Ярослав Ізяславич

Ярослав II Ізяславич
Князь турівський
1146 — 1148
Попередник:	Вячеслав Володимирович
Наступник:	Юрій Ярославич
Князь новгородський
1148 — 1154
Попередник:	Святополк Мстиславич
Наступник:	Ростислав Мстиславич
Князь луцький
1154 — 1180
Попередник:	князівство утворено
Наступник:	Інгвар Ярославич
Великий князь Київський
грудень 1173 — поч. лютого 1174
Попередник:	Рюрик Ростиславич
Наступник:	Святослав Всеволодович
поч. березня 1174 — кін. червня 1174
Попередник:	Святослав Всеволодович
Наступник:	Рюрик Ростиславич
Народження:	бл.1132
Смерть:	1180 Луцьк
Хрещене ім'я:	Іоанн
Рід:	Рюриковичі (Ізяславичі Волинські)
Батько:	Ізяслав Мстиславич
Мати:	Агнеса фон Штауфен
Діти:	Інгвар, Всеволод, Мстислав, Ізяслав
Медіафайли у Вікісховищі

Яросла́в II Ізясла́вич (Ярослав Луцький^[1], бл.1132 — †1180) — князь турівський (1146—1148), новгородський (1148—1154), луцький (1154—1180), Великий князь Київський (грудень 1173 — кінець лютого 1174, початок березня 1174 — кінець червня 1174). Найдовше княжив у Луцькому князівстві - звідси й прізвисько, під яким він згадується у літописах.

У 1173—1174 роках при допомозі Ростиславичів короткотривало сидів на великокняжому престолі у Києві, але наклав велику контрибуцію на населення, за що був вигнаний звідти. За його правління було засноване Луцьке єпископство. У 1149 році одружився з дочкою чеського короля Владислава II.

Другий син князя Ізяслава Мстиславича. Був одружений, за одним припущенням, з донькою чеського короля Владислава II, за іншим — із представницею чернігівських Ольговичів.

1146 батько посадив Ярослава. в Турові (нині місто Гомельської обл., Білорусь), а восени 1148 — у Новгороді Великому, звідки його 26 березня 1154 вигнали новгородці. Після цього Ярослав став князем у Луцьку, в його правління Луцьке князівство відокремилося від Волинського.

Для утихомирення Ярослава і Мстислава Ізяславичів Юрій Долгорукий направив на Волинь велике військо під керівництвом своїх воєвод, до якого приєдналися волинський князь Володимир Мстиславич і зять Ярослав Осмомисл. Після безуспішної облоги Луцька союзні князі повернули��я назад. Юрій Долгорукий через посередництво Ростислава Смоленського уклав мир (1155) зі своїми двоюрідними племінниками. За умовами миру, Юрій зберіг за Ізяславичами Луцьк, а ті зобов'язалися не претендувати на Київ і Переяслав.

У 1166 році Ярослав Ізяславич разом зі своїми братами Мстиславом і Ярополком взяли участь у великому поході проти половців, організованому великим князем Ростиславом Мстиславичем.

1169—70 Ярослав підтримав брата Мстислава Ізяславича в боротьбі за Київ. У грудні 1173 завдяки угоді із синами князя Ростислава Мстиславича, які ворогували з владимирським і суздальським князем Андрієм Боголюбським, Ярослав вокняжився в Києві, надавши їм волості в Київській землі. Але на початку 1174 його вибив з Києва чернігівський князь Святослав Всеволодич. Ярослав втік до Луцька, потім повернувся й обклав киян контрибуцією за те, що вони не захистили його від Святослава Всеволодича. У червні 1174 під тиском Ростиславичів повернувся до Луцька, де й помер близько 1180 року.

Був похований у Федорівському монастирі в Києві.

Дружина — Рігеза (Richeza?), донька чеського короля Владислава II, за іншим даними — представниця чернігівських Ольговичів

Діти:

• Інгвар Ярославич (?—бл. 1220) — князь луцький (1180 — бл. 1220 рр.), Великий князь київський (1201—1202, 1203);
• Всеволод Ярославич (?—1209) — князь дорогобузький (1180—1186 ? рр.) і луцький (1183 р.). Напевно після 1186 р. був вигнаний з Волині.
• Ізяслав Ярославич (?—1195) — князь шумський з 1180 р.
• Мстислав Ярославич Німий (?—1226) — князь пересопницький (1180 — бл. 1220 рр.) і луцький (бл. 1220—1226 рр.). Претендував на Галич (1212 р.)

• Котляр М. Ярослав Ізяславич [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 759. — ISBN 978-966-00-1359-9.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ярослав Ізяславич

