Населення Палау
Населення Палау | |
---|---|
Ріст чисельності населення країни | |
Чисельність | 21,3 тис. осіб |
Густота | 46,3 особи/км² |
Коефіцієнт міграції | 0,71 ‰ |
Природний рух | |
Природний приріст | ▲0,38 % |
Народжуваність | 11,05 ‰ |
Фертильність | 1,71 дітей на 1 жінку |
Смертність | 7,99 ‰ |
Смертність немовлят | 11,15 ‰ |
Вікова структура | |
• до 14 років | 20,26 % |
• 15–64 років | 72,42 % |
• старіші за 65 років | 7,32 % |
Середня тривалість життя | 72,87 року |
• чоловіків | 69,69 року |
• жінок | 76,23 року |
Статева структура | |
загалом | 1,1 чол./жін. |
при народженні | 1,06 чол./жін. |
до 15 років | 1,07 чол./жін. |
15–64 років | 1,2 чол./жін. |
після 65 років | 0,37 чол./жін. |
Етнічні групи | |
Нація | палаусці |
Найбільший етнос | палаусці |
Нацменшини | каролінці, філіппінці, китайці, в'єтнамці |
Мови | |
Офіційна | палауська, англійська, сонсорольська, ангаурська, тобіанська, японська |
Також у побуті | каролінська, філіппінська, китайська |
Населення Палау. Чисельність населення країни 2015 року становила 21,3 тис. осіб (220-те місце у світі)[1]. Чисельність островитян стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 11,05 ‰ (178-ме місце у світі), смертність — 7,99 ‰ (100-те місце у світі), природний приріст — 0,38 % (167-ме місце у світі) .
Народжуваність на Палау, станом на 2015 рік, дорівнює 11,05 ‰ (178-ме місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,71 дитини на одну жінку (170-те місце у світі)[1].
Смертність на Палау 2015 року становила 7,99 ‰ (100-те місце у світі)[1].
Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0,38 % (167-ме місце у світі)[1].
Середній вік нас��лення Палау становить 33,3 року (88-ме місце у світі): для чоловіків — 32,7, для жінок — 34,7 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 72,87 року (135-те місце у світі), для чоловіків — 69,69 року, для жінок — 76,23 року[1].
Вікова структура населення Палау, станом на 2015 рік, виглядає наступним чином:
- діти віком до 14 років — 20,26 % (2 225 чоловіків, 2 084 жінки);
- молодь віком 15-24 роки — 17,18 % (1 819 чоловіків, 1 834 жінки);
- дорослі віком 25-54 роки — 46,21 % (5 992 чоловіка, 3 834 жінки);
- особи передпохилого віку (55-64 роки) — 9,03 % (667 чоловіків, 1 253 жінки);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 7,32 % (418 чоловіків, 1 139 жінок)[1].
Густота населення країни 2015 року становила 46,3 особи/км² (170-те місце у світі)[1].
Палау надзвичайно урбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 87,1 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 1,66 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].
Головні міста держави: Мелекеок — 299 осіб (дані за 2015 рік)[1].
№ | Назва | Штат | Населення | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Корор Клоулклубед |
1 | Корор | Корор | 14 000 | |||||
2 | Клоулклубед | Пелеліу | 702 | ||||||
3 | Уліманг | Нгараард | 581 | ||||||
4 | Менгелланг | Нгарчелонг | 488 | ||||||
5 | Ангаур | Ангаур | 320 | ||||||
6 | Нгчесар-Гамлет | Нгчесар | 300 | ||||||
7 | Мелекеок | Мелекеок | 271 | ||||||
8 | Нгчеміенджел | Аїмеліїк | 270 | ||||||
9 | Нгеркеаї | Нгівал | 223 | ||||||
10 | — | — | — |
Річний рівень імміграції 2015 року становив 0,71 ‰ (68-ме місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.
Головні етноси країни: палаусці — 72,5 %, каролінці — 1 %, інші мікронезійці — 2,4 %, філіппінці — 16,3 %, китайці — 1,6 %, в'єтнамці — 1,6 %, інші азіати — 3,4 %, білі — 0,9 %, інші — 0,3 % населення (оціночні дані за 2005 рік)[1].
