Рудольф Віндіш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рудольф Віндіш
нім. Rudolf Windisch
Народився27 січня 1897(1897-01-27)
Дрезден, Німецький Райх
Помер27 травня 1918(1918-05-27) (21 рік)
Франція
·загиблий у бою
Країна Німецька імперія
Діяльністьофіцер
УчасникПерша світова війна
Військове званняЛейтенант
Нагороди
Орден «Pour le Mérite» (Пруссія)
Орден «Pour le Mérite» (Пруссія)
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден «За заслуги» (Вальдек)
Орден «За заслуги» (Вальдек)
Медаль Святого Генріха
Медаль Святого Генріха
Лицарський хрест 1-го класу ордена Альберта (Саксонія)
Лицарський хрест 1-го класу ордена Альберта (Саксонія)
Медаль за хоробрість (Австро-Угорщина)
Медаль за хоробрість (Австро-Угорщина)
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці

Рудольф Віндіш (нім. Rudolf Windisch; 27 січня 1897, Дрезден — імовірно, 27 травня 1918) — німецький льотчик-ас, герой Першої світової війни, лейтенант (5 грудня 1916). Кавалер ордена Pour le Mérite.

Біографія

[ред. | ред. код]

Пішов в армію ще перед Першою світовою війною, почавши службу в 177-му піхотному полку. Брав участь в боях з перших днів війни, отримав легке поранення 21 листопада 1914 року.

Був переведений в авіацію 22 січня 1915 року і направлений в школу військових пілотів у Лейпцигу.

Отримав звання унтер-офіцера 10 червня, й призначення у FEA 6 на посаду інструктора. Подавши рапорт про переведення його в бойову частину, Віндіш потрапив 1 травня 1916 року в FFA 62, а 15 червня вирушив у його складі на Східний фронт, де незабаром виявив себе.

2-3 жовтня 1916 року Віндіш разом із своїм спостерігачем обер-лейтенантом Максиміліаном фон Косселем здійснив першу в історії повітряно-десантну операцію: 2 жовтня Віндіш висадив Косселя в російському тилу, де той підірвав стратегічно важливий залізничний міст на лінії РівнеБроди. Наступного дня Віндіш забрав Косселя. Обом авіаторам нагороди за операцію особисто вручив імператор Вільгельм II.

24 листопада 1916 року Віндіш був направлений в 2-гу бомбардувальну ескадру на Західний фронт.

Коли стали створюватися нові винищувальні ескадрильї, в них переводили досвідчених пілотів із двомісних машин, і таким чином Віндіш був направлений 20 лютого 1917 до складу 31-ї винищувальної ескадрильї (Jasta 32).

10 січня 1918 року його перевели в Jasta 50, але він пробув там дуже недовго, оскільки вже 24-го числа того ж місяця був призначений командиром Jasta 66. 27 травня Віндіш довів рахунок своїх перемог до 22, але в цей день він і сам був збитий.

Спочатку склалася стійка думка, що Рудольф Віндіш уцілів і опинився в полоні у французів, але він не повернувся на батьківщину після закінчення війни, і обставини його смерті невідомі. Ходила легенда, що він був застрелений при спробі втечі, використовуючи викрадений французький літак, але, оскільки обставини його смерті невідомі, ця історія скоріш за все є просто красивою легендою.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Фрэнкс Н., Бейли Ф., Гест Р. Германские асы Первой мировой войны 1914—1918. Статистика побед и поражений. Справочник (пер. с англ. А. Жукова). — М.: Эксмо, 2006. — 416 с.: ил. ISBN 5-699-146067