 21 березня 1921 року був переведений в чин генерал-майора за сукупністю бойових заслуг. Після Галліполійського сидіння в 1922 році переїхав до Болгарії.

З початком Другої світової війни переїхав до Німеччини в місто Мюнхен. У 1950 році емігрував до США.

Помер в 1967 році в місті Мартінсберг (штат Західна Вірджинія, США ). За заповітом його прах був перенесений в Мюнхен і похований поруч з могилою дружини на кладовищі Вальдфрідгоф ^{[1] [2]}.

• Рутич Н. Н. Біографічний довідник вищих чинів Добровольчої армії та Збройних Сил Півдня Росії: Матеріали до історії Білого руху., 2002.
• Волков С. В. Офіцери російської гвардії: Досвід мартирологу. - М.: Русский путь, 2002.
• Список полковникам по старшинству. Складено по 01.03.1914. З-Петербург, 1914.
• Список полковникам по старшинству. Складено по 01.08.1916. Петроград, 1916.
• Перший Кубанський «Крижаний» похід. М. 2001.

• Булюбаш Євген Григорович. (рос.) // grwar.ru — Російська імператорська армія в Першій світовій війні.

Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.