Слуцький Михайло Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Слуцький Михайло Якович
Дата народження6 (19) липня 1907 або 19 липня 1907(1907-07-19)[1]
Місце народженняКиїв, Російська імперія
Дата смерті23 червня 1959(1959-06-23)[1] (51 рік)
Місце смертіМосква, СРСР
ПохованняНоводівичий цвинтар
Громадянство Російська імперія
 СРСР
Alma materВсеросійський державний інститут кінематографії
Професіякінорежисер, сценарист, кінооператор
Нагороди
орден «Знак Пошани»
Сталінська премія Сталінська премія Сталінська премія заслужений діяч мистецтв УРСР
IMDbID 0806320
Могила кінорежисера Михайла Слуцького на Новодівичому кладовищі Москви

Миха́йло Я́кович Слу́цький (* 19 липня 1907, Київ, Російська імперія — † 23 червня 1959, Москва, РРФСР, СРСР) — український, радянський режисер документального та ігрового кіно, кінооператор, сценарист. Тричі лауреат Сталінської премії (1942, 1948, 1952). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1954).

Біографічні відомості

[ред. | ред. код]

Народився 6 (19) липня 1907 року у Києві. Під час навчання у технікумі Києва працював у театрі електротехніком.

З 1931 року — оператор і режисер «Союзкінохроніки» в Москві. Будучи студентом ДІКу, почав публікувати фоторепортажі та портрети в «Кіногазеті», «Вогнику».

У 1943 році був засуджений разом з Олексієм Каплером. Звільнений у 1946 році.

У 1946—1958 рр. працював режисером на Фрунзенській, Українській студії хронікально-документальних фільмів та Ленінградській студії документальних фільмів.

У першому шлюбі був одружений з Марією Мироновою (1911—1997), актрисою театру, кіно, естради.

Дочка від другого шлюбу — Галина Михайлівна Слуцька, редактор на ЦСДФ.

Помер 23 червня 1959 року у Москві. Похований на Новодівичому цвинтарі (дільниця № 5).

Фільмографія

[ред. | ред. код]
  • «Біробіджан» (1934, документальний)
  • «З новим роком!» (1936, документальний)
  • «Пісня молодості» (1938, документальний)
  • «Будемо як Ленін» (1939, документальний)
  • «День нового світу» (1940, документальний)
  • «Бойова кінозбірка № 5» (1941, новели: «Лондон не здасться!» і «Наша Москва»)
  • «Концерт фронту» (1942)
  • «8-а Гвардійська стрілецька дивізія» (1942, документальний)
  • «День війни» / One Day of War (1942, документальний)
  • «Пісня про Киргизію» (1947, документальний)
  • «Радянська Україна» (1947, у співавт. з А. Кричевським)
  • «Квітуча Україна» (1951)
  • «Народна творчість» (1951)
  • «Навіки з російським народом» (1954)
  • «Одного чудового дня» (1955, художній фільм)
  • «Співає Ів Монтан» (1957, документальний)
  • «Ми подружилися в Москві» (1957, документальний) та інші радянські пропагандистські фільми.

Література

[ред. | ред. код]
  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.