LibreCAD

LibreCAD

Тип	САПР
Автори	Ries van Twisk
Розробник	Armin Stebich, Dongxu Li, Rallaz, Ravas та інші
Перший випуск	15 грудня 2011; 12 років тому (2011-12-15)
Стабільний випуск	2.2.0.x (4 червня 2024; 2 місяці тому (2024-06-04))
Нестабільний випуск	2.2.1_rc (11 серпня 2024; 16 днів тому (2024-08-11)) 2.2.2_alpha (22 серпня 2024; 5 днів тому (2024-08-22))
Операційна система	Windows, Mac OS X, Linux, FreeBSD, Haiku
GNU фреймворк	Qt
Мова програмування	С++
Інтерфейс користувача	Qt4/Qt5/Qt6
Розмір	40 МБ
Доступні мови	64
Українська мова	так
Стан розробки	активний
Ліцензія	GNU GPL v2 (only)
Стандарт(и)	ANSI/ASME, ДСТУ ISO 128, ДСТУ ISO 3098, ДСТУ ISO 5455, ДСТУ ISO 5457, ДСТУ ISO 7083, ДСТУ ISO 7200
Розширення файлу	.dxf, .lff
Онлайн-документація	docs.librecad.org​(англ.)
Репозиторій	LibreCAD на GitHub
Вебсайт	librecad.org
Інструкції у Вікіпідручнику  Медіафайли у Вікісховищі

|інструкції=

LibreCAD (раніше CADuntu) — вільна крос-платформова 2D САПР для проєкційного креслення та проєктування, створена на основі QCAD. Початковий код написаний мовою програмування С++ з використанням бібліотек Qt та розповсюджується під ліцензією GPLv2.

LibreCAD надає інструменти для виконання ескізів, схем, планів, інженерних та будівельних креслень, оформлення проєктної документації, а також для верстки й підготовки до друку створених документів.

Проєкт LibreCAD був створений як форк незалежною спільнотою користувачів САПР QCAD CE (Community Edition), вільної версії власницької САПР QCAD, яка своєю чергою є альтернативою власницької САПР AutoCAD, у відповідь на зміну політики щодо розвитку відкритої кодової бази QCAD CE компанією RibbonSoft, яка приділяла основну увагу комерційному варіанту QCAD Pro^{[1][2][3][4][5][6][7][8]}.

Розробка форку почалася в 2010 році, зі створення CAM для ЧПК маршрутизатора на основі QCAD CE 2.0.5^[9]. Але через те, що QCAD CE використовував бібліотеки Qt3 — застарілу версію Qt, виникла нагальна потреба перенести кодову базу на Qt4, що й зробили в першу чергу. Згодом плани розширились і форк кілька отримав більше можливостей, наприклад кращу підтримку китайської, японської та корейської мов^[10].

CADuntu — це первинна назва форку QCAD CE, але ця назва багатьом не подобалась (зокрема через те, що була схожа на назву Ubuntu, до якого ця САПР не має жодного відношення, і звучала так, наче це спеціальний дистрибутив Linux на основі Ubuntu для інженерів)^[11]. Тому в грудні 2010 CADuntu перейменували в LibreCAD^{[12][13][14][15]}.

LibreCAD 1 — це перша значна гілка розробки, метою якої було переведення доступної під ліцензією GPL кодової бази QCAD CE з застарілої на Qt4, а також створення засобів для експорту даних в систему EMC2^{[16][17][18][19]}. У результаті провели загальну реструктуризацію кодової бази й розв'язали багато проблем, що залишалися тривалий час без виправлення в QCAD CE^[20].

