Вищетарасівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Вищетарасівка
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район Нікопольський
Громада Мирівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA12080030040092116
Облікова картка Вищетарасівка 
Основні дані
Засноване 1740
Населення 3 819
Поштовий індекс 53563
Телефонний код +380 5668
Географічні дані
Географічні координати 47°34′17″ пн. ш. 34°52′16″ сх. д. / 47.57139° пн. ш. 34.87111° сх. д. / 47.57139; 34.87111Координати: 47°34′17″ пн. ш. 34°52′16″ сх. д. / 47.57139° пн. ш. 34.87111° сх. д. / 47.57139; 34.87111
Середня висота
над рівнем моря
27 м
Водойми Дніпро
Місцева влада
Адреса ради Дніпропетровська обл., Нікопольський р-н, селище Мирове, вул. Правобережна, 49
Сільський голова Сівак Олександр Володимирович
Карта
Вищетарасівка. Карта розташування: Україна
Вищетарасівка
Вищетарасівка
Вищетарасівка. Карта розташування: Дніпропетровська область
Вищетарасівка
Вищетарасівка
Мапа
Мапа

Вищетара́сівка — село в Україні, у Мирівській сільській громаді Нікопольського району Дніпропетровської області. Населення — 3 819 мешканців.

Географія

[ред. | ред. код]

Село Вищетарасівка розташоване на правому березі Каховського водосховища (р. Дніпро), вище по течії на відстані 5 км розташоване село Червонодніпровка, нижче за течією на відстані 7 км розташоване село Новокам'янка, на протилежному березі — село Благовіщенка. Через село проходить автошлях Т 0435.

Археологія

[ред. | ред. код]

На території села виявлено поселення епохи пізньої бронзи із залишками бронзоливарної виробництва і раньослов'янське поселення Черняхівської культури.

Історія

[ред. | ред. код]

Козацьке селище Тарасівка було засноване 1740 р.[1] і знаходилось у складі Кодацькій паланці Запорожжя. У Тарасівці був зимівник останнього кошового отамана Петра Калнишевського.

Станом на 1886 рік в селі, центрі Вищетарасівської волості Катеринославського повіту Катеринославської губернії мешкало 1162 особи, налічувалось 186 дворів, існували православна церква, школа, лікарня, 3 лавки, відбувалось 3 ярмарки на рік[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2370 осіб (1238 чоловічої статі та 1132 — жіночої), з яких 2339 — православної віри[3].

За часи УРСР у селі знаходилася центральна садиба колгоспу ім. В. І. Леніна, за яким було закріплено 8363 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 7451 га орних земель. Головне виробничий напрям — вирощування зернових культур, м'ясо-молочне тваринництво. Розвинені також садівництво і городництво. У ньому були допоміжні підприємства — консервний завод, млин, олійниця, хлібопекарня. За високі виробничі показники колгосп чотири рази нагороджувався дипломами 1-й і 2-го ступеня та медалями Виставки досягнень народного господарства СРСР.

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 3984 особи, з яких 1865 чоловіків та 2119 жінок[4].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 3792 особи[5].

До 17 липня 2020 року, після адміністративно-територіальнох реформи, село перебувало в складі Томаківського району.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

Мова Відсоток
українська 92,56 %
російська 6,76 %
білоруська 0,50 %
болгарська 0,03 %
гагаузька 0,03 %
молдовська 0,03 %

Сьогодення

[ред. | ред. код]

На території села — середня школа, восьмирічна школа-інтернат і початкова школа, у яких 69 вчителів навчають 679 учнів, будинок культури із залом на 500 місць, бригадний клуб на 150 місць, бібліотека з фондом 15 636 книг, лікарня та амбулаторія, дитячі ясла-сад, відділення зв'язку, ощадкаса, будинок побуту, універмаг, магазин готового одягу.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://ukrssr.com.ua/dnipro/tomakivskiy/vishhetarasivka-tomakivskiy-rayon-dnipropetrovska-oblast
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-59. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Дніпропетровська область (осіб) — Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (12.01.1989). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Дніпропетровська область (осіб) — Регіон, Рік (05.12.2001). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Дніпропетровська область (у % до загальної чисельності населення) — Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (05.12.2001). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.

Література

[ред. | ред. код]
  • Вищетара́сівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.847
  • Вищетарасівка — любов моя : [історія села Томаків. р-ну Дніпропетров. обл.] / В. А. Кулик. — Дніпропетровськ : Маковецький Ю. В., 2009. — 73, [1] с., [11] арк. іл. : портр. — Бібліогр.: с. 72—73 (30 назв). — ISBN 978-966-1507-02-8

Посилання

[ред. | ред. код]