Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна:
Енос.
Енос
אנוש |
|---|
 |
| Тлумачення імені | смертна людина |
|---|
| Стать | чоловіча |
|---|
| Період життя | 3524 до н. е. — 2619 до н. е. |
|---|
| Грецьке написання | Ενώς |
|---|
| Латинське написання | Enosh |
|---|
| Походження | Межиріччя |
|---|
| Батько | Сиф[1] [2] |
|---|
| Мати | Азура |
|---|
| Дружина | Ноам |
|---|
| Діти | Кинан[3] і Муалелет |
|---|
Енос, Енош (івр. אֱנוֹשׁ בן שת — смертна людина) — старший син Сета, народжений ним у віці 105 років (Бут. 5:6-11), онук Адама і Єви. Про його матір у Книзі Буття немає відомостей. Проте Книга Ювілеїв називає його матір'ю сестру Сета — Азуру. Енос став вперше батьком у 90 років, породивши Кинана. Він прожив ще 815 років та мав багато інших синів та дочок. Енос помер у віці 905 років. У час його життя за Бут. 4:26 почали закликати ім'я Господнє. У Євангелії від Луки Енос входить до родоводу Ісуса Христа (Лк. 3:38).
Книга Ювілеїв — канонічний твір Ефіопської православної церкви описує, що Енос вперше почав закликати ім'я Господнє. Йому також приписується введення алфавіту ефіопської церковної мови — Геєз.
Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.