15 грудня 2011 року випущено перший стабільний реліз — LibreCAD 1.0.0^[21][22][23]. Основні відмінності від CADuntu:

• В результаті переробки деяких складових швидкість виконання математичних операцій вдалося збільшити від двох до чотирьох разів. Перехід від використання 3D-векторів до 2D-векторів дозволив на третину скоротити розмір оброблюваних даних, що позитивно позначилося на продуктивності.
• Реалізована експериментальна підтримка формату AutoCAD DWG.
• Проведена оптимізація інтерфейсу, додана ​​підтримка автоматичного збереження роботи.
• Підготовлено інтерфейс для розробки та підключення плагінів, через які можна розширювати функціональність LibreCAD.
• Створено нову бібліотеку для роботи з форматом DXF.
• Додані переклади елементів інтерфейсу для 24 додаткових мов, забезпечена можливість використання кодування UTF-8 для назв шарів та імен блоків.

Код відкритий під ліцензією GPLv2, бінарні збірки підготовлені в 32- і 64-розрядних варіантах для Linux (Ubuntu, Debian, Fedora, Gentoo, Mandriva, openSUSE), Windows і Mac OS X.^[24][25]

LIbreCAD 2 — це продовження розробки LibreCAD 1, сфокусоване на кращій підтримці кривих Безьє, додаванні нових інструментів, а також підтримці збірки з використанням Qt4, Qt5 та Qt6.^{[26][27][28][29]}

Станом на 2024, розробку LibreCAD 2 розділено на три гілки:

• 2.2.0.x — поточний стабільний реліз (випускаються оновлення лише з виправленнями критичних проблем)^[30][31][32]
• 2.2.1_rc — кандидат в наступний стабільний реліз (стабілізація наявних функцій, незначні доповнення новими функціями)^[33]
• 2.2.2_alpha — альфа-версія майбутнього релізу (з підтримкою Qt6 та великою кількістю нових функцій, що постійно додаються)^[34]

Через те що LibreCAD 1 та LibreCAD 2 є форком коду QCAD CE, що ліцензувався на умовах GNU GPLv2 (only), яка накладає обмеження на можливість використання сторонніх програмних бібліотек, вирішили створити окремий проєкт — LibreCAD 3, що є повністю написаною з нуля програмою, код якої ліцензовано на умовах GNU GPLv3+. Однією з основних цілей є можливість використання бібліотеки LibreDWG.^{[35][36][37][38][39][40][41]}

У LibreCAD 3 реалізовано стрічковий інтерфейс, додано підтримку скриптів Lua для автоматизації та створення доповнень, реалізовано новий рушій відображення на основі OpenGL.^[42]

Більшу частину коду LibreCAD 3 написано у 2014—2023 із залученням сторонніх розробників у межах програми Google Summer of Code^{[43][44][45][46][47][48]} за підтримки команди BRL-CAD.

Останні зміни в коді та тестові не повнофункціональні збірки датуються вереснем 2023.

Станом на 2024, розробка LibreCAD 3 заморожена через брак розробників, а основна увага наявних розробників сфокусована на продовженні розробки та вдосконаленні LibreCAD 2.^[49]

LibreCAD 2 підтримує роботу з наступними форматами:

• Відкриття і редагування креслень: DWG, DXF, JWW
• Збереження креслень: DXF (2000/2004/2007/R12/R14)
• Імпорт растрових зображень: BMP, CUR, GIF, ICNS, ICO, JPEG/JPG, PBM, PGM, PNG, PPM, TGA, TIF, TIFF, WBMP, WEBP, XBM, XPM
• Імпорт векторних зображень: SVG/SVGZ (без можливості редагування)
• Імпорт і експорт координат точок: CSV
• Експорт креслень: PDF, растрові зображення (див. формати зазначені вище)
• Експорт контурів креслень для верстатів з ЧПК: CAM (Plain SVG), PDF
• Шрифти: LFF та CXF (напряму), JHF^[en], TTF та SHX (за допомогою конвертерів)

Для роботи з файлами DXF та DWG у LibreCAD було створено власну бібліотеку libdxfrw^[50][51], яка замінила вільну, але обмежену бібліотеку dxflib, що використовується у QCAD CE і є не сумісною з ліцензією LibreCAD^[52][53][54].

