Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Ґао.
Ґао Чжань
|
|
|
561 — 565
|
Попередник:
|
Ґао Янь
|
Спадкоємець:
|
Ґао Вей
|
|
Народження: |
537 |
---|
Смерть: |
569 |
---|
Країна: |
Династія Східна Вей і Династія Північна Ці |
---|
Рід: |
Q60995525? |
---|
Батько: |
Gao Huand |
---|
Мати: |
Empress Dowager Lou Zhaojund |
---|
Шлюб: |
Princess Linhed, Empress Hud і Q8250179? |
---|
Діти: |
Ґао Вей, Gao Yand, Q10566674?, Q10566676?, Gao Renjid, Q10566679?, Q10566681?, Q10566682?, Q10566685?, Q10566687?, Q10566765?, Q10566831?, Q11672723?, Princess Yongchangd і Princess Dong'and |
Ґао Чжань (кит.: 高湛; піньїнь: Gāo Zhàn; 537–569) — четвертий імператор Північної Ці з Північних династій.
Був четвертим з шести синів генерала Ґао Хуаня. Зайняв трон після смерті свого брата, Ґао Яня, внаслідок падіння з коня. Традиційна китайська історіографія вважає його слабким правителем, який приділяв значну увагу розвагам і застіллям. Фактично державою керували чиновники на чолі з Хе Шікаєм[1]. 565 року Ґао Чжань передав престол своєму малолітньому сину Ґао Вею. 569 року Ґао Чжань помер, а вже за вісім років його держава припинила своє існування.
- Тайнін (太寧) 561—562
- Хецін (河清) 562—565
- Книга Північної Ці, т. 7
- Історія Північних династій, т. 8