Яджудж і Маджудж
Яджу́дж і Маджу́дж (араб. يأجوج ومأجوج — йа'джу́дж ва ма'джу́дж) — в ісламській есхатології, племена, що наводять порчу на землі, що живуть на крайньому сході землі. Відповідають біблійним Гогу та Магогу.
Згідно з переказами, Яджудж та Маджудж мають величезні розміри. Деякі їх мають величезні вуха, якими можна закрити тіло. Деякі джерела стверджують протилежне — вони низькі на зріст і обличчя у них плоскі. Алішер Навої в Хамсі описує яджуджів з копицями волосся «сім п'ядей», величезними вухами, жовто-чорними обличчями, кабанячими іклами і іржаво-червоними бородами[1].
Алішер Навої поміщає яджуджів на північ від Магріба по сусідству з країною Фаранг. Яджуджі нападають через гірську країну Кірван, яка є частиною ланцюга Каф[1].
Яджудж та Маджудж є знаменами Судного дня і згадуються в сурі аль-Кахф.
Через те, що народи Яджудж і Маджудж наводили порчу на землі, праведник Зуль-Карнайн збудував між ними та рештою світу стіну. Щоночі вони риють підкоп під стіну, але Аллах вранці знищує все, що вони зробили.
Яджудж і Маджудж зможуть зруйнувати стіну після другого пришестя Іси ібн Мар'ям, і тоді вони заполонять всю землю. Згідно з Кораном, Яджудж і Маджудж будуть «прямувати вниз з кожної височини».
Після того, як Іса ібн Марьям переможе Даджжаля, він пове��е віруючих на війну проти племен Яджудж і Маджудж, які до цього часу підкорять всю землю і вб'ють величезну кількість людей. Яджудж і Маджудж вип'ють усю воду з великих річок і озер, і стрілятимуть по небесах. Іса ібн Марьям та його армія не зможуть перемогти їх, і тоді вони благатимуть Аллаха про допомогу. У відповідь на благання Аллах пошле на племена Яджудж і Маджудж черв'яків, які закупорять їх носи, роти та вуха.
- ↑ а б Стена Искандара, LXVIII
- Али-заде А. А. Йаджудж и Маджудж // Исламский энциклопедический словарь. — М. : Ансар, 2007. — С. 144—145. — ISBN 978-5-98443-025-8. (CC BY-SA 3.0)
- Ислам : энциклопедический словарь. — М. : Наука. Главная редакция восточной литературы, 1991. — 315 с. : ил. — ISBN 5-02-016941-2.
- Йаджудж и Маджудж / Пиотровский, М. Б. // Мифы народов мира: Энцикл. в 2 т. / гл. ред. С. А. Токарев. — 2-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1987. — Т. 1 : А—К. — С. 606.