Для завантаження також доступна бібліотека блоків у форматі DXF, у якій представлені макети близько п'яти тисяч архітектурних та електротехнічних типових деталей^[55][56].

Для конвертації новіших версій форматів DXF та DWG у версії старіших версій цих форматів, які підтримуются LibreCAD (і навпаки), можна використати безплатну програму ODA File Converter^[57][58][59], створену консорціумом Open Design Alliance.

У процесі розробки довелося почати з нуля написання документації та створити власний формат шрифтів LFF (LibreCAD Font File), оскільки документація до QCAD і використовувані шрифти форматі CXF є інтелектуальною власністю компанії RibbonSoft, яка контролює розробку QCAD^[60]. LibreCAD Font File — це текстовий файл з розширенням .lff. У середині цього файлу кожен символ шрифту вміщено в окремий блок з назвою символу відповідно до кодування Unicode UTF-8. Символи можуть складатися з таких елементів як дуга кола, прямі відрізки та сплайни. Для оптимізації розміру шрифту та економії часу на створення кожного символу є можливість повторного використання блоків інших символів у шрифті шляхом комбінування їх у блоці нового символу (наприклад, символ літери Ю можна скласти з символів літер І, О та знака -)^[61][62]. Завдяки простій розмітці LFF, шрифти у цьому форматі використовують і в інших програмах^[62][63][64], наприклад SolveSpace^[65].

Приклад коду шрифту у LFF форматі для символів українських літер Її на основі на основі стандарту ISO 3098:

# Format: LibreCAD Font 1 # Creator: LibreCAD # Name: ISO 3098-2 # Version: master # Encoding: UTF-8 # LetterSpacing: 3 # WordSpacing: 6.75 # LineSpacingFactor: 1 [0407] Ї 1.5,0;1.5,9 0,11.5;0,12 3,11.5;3,12 [0457] ї 1.5,0;1.5,6 0,8.5;0,9 3,8.5;3,9

Файли шрифтів у форматах LFF та CXF можна відкривати та редагувати безпосередньо у LibreCAD. Для конвертації інших форматів шрифтів у формат LFF створено кілька конвертерів^[66][67], зокрема для конвертації шрифтів у форматі SHX (AutoCAD Shapefile Index)^[68][69], який є де-факто стандартним форматом шрифтів у сферах САПР та ГІС^[62][70]. Для конвертації шрифтів TTF (TrueType Font) у формат LFF створено утиліту ttf2lff^[71]. Деякі шрифти у форматі JHF з колекції Hershey fonts^[en] було конвертовано у формат LFF та долучено до стандартних шрифтів LibreCAD^[72][73].

LibreCAD підтримує плагіни на мові C++. Разом з LibreCAD надаються кілька плагінів, код яких можна використовувати як шаблони для власних плагінів.

У LibreCAD реалізовано власний рушій макрокоманд як спрощену альтернативу AutoCAD AutoLISP. Робота з макросами відбувається через вбудовану бічну панель командного рядка. Є можливість виконання макросів записаних у текстовому файлі для автоматизації повторюваних дій.^[74][75][76]

LibreCAD має інтерфейс командного рядка, який дозволяє використовувати програму як конвертер файлів DXF у PDF, PNG і SVG, та дозволяє автоматизовувати таку конвертацію для великої кількості файлів.^[77]

Джерела данних: списки змін в офіційному блозі, на SourceForge та GitHub.

