Очікує на перевірку

Альвізе Грітті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Альвізе Грітті
Народився1480
Константинополь
Помер9 жовтня 1534
Медіаш, Сібіу, Румунія
ПохованняFranciscan Church in Mediașd
КраїнаОсманська імперія
Діяльністьторговець, політик, дипломат
Alma materПадуанський університет
ПосадаQ126812228?[1]
БатькоАндреа Ґрітті

Альвізе Грітті[2] (італ. Alvise Gritti, також зустрічаються варіанти імені Луїджі[3] та Лудовіко[4]; 1480, Стамбул, Османська імперія — 29 вересня 1534, Медіаш, Трансильванія) — османський дипломат і політик венеційського походження, незаконнонароджений син дожа Венеції Андреа Грітті; регент Угорщини з 1530 до 1534 рік[5].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився у 1480 році у Стамбулі від грецької[6] невільниці під час перебування його батька у столиці Османської імперії. Ріс також у Стамбулі; освіту здобув у Падуї, Венеція (1496—1507/1508). У 1527 році повернувся до Стамбула, де вперше зустрівся з великим візиром молодого султана Сулеймана Паргали Ібрагімом. Альвізе дуже швидко зблизився з візиром і навіть став його діловим партнером[7]. У Стамбулі Альвізе став знаним під прізвиськом Бейоглу, даним йому за його походження (дослівний переклад «син дворянина»); цю ж назву носив район неподалік площі Таксім, де знаходився палац Грітті[8].

1527 року Альвізе підтримав Яноша Заполью проти Фердинанда Габсбурга, який бажав отримати угорську корону. Незабаром він став одним із найважливіших союзників Яноша, і служив посередником між угорським королем і султаном Османа. У 1528 році великий візир, за деякими повідомленнями, планував взяти його в майбутній похід на Угорщину, де Грітті отримав би «важливе архієпископство, а також частина австрійського ерцгерцогства до того, як турки взяли б їх»[9]. Грітті залишився в Буді як перший радник короля Яноша, а з 1530 до 1534 рік був регентом Угорщини[5].

Дім Альвізе Грітті в Медіаші

19 листопада 1533 року губернатор Марано повідомив Карлу Габсбургу, що «чув кілька днів тому про затримання генерал-капітана Хорватії та його переправлення в [місто брата твого] Лайбах від двох шпигунів Грітті». Вони зізналися, що Грітті «від імені турецького імператора (султана) уклав союз із королями Англії та Франції, а також з низкою інших правителів проти Його Імператорської та Королевської Величностей та всього християнського світу. Внаслідок цього французько-турецька армія, чисельністю понад 23 тисячі осіб (з них 1500 одиниць легкої кавалерії), готується до війни. На думку одного зі шпигунів, сам Грітті, а також його спільники намагатимуться проникнути до Хорватії, Славонії й Угорщини, щоб захопити їх. Тим часом герцоги Баварії та Вюртемберга, а також ландграф Гессену створять заворушення в Німеччині та дестабілізують християнський світ, що призведе до великих проблем Його Імператорської Величності»[10].

1534 року Грітті спробував очолити повстання в Трансильванії, але його вбили разом з двома синами при облозі Медіаша[11].

У культурі

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Zoltán F. Magyarország főispánjai, Die Obergespane ungarnsBudapest: Argumentum Kiadó, 1995. — С. 84.
  2. Gritti, Alvise (італ.). Treccani.it. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 26 квітня 2015.
  3. Gritti, Luigi (італ.). Treccani.it. Архів оригіналу за 3 березня 2015. Процитовано 13 квітня 2015.
  4. Braudel, 1986, с. 701.
  5. а б Setton, 1984, с. 89.
  6. Bietenholz, Deutscher, 2003, с. 135.
  7. Lybyer, 1913, с. 197.
  8. Cezar, 1991, с. 11.
  9. Setton, 1984, с. 301.
  10. Calendar of State Papers, Spain. — London : Her Majesty's Stationery Office, 1882. — Т. 4, ч. 2. — С. 858—868. Архівовано з джерела 23 вересня 2015
  11. Lybyer, 1913, с. 62.
  12. Hürrem Sultan на сайті IMDb (англ.)
  13. Величне століття на сайті IMDb (англ.)

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]