Офіційні мови[2]: палауська — розмовляє 66,6 % населення, англійська — 15,5 %, сонсорольська, ангаурська, тобіанська, японська. Інші поширені мови: каролінська — 0,7 %, інші мікронезійські мови — 0,7 %, філіппінська — 10,8 %, китайська 1,8 %, інші азійські мови — 2,6 %, інші мови — 1,3 % (оцінка 2005 року).
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 49,4 %, протестантизм — 55 %, адвентизм — 5,3 %, інші — 2,5 %), модекенгей — 8,7 %, Свідки Єгови — 1,1 %, інші — 8,8 %, не сповідують жодної, або не визначились — 1,1 % (станом на 2005 рік)[1].
Рівень письменності 2015 року становив 99,5 % дорослого населення (віком від 15 років): 99,5 % — серед чоловіків, 99,6 % — серед жінок[1]. (17-те місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 17 років, для хлопців — до 16 років, для дівчат — до 18 років (станом на 2013 рік).
Забезпеченість лікарями в країні на рівні 1,38 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2010 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 4,8 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2010 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 9 % ВВП країни (28-ме місце у світі)[1].
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 11,15 ‰ (129-те місце у світі); хлопчиків — 12,67 ‰, дівчаток — 9,53 ‰[1].
Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15-49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].
Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 47,1 % (7-ме місце у світі);
Доступ до облаштованих джерел питної води 2011 року мало 97 % населення в містах і 86 % в сільській місцевості; загалом 95,3 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 100 %, в сільській місцевості — 100 %, загалом по країні — 100 % (станом на 2015 рік)[1].
Дані про відсоток населення країни, що перебуває за межею бідності, відсутні. Дані про розподіл доходів домогосподарств в країні відсутні[1].
Станом на 2012 рік, у країні 8,75 тис. осіб не має доступу до електромереж; 59 % населення має доступ, у містах цей показник дорівнює 62 %, у сільській місцевості — 45 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 7650 унікальних інтернет-користувачів, що становило 36,0 % загальної кількості населення країни[1].
Загальні трудові ресурси 2014 року становили 10,47 тис. осіб (218-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється наступним чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 20 % (станом на 1990 рік)[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 4,2 % працездатного населення (41-ше місце у світі)[1].
Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Палау докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня[3][4].
-
Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
-
Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)
Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):
- при народженні — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці до 14 років — 1,07 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 15-24 років — 0,99 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 25-54 років — 1,56 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 55-64 років — 0,53 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці старше за 64 роки — 0,37 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- загалом — 1,1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].
Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:
- .
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал Palau : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
- ↑ Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
- ↑ Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
- ↑ UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 с��чня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
- Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
- Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
- Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
- Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
- Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
- Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
- Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
- Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
- Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
- Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
- Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
- Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
- Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
- Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
- Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
- Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.
- (рос.) Микронезия // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
- (рос.) Микронезия // Страны и народы. Австралия и Океания. Антарктида / Редкол. П. И. Пучков (отв. ред.) и др. — М. : «Мысль». — 301 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
- (рос.) Атлас народов мира / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
- (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
- (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
- (рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Палау |
- World Population Prospects : [англ.] // United Nation. Department of Economic and Social Affairs. — демографічні показники населення світу.
- Global Health Observatory. Palau : [англ.] // World Health Organization (WHO). — медико-статистичні показники Палау.
- Demographic and Health Surveys : [англ.] // U.S. Agency for International Development. — репрезентативні дані про стан здоров'я і населення в країнах, що розвиваються.
- At a glance: Palau. Statistics and Monitoring : [англ.] // UNICEF. — статистичні дані про стан і положення дітей Палау.
- Pacific Islands. World Bank Open Data : [англ.] // The World Bank. — статистично-економічні показники Федеративних Штатів Мікронезії.
- Palau. Country Profile : [англ.] // International Labor Organization. — економіко-статистичні показники Палау від Міжнародної організації праці.
- United Nations Development Programme. Pacific Office : [англ.] // UNDP Pacific Office in Fiji. — Програма розвитку ООН на Фіджі та інших тихоокеанських острівних країнах.
- United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) : [англ.]. — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).
- World Population Estimates : [англ.] // U.S. Census Bureau. — оцінки населення світу.
|
|