Докутович Галина Іванівна

Галина Іванівна Докутович
біл. Галіна Іванаўна Докутович
Народження	20 лютого 1921(1921-02-20) Гомель
Смерть	1 серпня 1943(1943-08-01) (22 роки) Краснодарский край
Поховання	Краснодарський край
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	ВПС СРСР
Рід військ	Бомбардувальна авіація
Роки служби	1941–1943
Партія	КПРС
Звання	Молодший лейтенант авіації
Командування	46-й гвардійський нічний бомбардувальний авіаційний полк
Війни / битви	Друга Світова війна
Нагороди

Зовнішні зображення
	Фотографія із нагородою.
	Меморіальна дошка в Гомелі.

Галина Іванівна Докутович (біл. Галіна Іванаўна Докутович, 20 лютого 1921, Гомель — 1 серпня 1943, Кримський район, Краснодарський край) — радянська льотчиця, учасниця Другої Світової війни, штурман 46-го гвардійського легкобомбардувального нічного авіаційного полку, молодший лейтенант.

Народилася 20 лютого 1921 року в Гомелі.

Закінчила Гомельський аероклуб (1938), навчалася в Московському авіаційному інституті.

У 1941 році добровольцем пішла на фронт. Закінчила Енгельську авіаційну школу^[1]. Ще в період навчання, взимку 1942 року, в якості штурмана виконувала відповідальні польоти на важкому транспортному літаку «ТБ-3».

Була штурманом 46-го гвардійського Таманського авіаполку легких нічних бомбардувальників. Здійснила 136  бойових вильотів.

Влітку 1942 року отримала важке пошкодження хребта. Після лікування повернулася в полк, хоча у неї було відпускне свідоцтво для лікування на 6 місяців. Член ВКП(б)/КПРС з 1943 року. Після бойових нічних вильотів її мучили болі в хребті, але ніхто не чув від неї жодної скарги.

Загинула під час виконання бойового завдання над станицією Кримська (нині м. Кримськ) Краснодарського краю^[2]. Похована в селі Руське Краснодарського краю в братській могилі, де на меморіальній плиті написано її ім'я.

• Орден Червоної Зірки^[3] — награждена за 101 бойовий виліт і скинуті понад 12000 кг бомб, в результаті яких знищено 1 переправа, 6 цистерн з пальним і викликано 19 вибухів.
• Орден Вітчизняної війни 2-го ступеня (1943) — посмертно^[4].
• Медаль «За оборону Кавказу»^[5].

• Іменем Г. І. Докутовіч в Білорусії названа вулиця в Гомелі^[6]; на будівлі Гомельського політехнікуму, у якому розміщувалася школа, де вона навчалась, встановлена меморіальна дошка.
• Її ім'я було присвоєно піонерським дружинам середніх шкіл № 24 і № 27 Гомеля, де створені меморіальні стенди. Щорічно в день народження Галини Докутовіч і в День Перемоги — учні цих шкіл проводять урочисті лінійки, до меморіальних стендів покладають квіти.
• Студенти Гомельського університету та учні Політеху під час трудового семестру зараховують Г. І. Докутовіч почесним бійцем будівельних загонів, а зароблені на її ім'я гроші перераховують в Фонд Миру.
• У Гомелі проводиться всесоюзний меморіальний турнір її імені з художньої гімнастики.
• Щоденник Галини Докутовіч частково опублікований в книзі А. Магід «Гвардійський Таманський авіаційний полк» (Москва, 1960 рік).
• Один з її листів зберігається в Білоруському державному музеї історії війни.
• Білоруський письменник Володимир Хутра присвятив Докутовіч п'єсу «Політ», поставлену республіканським театром юного глядача^[7].

• Аронова Р. Тревожные ночи // Героини: очерки о женщинах — Героях Советского Союза / ред.-сост. Л. Ф. Торопов; предисл. Е. Кононенко. — Вып. 1. — М. : Политиздат, 1969. — 447 с.

• ДОКУТОВИЧ Галина Ивановна [Архівовано 15 лютого 2020 у Wayback Machine.](рос.)
• Докутович Галина [Архівовано 4 лютого 2020 у Wayback Machine.]
• Докутович Галя [Архівовано 24 лютого 2020 у Wayback Machine.]
• Фотографії Докутович

• У небі «нічні відьми»

Це незавершена стаття про військового діяча або діячку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.