Самородна мідь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мідь
самородок міді
Загальні відомості
Статус IMAчинний (успадкований, G)[d]
АбревіатураCu[1]
Хімічна формулаCu
Клас мінералусамородні елементи
Nickel-Strunz 101.AA.05[2]
Групаміді
Генезисгідротермальний, екзогенний
Ідентифікація
Колірсвітло-рудий до рудого
Сингоніякубічна
Просторова групакристалографічна група 225d[3]
Твердість2,5—3
Густина8,4—8,9
Інші характеристики
Названо на честьКіпр (давньогрецька мова)[2]
CMNS: Самородна мідь у Вікісховищі

Мідь саморо́дна (англ. native copper; нім. gediegenes Kupfer n) — мінерал класу самородних елементів, Cu. Самородна мідь містить 97—99 % Cu. Крім того, вона може містити домішки Fe, Ag, Au, Zn, Pb, Hg, Bi, Sb, V, Ge.

Сингонія кубічна, структура координаційна.

Вигляд кристалів кубічний, додекаедричний, рідше октаедричний. Прості кристали рідкісні. Звичайні двійникові зростки. Характерні плоскі і обʼємні дендрити, пластини, щільна суцільна маса (найбільший самородок важив 420 т), дрібні вкрапленики, порошкуваті і сферолітові виділення.

Колір у свіжому зламі мінералу — ясно-рожевий, перехідний в мідно-червоний, потім в коричневий. Блиск металічний, злам гачкуватий. Твердість 2,5—3. Густина 8,4—8,9. Ковка. Має високу електропровідність.

Самородна мідь утворюється в ендогенних і екзогенних процесах. Асоціює з купритом, азуритом, малахітом, хризоколою, теноритом і іншими мінералами. Збагачується в основному флотацією. Найбільше родовище — в районі оз. Верхнє (США). В Україні є прояви в Карпатах. Відомо також декілька родовищ самородної міді на Волині, в неопротерозойських базальтах, що належать до траппової формації.

Різновиди

[ред. | ред. код]
Мідь самородна у Малій гірничій енциклопедії
Самородна мідь, Австралійський музей, Сідней

Розрізняють:

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]