Корш-Саблін Володимир Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Корш-Саблін Володимир Володимирович
Народився29 березня (11 квітня) 1900
Москва, Російська імперія[1]
Помер6 липня 1974(1974-07-06)[2] (74 роки)
Мінськ, Білоруська РСР, СРСР
ПохованняСхідне кладовище
Громадянство СРСР
Діяльністьактор
кінорежисер
ЗакладБілорусьфільм
IMDbnm0466691
Нагороди та премії
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани»
Сталінська премія 3-го ступеня народний артист СРСР Народний артист Білоруської РСР Державна премія БРСР

Володимир Володимирович Корш-Саблін (рос. Владимир Владимирович Корш-Са́блин; 29 березня 1900(19000329) (11 квітня 1900(19000411)), Москва, Російська імперія — †6 липня 1974, Мінськ, Білоруська РСР) — білоруський актор, кінорежисер. Народний артист СРСР (1969). Лауреат Державної премії СРСР (1950).

Біографія

[ред. | ред. код]

Працював з 1917 р. у різних театрах.

Був асистентом кінорежисера Юрія Тарича у стрічці «Крила холопа» (1926, грав також царевича Івана).

Знявся в українських кінокартинах: «Непереможені» (1927, капіталіст), «Октябрюхов і Декабрюхов» (1928, великий князь Микола Миколайович), «Суддя Рейтанеску» (1929), «Педро» (1938, дід).

З 1930 р. — кінорежисер (фільми: «У вогні народжена», «Моя любов» (1940), «Костянтин Заслонов», «Шукачі щастя» (1936), «Перші випробування» (1961) та ін.).

Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани».

Література

[ред. | ред. код]
  • Кино и время. Вьш. 3-й. Режиссеры советского художественного кино. М., 1963. — С.143—144;
  • Кинословарь: В 2-х т. Т.1. М., 1966. — С.827—828;
  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.211—212;
  • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.374.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Корш-Саблин Владимир Владимирович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.