Медведчук Сергій Володимирович
Медведчук Сергій Володимирович | |
---|---|
Народився | 25 березня 1959 (65 років) Красноярський край, РРФСР, СРСР |
Країна | Україна СРСР |
Діяльність | політик, економіст |
Alma mater | Національний університет фізичного виховання і спорту України і Академія праці, соціальних відносин і туризму |
Науковий ступінь | доктор економічних наук[d] |
Партія | Аграрна партія України |
Батько | Медведчук Володимир Нестерович |
Брати, сестри | Медведчук Віктор Володимирович |
Нагороди | |
Сергій Володимирович Медведчук (нар. 25 березня 1959, с. Абан, Абанський район, Красноярський край) — український проросійський політик[1] бізнесмен[2], економіст. Тісно повʼязаний з російським бізнесом[3], брат Віктора Медведчука.
Закінчив Київський інститут фізичної культури (1980) і соціально-економічний інститут Академії праці і соціальних відносин (1991).
Кандидатську дисертацію «Організаційно-економічні методи формування і розвитку приватних закладів у сфері освіти» захистив у 1995 році.
Докторську дисертацію «Фінансово-господарські відносини держава-підприємництво (етапи становлення і перспективи розвитку)» захистив у 2001 році.
Доктор економічних наук з 2001 року, доцент з 1999 року, заслужений економіст України з 1999 року, член вченої ради Інституту регіональних досліджень НАН України з 1998 року, державний радник податкової служби ІІ рангу з 1998 року. Заслужений економіст України (1999), доктор економічних наук (2001). Голова Державної податкової адміністрації у Львові (1997), згодом — у Львівській області (1998–2004), перший заступник голови Державної податкової адміністрації України (2004)[4]. Депутат Львівської обласної ради 1998–2006 років[5].
Під час перебування на посаді депутата Львівської облради та голови обласної податкової адміністрації був одним із найвпливовіших людей області, членом «Аграрної партії України», яку очолював голова Львівської обласної державної ад��іністрації Михайло Гладій[6]. Співпраця з так званою «групою Гладія» не заважала розвивати вплив «групи Медведчуків» — так, хоча за результатами виборів 2002 року до облради СДПУ(о) отримала лише кілька мандатів, їй вдалося згуртувати навколо себе депутатську групу «Соціальна справедливість» із 28 депутатів і стати другим за чисельністю депутатським об’єднанням у раді[7]. Медведчука називали одним із кураторів і координаторів цього об'єднання. Медведчуки через тиск на місцевих чиновників, бізнес і ЗМІ намагалися домогтися контролю над обласною владою[8], конфліктували з націонал-демократичними силами, а також головою обласної ради Михайлом Сендаком (фракція «Наша Україна») і олігархом Петром Димінським[9].
Після Помаранчевої революції зник із політики, мав кілька фірм, пов'язаних із Богданом Козаком і Тарасом Козаком[10] (Тарас за часів головування Медведчука у Львівській обласній ДПА був його першим заступником[11]).
Кандидат у народні депутати на виборах 2019 року в окрузі № 105 (частина Луганську і частина Новоайдарського району) від партії ОПЗЖ[12].
У січні 2022 року, напередодні Російського вторгнення, покинув Україну.
У квітні 2022 року ДБР провело обшуки нерухомості Сергія Медведчука[13]. У червні 2024 року Сергій отримав підозру у причетності до фінансових махінацій на шкоду Україні протягом 2017-2023 років[14].
Сфери наукових інтересів: вдосконалення форм і методів організації приватних навчальних закладів у системі освіти та науки України, розробка заходів підвищення ефективності їх діяльності в умовах становлення ринкових відносин. Обґрунтування концепції побудови раціональних фінансово-господарських відносин держави з підприємницькими структурами, зниження податкового тиску на суб'єкти підприємництва, розвиток системи оподаткування в Україні. Дослідження проблеми функціонування фондового ринку, розкриття економічної природи цінних паперів та функціональних особливостей їх окремих видів, обігу на первинному та вторинному ринках.
Автор 35 наукових публікацій, в тому числі 3-х монографій.
- ↑ «Я не парашютист, я зять», — брат Медведчука. hromadske.ua (рос.). 25 липня 2019. Процитовано 23 квітня 2024.
- ↑ Львівська бізнес-імперія Медведчука. Яке майно належить на Львівщині. НТА (укр.). 4 жовтня 2021. Процитовано 23 квітня 2024.
- ↑ [https://www.interfax.ru/business/683905 ���� ����������� �������� ���������� �������� ��������� � ���������� ��������]. Interfax.ru (рос.). 12 листопада 2019. Процитовано 23 квітня 2024.
- ↑ Сергія Медведчука призначено заступником голови ДПА України. Deutsche Welle. 13 січня 2004. Архів оригіналу за 14 липня 2019. Процитовано 25 січня 2022.
- ↑ Брат Медведчука став кандидатом у нардепи від «Опозиційної платформи». Архів оригіналу за 15 липня 2019. Процитовано 14 липня 2019.
- ↑ Сергій Медведчук: відійти, щоб залишитись. Архів оригіналу за 15 липня 2019. Процитовано 14 липня 2019.
- ↑ Регіональний портрет України / за заг. ред. Ю. Тищенко; укладачі: С. А. Горобчишина, Т. В. Колосова, М. В. Лациба, К. А. Михайличенко, О. І. Целуйко, О. А. Ярош. К.: Український незалежнийцентр політичних досліджень, 2003. — С. 179.
- ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 липня 2019. Процитовано 14 липня 2019.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Слідами колишніх «есдеків». Сергій Медведчук та Ігор Шурма. Архів оригіналу за 14 липня 2019. Процитовано 14 липня 2019.
- ↑ Відкритий реєстр національних публічних діячів України. Архів оригіналу за 14 липня 2019. Процитовано 14 липня 2019.
- ↑ Голос Кремля. Кого Фірташ, Льовочкін і Медведчук взяли у список. Архів оригіналу за 14 липня 2019. Процитовано 14 липня 2019.
- ↑ Відомості про кандидата в народні депутати України: Медведчук Сергій Володимирович [Архівовано 14 липня 2019 у Wayback Machine.] (cvk.gov.ua)
- ↑ ДБР проводить обшуки у братів Медведчука та Козака. 24 Канал (укр.). 27 квітня 2022. Процитовано 23 квітня 2024.
- ↑ Брати екснардепів-зрадників Медведчука та Козака отримали підозру. РБК-Украина (укр.). Процитовано 17 червня 2024.
- Західний науковий центр НАН України та МОН України [Архівовано 14 липня 2019 у Wayback Machine.]
- Народились 25 березня
- Народились 1959
- Уродженці Красноярського краю
- Випускники Національного університету фізичного виховання і спорту України
- Випускники Академії праці, соціальних відносин і туризму
- Доктори економічних наук
- Члени Аграрної партії України
- Заслужені економісти України
- Українські економісти
- Депутати Львівської обласної ради
- Члени «Опозиційної платформи — За життя»