Чорноріччя

Село Чоргунь, Чорноріччя
Країна	Україна
Область	м. Севастополь
Район/міськрада	Балаклавський район
Основні дані
Географічні дані
Географічні координати	44°32′44″ пн. ш. 33°40′45″ сх. д.H G O
Карта
	Чоргунь, Чорноріччя
Мапа
	Чорноріччя у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Чоргуна.

Чоргунь, Чоргуна (крим. Çorğuna), після 1945 року Чорноріччя — віддалена частина Севастополя, колишнє село.^[1] З 1962 року не має статусу окремого населеного пункту, у складі Балаклавського району Севастопольської міськради.

Географія

Розташоване на півночі району, приблизно за 5 км на північ від Балаклави. Знаходиться в долині річки Чорної, біля західного кінця Чорноріченського каньйону, при впаданні приток: Ай-Тодор праворуч і Сухої річки — ліворуч. Через село проходить регіональний автошлях Т 0105, найближчий район — Хмельницьке за 1,5 км на південний захід.^[2]

Історія

Це одне з найдавніших поселень на території Севастополя — на його околицях відомі таврські поховання, стоянки епохи бронзи, що належали Кизил-кобінській культурі, знахідки римських часів. За висновками кримського історика та археолога Євгена Веймарна, скіфо-сарматське поселення на місці Чоргуні існувало вже у V столітті.

До Другої світової війни офіційно тут були два населені пункти: Верхній Чоргунь і Нижній Чоргунь. Після депортації кримських татар село було перейменовано на Чорноріччя. У селі є два відомі об'єкти, що приваблюють туристів — це середньовічна вежа та недобудований залізничний міст.^[3]