Версія	Дата виходу	Інформація
Old version, no longer supported: 1.0.0	2011-12-15	Перший реліз, зміна назви з CADuntu на LibreCAD, підтримка CJK (вводу текту китайською. японською та корейскою)
Old version, no longer supported: 1.0.1	2012-02-08	виправлення помилок
Old version, no longer supported: 1.0.2	2012-02-15	виправлення помилок
Old version, no longer supported: 1.0.3	2013-05-08	виправлення помилок
Old version, no longer supported: 1.0.4	2013-11-02
Old version, no longer supported: 2.0.0	2013-12-29	краща підтримка кривих Безьє, підтримка архітектурного стилю розмірних ліній із засічками, підтримка створення конічних секцій з допомогою гіперболічних і параболічних кривих, підтримка еліпсів та кіл спряжених/дотичних до інших кіл та еліпсів, libdxfrw для роботи з DXF, SVG експорт
Old version, no longer supported: 2.0.1	2014-01-09	перероблено систему прив'язок, допоміжні/чорнові шари, ізометрична сітка прив'язки, нові інструменти креслення базових геометричних фігур; цей реліз замінив 1.0.4
Old version, no longer supported: 2.0.2	2014-01-09
Old version, no longer supported: 2.0.3	2014-04-09
Old version, no longer supported: 2.0.4	2014-06-03	креслення параметричних кривих з допомогою вводу математичних формул, креслення кола за двома точками і радіусом, імпорт файлів PIC, нові гарячі клавіші функцій
Old version, no longer supported: 2.0.5	2014-08-17	додано інтерполяцію сплайнів, експорт у PDF, плавне наближення у робочій області, підтримка аліасів у командному рядку
Old version, no longer supported: 2.0.6	2014-10-20
Old version, no longer supported: 2.0.7	2015-01-27	виправлення помилок
Old version, no longer supported: 2.0.8	2015-08-24	підтримка відкриття файлів DWG, експорт SVG, підтримка арабських мов у інтерфейсі, додаткові налаштування програми
Old version, no longer supported: 2.0.9	2016-01-10	виправлення множинних проблем з обробкою файлів та компілюванням
Old version, no longer supported: 2.0.10	2016-04-18	виправлення множинних проблем з обробкою файлів та інтерфейсом програми
Old version, no longer supported: 2.0.11	2016-05-23	додано налаштування пристрою вводу, підтримка нерівномірних вузлів кривих
Old version, no longer supported: 2.1.0	2016-06-05	підтримка Qt Style Sheets, режим вкладок для відкритих файлів
Old version, no longer supported: 2.1.1	2016-06-25	виправлення множинних проблем з обробкою в інтерфейсі програми та компілюванням з Qt4
Old version, no longer supported: 2.1.2	2016-09-18	виправлення множинних проблем з обробкою файлів та компілюванням
Old version, no longer supported: 2.1.3	2016-09-23	виправлення проблем з комбінаціями клавіш
Older version, yet still supported: 2.2.0	2022-12-17	переписано систему історії дій та відміни дій, мультикомандні макроси, інтерфейс командного рядка, оновлено режим попереднього перегляду та додано можливість друку великих креслень з розділенням на кілька аркушів, мультивибір і зміна властивостей кількох шарів та блоків одночасно
Older version, yet still supported: 2.2.0.1	2023-07-08	виправлення проблем CVE-2023-30259
Current stable version: 2.2.0.2	2023-07-29	виправлення проблем із файлами LFF шрифтів
Latest preview version of a future release: 2.2.1
Future release: 2.2.2		Qt6
Future release: 3.0		новий графічний рушій на основі OpenGL, Lua-скрипти, стрічковий інтерфейс
Легенда: Стара версія Стара версія, все ще підтримується Остання версія Остання бета-версія Майбутній реліз

LibreCAD використовують у багатьох країнах світу як для навчання у закладах освіти, так і для проєктування та виробництва різноманітних виробів та конструкцій, архітектурного планування територій та ландшафтного дизайну парків тощо^{[78][79][80][81][82][83]}.

У деяких країнах LibreCAD, завдяки своїй безкоштовності, використовується для скорочення витрат бюджетних коштів на ліцензування програмного забезпечення, шляхом заміщення комерційних САПР у офіційних органах влади, державних установах та організаціях, навчальних закладах, наприклад в Україні (див. нижче про застосування в Україні).