п о р Князі Новгородські Новгородське князівство Володимир Святославич (Святий) (970—980) • Вишеслав Володимирович (990—1010) • Ярослав Володимирович (Мудрий) (1010—1019) • Ілля Ярославич (1019—1020) • Ярослав Володимирович (Мудрий) (1020–1034) • Володимир Ярославич (1034—1052) • Ізяслав Ярославич (1052—1054) • Мстислав Ізяславич (1055—1067) • Гліб Святославич (1067—1067) • Гліб Святославич (1069—1073) • Гліб Святославич (1077—1078) • Святополк Ізяславич (1078—1088) • Мстислав Володимирович (Великий) (1088—1094) • Давид Святославич (1094—1095) • Мстислав Володимирович (Великий) (1095—1117) • Всеволод Мстиславич (1117—1132) • Святополк Мстиславич (1132—1132) • Всеволод Мстиславич (1132—1136) Новгородська республіка Святослав Ольгович (1136—1138) • Святополк Мстиславич (1138—1138) • Ростислав Юрійович (1138—1140) • Святослав Ольгович (повторно) (1140—1141) • Святослав Всеволодович (1141—1141) • Ростислав Юрійович (повторно) (1141—1142) • Святополк Мстиславич (повторно) (1142—1148) • Ярослав Ізяславич (1148—1154) • Ростислав Мстиславич (1154—1154) • Давид Ростиславич (1154—1155) • Мстислав Юрійович (1155—1158) • Святослав Ростиславич (1158—1160) • Мстислав Ростиславич (1160—1161) • Святослав Ростиславич (повторно) (1161—1168) • Роман Мстиславич (1168—1170) • Рюрик Ростиславич (1170—1171) • Юрій Андрійович (1171—1175) • Святослав Мстиславич (1175—1175) • Мстислав Ростиславич (повторно) (1175—1176) • Ярослав Мстиславич Красний (1176—1177) • Мстислав Ростиславич (втретє) (1177—1178) • Ярополк Ростиславич (1178—1178) • Роман Ростиславич (1178—1179) • Мстислав Ростиславич Хоробрий (1179—1180) • Володимир Святославич (1180—1181) • Ярослав Володимирович (1182—1184) • Мстислав Давидович (1184—1187) • Ярослав Володимирович (повторно) (1187—1196) • Ярополк Ярославич (1197—1197) • Ярослав Володимирович (втретє) (1197—1199) • Святослав Всеволодович (1200—1205) • Костянтин Всеволодович (1205—1207) • Святослав Всеволодович (повторно) (1207—1210) • Мстислав Мстиславич Удатний (1210—1215) • Ярослав Всеволодович (1215—1216) • Мстислав Мстиславич Удатний (повторно) (1216—1217) • Святослав Мстиславич (1217—1218) • Всеволод Мстиславич (1218—1221) • Всеволод Юрійович (1221—1221) • Ярослав Всеволодович (повторно) (1221—1223) • Всеволод Юрійович (повторно) (1223—1224) • Михайло Всеволодович (1224—1226) • Ярослав Всеволодович (втретє) (1226—1228) • Федір Ярославич (1228—1229) • Михайло Всеволодович (повторно) (1229—1229) • Ростислав Михайлович (1229—1230) • Ярослав Всеволодович (учетверте) (1230—1236) • Ярослав Всеволодович (1236—1240) • Олександр Невський (1241—1252) • Василь Олександрович (1252—1255) • Ярослав Ярославич (1255—1255) • Василь Олександрович (повторно) (1255—1257) • Михайло Федорович (1257—1259) • Дмитро Олександрович (1259—1263) • Ярослав Ярославич (повторно) (1264—1272) • Дмитро Олександрович (повторно) (1272—1273) • Василь Ярославич (1273—1276) • Дмитро Олександрович (втретє) (1276—1281) • Андрій Олександрович (1281—1285) • Дмитро Олександрович (учетверте) (1285—1292) • Андрій Олександрович (повторно) (1292—1304) • Михайло Ярославич (1308—1314) • Афанасій Данилович (1314—1315) • Михайло Ярославич (повторно) (1315—1316) • Афанасій Данилович (повторно) (1318—1322) • Юрій Данилович (1322—1325) • Олександр Михайлович (1325—1327) • Іван I Калита (1328—1337) • Наримунт-Гліб Гедимінович (1333/1337—1346) • Семен Гордий (1346—1353) • Іван II Іванович Красний (1355—1359) • Дмитро Костянтинович (1359—1363) • Дмитро Донський (1363—1389) • Лугвеній Ольгердович (1389—1392) • Патрикій Наримунтович (1390-і) • Лугвеній Ольгердович (1407—1412) • Костянтин Дмитрович (1419—1421) • Юрій Лугвенійович (з перервами) (1432—бл. 1440) • Іван Володимирович Більський (1444—1445) • Олександр Васильович Чорторийський (1447—1455) • Василь Васильович Шуйський-Гребінка (1455—1470) • Михайло Олелькович (1470—1471) • Василь Васильович Шуйський-Гребінка (1471—1478)

п о р Князі Турівські Рюриковичі Святополк Окаянний (990—1013) • Ізяслав Ярославич (1042—1052) • Ярополк Ізяславич (1078—1086) • Святополк Ізяславич (1088—1093) • Брячислав Святополкович (1110—1123) • Ізяслав Святополкович (1123—1123) • В'ячеслав Володимирович (1125—1142) • Святослав Всеволодович (1142—1142) • В'ячеслав Володимирович (1142—1146) • Ярослав Ізяславич (1146—1148) • Юрій Ярославич (1148—1150) • Андрій Юрійович Боголюбський (1150—1151) • Юрій Ярославич (1151—1154) • Святослав Всеволодович (1154—1154) • Борис Юрійович (1154—1157) • Юрій Ярославич (1157—1168) • Іван Юрійович (1168—1170) • Святополк Юрійович (1170—1190) • Гліб Юрійович (1190—1195) • Андрій Іванович (1195—1223) • Юрій Андрійович (1223 — ?) • Семен Юрійович (ХІІІ ст.) Гедиміновичі Наримунт Гедимінович (1330—1348) • Михайло Наримунтович (1348— 1355) • Василь Михайлович (?— 1392) • Семен Васильович

Генеалогія та некрополістика Geni.com · Родовід · iziaslavitch;n=rurikides;oc=10 Roglo · Sejm-Wielki.pl · WeRelate · WikiTree Нормативний контроль Freebase: /m/03rkck

1. ↑ Літопис руський за Іпатським списком. — К., 1989, с.310