Марсель Гріоль
| Марсель Гріоль | |
|---|---|
| фр. Marcel Griaule | |
.jpg) | |
| Народився | 16 травня 1898[1][2][…] Езі-сюр-Армансон |
| Помер | 23 лютого 1956[1][2][…] (57 років) Париж, Франція |
| Країна | .svg){kind=small} Франція[4] |
| Місце проживання | Rue de Villersexeld[5] |
| Діяльність | антрополог |
| Галузь | етнографія, археологія і африканістика |
| Alma mater | Національний інститут східних мов і цивілізацій, Практична школа вищих досліджень і ліцей Людовика Великого |
| Вчителі | Marcel Cohend і Марсель Мосс |
| Знання мов | французька[1][4][…] |
| Заклад | Паризький університет |
| Учасник | Перша світова війна і Французька кампанія |
| Посада | радник[d][5] і vice directord[7] |
| Родичі | Jean-Luc Chambardd |
| Нагороди |    |
Марсель Гріоль (фр. Griaule, 16 травня 1898 — 22 лютого 1956) — французький етнограф-африканіст, керівник особливої школи у французькій етнографії. Професор Паризького університету (з 1942), керівник кафедри етнології; генеральний секретар Спільноти африканістів. Організатор 5 експедицій, що досліджували Африку від Атлантичний океан до Червоного моря (1928–1939). Автор 175 праць. Найбільш значимі дослідження Гріоля присвячені духовній культурі та археології західносуданських народів.
Незважаючи на яск��аво виражену антирасистську тенденцію друкованих та усних виступів Гріоля, його концепція характеру культури народів Африки південніше Сахари суперечить науковим даним і відповідає інтересам неоколоніалістів. Вимагаючи поваги до африканської цивілізації, він бачить її сутність у релігійних віруваннях, у міфології, яку він видає за особливу метафізичну філософію, тобто акцентує і ідеалізує найбільш архаїчні елементи африканської культури. Самобутня творчість африканських народів аж ніяк не вичерпується релігією, у ньому є багато життєствердних начал. Звільняючись від політико-економічного і ідеологічного гніту колоніалізму, африканці розвивають і збагачують прогресивні традиції цієї культурної спадщини.
- Méthode de l'ethnographie, P., 1957;[8]
- Les flambeurs d'hommes, P., 1934
- Masques dogons, P., 1938
- Dieu d'eau, entretiens avec Ogotemmêli, P., 1948;
- Fouilles dans le région du Tchad (avec Lebeuf J. P.). «J. de la Société des Africanistes», R., 1948
- У 1930-х роках Марсель Гріоль довго жив серед догонів (африканські племена, що мешкають на території Малі), вивчав побут, записував легенди і навіть рішенням ради старійшин був допущений до посвячення у таємне звання жерця.
- У 1931–1933 рр. в етнологічній експедиції Марселя Гріоля «Місія Дакар-Джибуті» взяв участь французький письменник і етнолог Мішель Лейріс.
- Шаревская Б., Проблемы духовной культуры народов Африки южнее Сахары и концепция Марселя Гриоля, «ВИМК», 1961, No 4.
- Советская историческая энциклопедия [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Енциклопедія Брокгауз
- ↑ а б в Annuaire prosopographique : la France savante / за ред. B. Delmas — 2009.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France Record #12308949q // BnF catalogue général — Paris: BnF.
- ↑ а б база даних Léonore — ministère de la Culture.
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ Le Monde / J. Fenoglio — Paris: Société éditrice du Monde, 2015. — ISSN 0395-2037; 1284-1250; 2262-4694
- ↑ P. — Париж
|
- Народились 16 травня
- Народились 1898
- Померли 23 лютого
- Померли 1956
- Померли в Парижі
- Випускники ліцею Людовика Великого
- Науковці Сорбонни
- Кавалери Воєнного хреста 1939—1945
- Офіцери ордена Почесного легіону
- Кавалери ордена Почесного легіону
- Французькі етнографи
- Автори неакадемічних досліджень
- Палеоконтакт
- Уродженці Йонни