Іноді LibreCAD використовують для обходу міжнародних санкцій на постачання програмного забезпечення та задля імпортозаміщення (наприклад, в Росії для обходу накладених на неї санкцій через вторгнення до України)^{[84][85][86][87][88][89][90][91][92][93]}.

У 2011, у межах освітнього проєкту e-LIFE з комп'ютерної та ІКТ-грамотності для людей з обмеженими можливостями, організованого під егідою Європейської комісії, створили навчально-методичний посібник з розділом про використання LibreCAD та інших вільних САПР^[94], який перекладено кількома мовами, зокрема грецькою, іспанською, словацькою, турецькою та румунською мовами^[95].

У 2021 році, LibreCAD використовувався для проведення конкурсу студентських дослідницьких робіт CELERE (Capillary Effects on Liquids Exploratory Research Experiments) організованого NASA, метою якого був відбір проєктів експериментів з дослідження капілярних ефектів для проведення в умовах невагомості на МКС^[96]. Для учасників конкурсу співробітники Дослідницького центру Гленна створили навчально-методичний посібник з використання LibreCAD^[97].

З 1990-х у більшості українських навчальних закладів та на промислових підприємствах було встановлено ліцензійні версії російської САПР КОМПАС^[98], яка адаптована до стандартів ГОСТ, але після початку російсько-української війни у 2014 та після введених українських санкцій щодо розробників КОМПАС у 2017^[99] українські користувачі почали заміщати КОМПАС іншими САПР, зокрема використовуючи LibreCAD^[100][101].

У період з 2016 по 2019, в Україні відмовились від майже всіх стандартів ГОСТ, які є основою Єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД), і їх поступово заміщують національними стандартами ДСТУ й міжнародними стандартами ДСТУ ISO^{[102][103][104]}, до яких адаптовано LibreCAD.

У навчальних закладах України LibreCAD використовують на заняттях з таких навчальних дисциплін як Геометрія, Нарисна геометрія, Креслення, Технічне креслення, Графічний дизайн, Інженерна графіка, Інформатика, Деталі машин, Теоретична механіка, Трудове навчання, Матеріалознавство, Деревообробка, Металообробка, Автоматизація виробництва, тощо^{[79][105][106][107][108][109][110][111][112][113][114]}.

LibreCAD включено до переліку програмного забезпечення для встановлення на комп'ютерах у органах та структурних підрозділах Державної служби України з надзвичайних ситуацій, відповідно до Наказу ДСНС України №425 від 19 липня 2019, як єдину програму для роботи з кресленнями^[115][116].

Українські науковці, дослідники, конструкторські бюро, фрилансери, приватні підприємці та невеликі підприємства використовують LibreCAD для здійснення власної науково-дослідної, проєктно-конструкторської та комерційної діяльності^{[117][8][118][119][120][121][122]}.

LibreCAD включено до безкоштовної освітньої редакції українського дистрибутиву Linux "UALinux: Ubuntu Education Pack"^[123][124].

• Порівняння систем автоматизованого проєктування

• Алєксєєв Є. Інформаційні технології в навчальному процесі: порівняльний аналіз використання ВПЗ у вищих закладах освіти білорусі, російської федерації та України (PDF) / Злобін Г., Костюк Д. // Електроніка та інформаційні технології. — 2012. — Вип. 2. — С. 197–205. — ISSN 2224-087X.
• Семенюк П. Основні завдання із впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у профтехзакладах Рівненської області на найближчий період (PDF). — Рівне : НМЦ ПТО у Рівненській області, 2013. — С. 4.
• Стребіж Т. В. Вільне програмне забезпечення у підготовці інженерних кадрів (PDF) // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. — Вінниця, 2015. — Вип. 3(71). — С. 145–149. — (Технічні науки). — ISSN 2306-5478.
• Tage Mats. Open source CAD (PDF) = Відкриті САПР // Linux Format^[en]. — The Ambury, Bath : Quay, 2017. — Vol. 233, iss. 5 (May). — P. 23—28. — ISSN 1470-4234.
• Guignard, M. (2018). Introduction rapide à LibreCad 2.2.0 [Швидкий вступ до LibreCAD 2.2.0] (PDF) (фр.).
• Heinkell, Johny (2019). LibreCAD for Real Dummies: a free option for Computer Aided Design [LibreCAD для Справжніх Початківців: безкоштовна опція для автоматизованого проєктування] (англ.). Espoo. Архів оригіналу (PDF) за 3 травня 2020.
• Базиль, С. М.; Толмачов, В. С. (2020). Інформатика у професійній діяльності педагога професійного навчання : навч. посіб. для студентів напрямів підгот. 014.10 Середня освіта (Трудове навчання та технології) і 015 Професійна освіта ; Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка. Суми: Мрія.
• Антонець А.В. Використання інформаційних комп’ютерних технологій як важлива умова формування проектно-конструкторської компетентності інженерів (PDF) / Горик О.В., Ковальчук С.Б. // Модернізація освітньої діяльності та проблеми управління якістю підготовки фахівців в умовах діджиталізації : матеріали 52-ї науково-методичної конференції викладачів і аспірантів. — Полтава : ПДАА, 2021. — С. 122–123.
• ASOR Tutorials for Cultural Heritage Initiative: LibreCAD (PDF) = Посібник ASOR для Ініціативи Культурної Спадщини: LibreCAD. — American Socieaty of Overseas Research, 2022.
• Романенко Дарина. Креслення прямокутних проєкцій найпростіших фігур в комп’ютерній програмі LibreCAD (PDF) / Аліна Новгородченко // Надзвичайні ситуації: безпека та захист : матеріали ХІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю. — Черкаси : ЧІПБ ім. Героїв Чорнобиля НУЦЗ України, 2023. — С. 179–180.
• Reed Michael. Computer-aided design (PDF) = Системи автоматизованого проєктування // Linux Format^[en]. — The Ambury, Bath : Quay, 2023. — Vol. 305, iss. Summer (July). — P. 26—31. — ISSN 1470-4234.
• Ласкавий Владислав. Аналіз використання програми AutoCAD в комп’ютерній графіці (PDF) / Аліна Новгородченко // Наука про цивільний захист як шлях становлення молодих вчених : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції курсантів, студентів, ад’юнктів (аспірантів). — Черкаси : ЧІПБ ім. Героїв Чорнобиля НУЦЗ України, 2024. — С. 305–307.

• Офіційний блог [Архівовано 20 червня 2011 у Wayback Machine.]
• LibreCAD на GitHub
• LibreCAD на SourceForge.net
• LibreCAD на Open Collective
• Librecad for Real Dummies // Internet Archive
• Проектування в Linux: LibreCAD
• Осваиваем QCAD и LibreCAD (рос.) на Blogspot
• LibreCAD the complete course на Udemy
• LibreCAD Keyboard Shortcuts на Scan2CAD
• LibreCAD пакет для Haiku на Haiku Depot Server
• LibreCAD пакет для FreeBSD на FreshPorts
• LibreCAD пакет для Mac OS на MacPorts
• arsenal-regular.lff (шрифт "Арсенал" у форматі LFF)
• UnifontEX на GitHub (шрифт Unifont^[en] у форматі LFF)
• cad.dp.ua (Сайт підтримки користувачів САПР)
• eom.com.ua (Форум проєктувальників електричних та слабострумних мереж)
• gis.org.ua
• chipmaker.com.ua (Металічний форум)

Інформаційні технології   Математика   Техніка   Транспорт   Архітектура

Ця стаття є кандидатом у добрі статті. Обговорення номінації відбувається на сторінці пропозицій.